Експерти розповіли про загрози при підготовці до Євробаскету-2015. Відео

Сьогодні у Львівському прес-клубі пройшла прес-конференція, присвячена можливому проведенню в Україні європейського Чемпіонату із баскетболу 2015 року.

Експерти розповіли про своє бачення щодо можливих ризиків проведення Євробаскету-2015

Організатором прес-конференції виступив Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика».  Своїми думками щодо необхідності проводити сьогодні в Україні Чемпіонат Європи з баскетболу 2015 року та можливостей громадськості контролювати тендерні закупівлі для організації масштабних міжнародних спортивних заходів в Україні з журналістами поділились голова Правління Transparency International Україна Андрій Марусов, голова Ради ЗУМЦ «Нова журналістика» Ігор Паславський та голова Спілки консультантів «Експерт-група» Андріан Фітьо.

Як зазначив представник «Нової журналістики» Ігор Паславський, великим ризиком корупційних зловживань щодо широко практикувалась під час підготовки до Євро-2012.

Згідно з даними моніторингу тендерних закупівель в рамках підготовки до «Євро-2012», здійсненого громадською організацією «Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в ході проекту «Громадський контроль за проведенням тендерних закупівель в рамках підготовки до Євро 2012»:

­   процедура закупівлі в одного учасника була часто непрозорою, не дотримувалися вимоги законодавства щодо висвітлення інформації про учасників, замовників, пов’язаних осіб, зокрема у «Віснику державних закупівель»;

­   у тендерах із закупівель в одного учасника неодноразово перемагали одні і ті ж комерційні структури, причому обґрунтуванням виконання робіт часто ставало «виконання роботи у короткий термін».

­   процедура закупівлі в одного учасника, яка була визначена законодавством як пріоритетна під час підготовки до Євро 2012  призвела до непрозорості визначення переможців;

­   більшість витрат на виконання робіт купівлі товарів та послуг для проведення ЧЄ були необґрунтовано високі, ті ж самі товари та послуги можна було б придбати за нижчу ціну, і вони б не були менш якісними;

­   прибутків (принаймні, під час проведення ЧЄ) Україна так і не отримала, натомість, численні кредити держави можуть вартувати у май­бут­ньому для пересічного громадянина від 1 до 3 тисяч гривень;

­   за 4 роки підготовки до Євро 2012 за кошторисом витрат вартість будівництва стадіонів та об’єктів до ЧЄ виросла у 2-2,5 рази;

­   механізм отримання інформації щодо державних закупівель у сфері підготовки до Євро 2012 у цілому не був налагоджений, доступ до інформації щодо процедури проведення торгів у сфері підготовки до ЧЄ був суттєво обмежений;

­   неподання інформації згідно із ЗУ «Про здійснення державних закупівель», відсутність спростувань щодо необґрунтованості витрат в офіційних джерелах влади, неоднозначні та стандартні відповіді з приводу непрозорих тендерів дали можливість сформувати висновок про зловживання у сфері закупівель до ЧЄ.

Загалом, процедура закупівлі в одного учасника, яка була застосована в ході підготовки до Євро-2012, є значно більш спрощеною у порівнянні із процедурою проведення торгів серед багатьох учасників та створює системні ризики використання  корупційних схем та розвитку монополістичного ринку у сфері державних закупівель.

На думку голови  «Спілки Консультантів «Експерт-група» Андріана Фітьо,   до масштабних інвестиційно-інноваційних та спортивних проектів не готові ні структура нашої економіки, ні структура управління та прийняття рішень в органах влади. Потрібно чітко та тверезо співвідносити свої бажання зі своїми можливостями. Так, Євро 2012 для України був надуманим, штучним проектом.

Витрати на проведення Євро 2012 в Україні склали до 100 млрд. грн.,  що становить приблизно 7 % ВВП. Для порівняння ВВП Португалії за чотири роки (2000 рік) до проведення Євро 2004 становив 100 млрд євро. Витрати на підготовку − 4,5 млрд євро, що не більше 5 % ВВП. Як наслідок − збудовано 7 стадіонів та 3 реконструйовано. ВВП Австрії, одного з господарів Євро 2008, станом на 2004 рік становив 200 млрд євро. Витрати Австрії на підготовку фінальної частини футбольного чемпіонату – 400 млн євро, що становить 0,2 % від внутрішнього валового продукту.

У світі стадіони на 90 % будуються за кошти територіальних громад, а не за кошти, держави, як це відбулось у Києві, Львові.

Сьогодні кошти, які витрачаються на масштабні міжнародні спортивні шоу, гостро необхідні іншим галузям.  Так, наприклад, мінімальний рівень фінансування армії − це приблизно 20,0 млрд грн, або 2 % від ВВП, в той час як реальні потреби − 60 млрд грн.