Волинські події нагадують протистояння між хорватами і сербами, - історик. Відео

Учасниками волинських подій літом 1943 року були українські та польські збройні формування, які хотіли відновити свою владу на спірних територіях. Про це під час засідання круглого столу повідомив відомий український історик Володимир В’ятрович.

За його словами, йдеться про Армію крайову та армію УПА.

«Варто також наголосили, що учасниками цього конфлікту також було цивільне населення. Зараз цивільне населення подається лише як жертва цього конфлікту, але насправді саме цивільне населення було повноцінним учасником та ініціатором збройних атак проти супротивника», - наголосив історик.

Він додав, що зараз українські історики сперечаються, чи варто вважати ці події війною.

«Чи цей конфлікт – війна? Поляки подають себе як жертву цих подій, а зараз уже вживають термін, що проти польського населення чинився геноцид, однак як свідчать документи, обидві сторони поводили наступальні дії, які мали на меті здійснити контроль над спірними територіями», - наголосив Володимир В’ятрович.

Він також додав, що з історичної точки зору, якщо говорити про термін «геноцид», то він передбачає, що жертви не могли і не мали можливості себе захистити від знищення. «А у волинських подіях цивільне населення само брало участь у збройних формуваннях», - сказав історик і додав, що цей факт уже не дозволяє називати ці події геноцидом.

Він також додав, що використання терміну «геноцид» «не наближує нас до розуміння волинських подій». «Треба говорити конфлікт, хоча цей термін також неточний, тому точнішим терміном буде війна», - підкреслив В’ятрович.

Разом із тим історик відзначив, що офіційно цю війна не оголошувала жодна із сторін, тому важко визначити дату початку війни, дату її закінчення тощо. «Ця війна мало схожа на будь-які іншу війну, але найбільш події на Волині схожі на протистояння між хорватами і сербами на Балканах теж під час Другої світової війни», - пояснив В’ятрович.

«Висновок полягає у тому, що у цих подіях не знайти чіткого переможця і чіткого аутсайдера. Тим паче, за національною складовою. З історичної точки зору висновок може бути традиційним – «Це не повинно повторитись!» І це актуально і для українських, і для польських політиків сьогодні», - сказав історик.

Відео - Остапа Козака