У Львові відкрили Лувр

Навіщо їхати в Париж, якщо можна поїхати до Львова? Там сьогодні відкрили Лувр. Так називається проект Павла Гудімова. Чи вдалося столичному галеристу вразити місцевих любителів мистецтва, радіостанція «Голос Столиці» дізналася в свого спеціального кореспондента Ольги Семенюк.

5 липня арт-центр «Я Галерея» спільно із Львівським палацом мистецтв презентував проект Павла Гудімова «Лувр». За твердженням автора, задум проекту визрівав досить довго, однак результат став абсолютною несподіванкою.

«Голос Столиці»: Олю, як тобі загальна атмосфера? Ти ж розумієш, що на київських виставках завжди багато гарно одягнених людей, які п’ють шампанське і майже не говорять про картини. Як це відбувається у Львові?

Ольга Семенюк: Ні, тут зовсім не так. Атмосфера у Львові мені сподобалась. На жаль, було дуже мало львів’ян, і я не бачила тут когось з відомих людей. Щоправда, було достатньо журналістів. Я гадаю, що це зумовлено браком реклами. Про цю виставку мало говорили, не було реклам на сіті-лайтах, лише дуже великий банер на ратуші.

«Голос Столиці»: До речі, як Павло Гудімов пояснив таку помпезну назву – «Лувр»?

Ольга Семенюк: Його відповідь була лаконічною: «Чому Лувр? Це очевидно!» Лише потім, на прес-конференції, він пояснив, що Лувр є не тільки в Парижі. Наприклад, його супутник є в містечку Ланс, ще один мають відкрити в Абу-Дабі. Чому ж тоді Львів не може мати власного Лувру? Можна навіть сказати, що Львів – це Лувр просто неба.

«Голос Столиці»: У рамках виставки проходить експозиція робіт Євгена Равського і Володимира Костирко. Вони досить «стьобні» художники. «Нові старі майстри» – так їх вже давно називає Павло Гудімов. Загалом він каже, що ця виставка розрахована на широку аудиторію. Від себе я б навіть додала: на тих людей, які ненавидять сучасне мистецтво і вважають його деструктивним. Які картини тобі найбільше кинулись у вічі?

Ольга Семенюк: Кинулось в очі, безумовно, усе! Але особливо мені сподобалась робота Костирка «Леонардо Анатом». Вона звертає увагу на Леонардо да Вінчі, як анатома, для якого вивчення будови людського тіла було настільки ж важливим, як мистецтво, що і сприяло майстерності художника. На полотні можна побачити монументальну фігуру Леонардо да Вінчі, з якої стирчать ноги, над якими підвішене серце. Також мені дуже впала в око картина того ж самого Костирка, називається «Череп». На ній зображено тіло людини епохи рококо в накрохмаленому величезному комірці.

«Голос Столиці»: Павла Гудімова називають одним з найвідоміших українських кураторів, одним з найбільш прогресивних. Як усе було цього разу?

Ольга Семенюк: Усе було досить лаконічно, але перед входом на саму виставку мене зустрів старенький гобелен, на якому зображений Тарас Григорович Шевченко з сумними очима, а потім вже розкривалося усе багатство виставки. Я застала Павла Гудімова за процесом роботи, він розклеював назви картин під полотнами. Усе було досить грамотно розставлено, так, як заведено в галереях – білі стіни, мінімалізм. Як на мене, кураторська робота Павла Гудімова була проведена досить грамотно. Я думаю, що він постарався для рідного міста.

До слова, експозиція триватиме у львівському арт-центрі «Я Галерея» до 26 липня.