Львів перетвориться на книжкову столицю світу (програма)

Книгарня “Є”, 20 Форум видавців у Львові, 8 Львівський міжнародний літературний фестиваль запрошують на такі заходи:

10 вересня (вівторок), з 16.30 до 17.30:

презентація українського перекладу книжки Віктора Суворова (Велика Британія) “Її ім'я було Татьяна”. Спільно з вид-вом “Зелений пес”. Учасники: брати Капранови.

Українською мовою виходить перша книга трилогії Віктора Суворова «Хроніка “Великого десятиліття”» – «Її ім'я було Татьяна». Це розповідь про те, як Хрущов прийшов до влади, як Радянський Союз збирався «підсмажити» Європу ядерними зарядами і захопити її, як випробовували ядерну зброю на радянських людях, – цей шар нашої історії досі оповитий таємницями, про нього майже не писали книжок і не знімали фільмів.

10 вересня (вівторок), з 18.00 до 18.45:

презентація українського перекладу книжки Тома Еґеллана (Норвегія) “Брехня батьків”. Спільно з вид-вом “Літопис”. Учасники: Наталя Іваничук, Роман Іваничук, Ніна Бічуя, Андрій Содомора, Василь Ґабор, Анастасія Левкова.

Роман-містерія норвезького письменника Тома Еґеланна (нар. 1959 р.) – це сучасна родинна сага, що захопливо розповідає історію чотирьох поколінь чоловіків вигаданого славного роду Скоттів. Патріарх роду Александер прожив двадцять років на безлюдному острові в Тихому океані й написав про свій досвід книжку, яка зробила його відомим. Його син Вільям видав у статечному віці роман-трилогію, який подарує йому визнання як лауреата Нобелівської премії. Нащадок Вільяма Карл Христіан стане відомим полярним дослідником, а Віктор, наймолодший з роду Скоттів, вирішив описати у романі історію своїх предків, аби продовжити пам’ять роду.

10 вересня (вівторок), з 19.00 до 20.30:

читання-тандем: Йоко Тавада (Японія — Німеччина) і Ральф Дутлі (Німеччина). Спільно з Міжнародною літературною корпорацією Meridian Czernowitz. Учасники: Йоко Тавада, Ральф Дутлі, Петро Рихло, Марк Бєлорусець.

Йоко Тавада (нар. 1960 р.) – німецька та японська письменниця. Навчалася в університеті Васеда, спеціалізувалася на російській літературі, пізніше, з 1982 року, — в Гамбурзі, де вивчала сучасну німецьку літературу. Отримала ступінь доктора філології в Цюріхському університеті (2000 рік). З 2006 року мешкає в Берліні. Дебютувала двомовною збіркою поезії та прози «Де б ти не був, скрізь порожнеча» (1987). Виступає як поетеса, прозаїк, драматург, часто співпрацює з художниками та музикантами. За її лібрето сучасний австрійський композитор Петер Аблінгер написав оперу. Пише японською і німецькою мовами.

Ральф Дутлі (нар. 1954 р.) – швейцарський поет, есеїст, перекладач, біограф, філолог. Вивчав романську та російську філологію в Цюріхському університеті та в Сорбонні. В 1982-1994 роках жив у Парижі, пізніше – в Гейдельберзі. Найбільш відомий своїми перекладами повного зібрання творів О. Мандельштама, М. Цвєтаєвої, Й. Бродського. Лауреат численних премій, серед яких – премія Йоганна-Генріха Фосса за переклад, присуджена Німецькою Академією Мови та Поетики (2006).

11 вересня (середа), з 16.00 до 16.45:

презентація книжки Тараса Чухліба "Відень 1683: Україна-Русь у битві за "золоте яблуко" Європи". Спільно з вид-вом “Кліо”. Учасники: Тарас Чухліб, Віра Соловйова, Леонтій Войтович, Ірина Фаріон.

У битві з турками за тогочасну політичну столицю Європи 12 вересня 1683 року українські козаки, шляхтичі, священики, міщани й селяни з України складали 2/3 війська на чолі з королем Речі Посполитої Яном III Собеським та допомогли об'єднаним військам Австрії, Німеччини й Польщі здобути історичну перемогу. Воєнні й політичні події автор подає на широкому тлі боротьби Риму, Варшави, Відня, Москви та Венеції зі Стамбулом за право домінування в Центрально-Східній Європі.

11 вересня (середа), з 17.00 до 17.45:

презентація книжки Юрія Тарнавського “Квіти хворому: Статті, критика, розмови”. Спільно з літературною аґенцією “Піраміда”. Учасники: Юрій Тарнавський, Василь Ґабор.

Поета Нью-Йоркської групи Юрія Тарнавського вважають чи не найпослідовнішим модерністом в українській літературі, творчість якого позначена ускладненням стилістики й образності та індивідуалізацією мови. А книга статей, критики та розмов «Квіти хворому» відчиняє двері у творчу лабораторію письменника і дозволяє краще зрозуміти його художній світ, мистецьку позицію та вдачу. Ця книга дає також відповідь на вельми актуальне сьогодні питання, як модернізувати українську літературу в контексті світової.

12 вересня (четвер), з 15.30 до 16.45:

презентація книжки Євгена Сверстюка “Гоголь і українська ніч. Есеї”. Спільно з вид-вом “Кліо”. Учасники: Євген Сверстюк, Тетяна Кришталовська, Василь Овсієнко, Раїса Руденко, Мирослав Маринович, Віра Соловйова.

Наш час любить розважальні сюжети з Гоголем на Сорочинському ярмарку. Насправді Гоголь уже в своїй першій книзі «Вечорах на хуторі біля Диканьки» зазирав у таємничі глибини душі, і це стане головною його темою. Тут зібрано тексти, писані протягом трьох десятиліть, – про Гоголя-романтика й гумориста, про сатирика і про релігійного мислителя. Трагічна постать, роздвоєний дух, мученик перехресть, він запліднив ниву української літератури й започаткував ту російську літературу, що вийшла на світовий обшир. Його печальний дар гостро відчувати метафізичне зло в банальній пошлості буднів був провісним, як Хлєстаков для епохи большевизму і Чичиков для посткомуністичної пори.

12 вересня (четвер), з 17.00 до 17.45:

презентація українського видання роману Зиґмунта Мілошевського (Польща) «Зерно правди». Спільно з видавництвом “Урбіно” та Інститутом книжки (Краків). Учасники: Зиґмунт Мілошевський, Божена Антоняк, Анатолій Івченко.

Зигмунт Мілошевський (нар. 1976 р.) – польський письменник, журналіст. У 1995 почав працювати як журналіст газети «Супер-експрес», для якої писав репортажі із зали суду. Від 2003 року постійно співпрацює із журналом «Newsweek», зараз – постійний фельєтоніст цього тижневика. «Зерно правди» продовжує цикл детективів із прокурором Теодором Шацьким. У провінційному Сандомирі він розслідує жорстоке вбивство відомої громадської діячки. Хтось намагається пов’язати злочин з антисемітською легендою про криваве жертвоприношення, а Шацький намагається відшукати те зерно правди, котре, як відомо, є в кожній легенді.

12 вересня (четвер), з 18.00 до 20.00:

публічна подіумна дискусія на тему “Політична культура та європейська історія: як соціальні мережі та сучасні засоби комунікації впливають на формування нової політичної культури?”. Спільно з Європейською програмою Міжнародного фонду “Відродження”, Віденською міською радою, Інститутом “Go-Governance" (Відень) у межах проекту “Київський діалог”.Учасники: Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Гайм; директорка Інституту “Go-Governance” Мелані Сулі; заступник директора Інституту “Go-Governance” Йозеф Мантл; головний редактор незалежного журналу “Ї”, член правління “Київського діалогу” Тарас Возняк; директор Центру близькосхідних досліджень Національної академії наук Ігор Семиволос; журналіст, перекладач і публіцист, член правління “Київського діалогу” Юрій Дуркот.

Під час дискусії обговорюватимуть такі питання:

· Зв’язок політичної культури та європейської історії на прикладі європейських країн (Австрія, Німеччина та Велика Британія).

Яку роль відіграє докомуністичний досвід західноукраїнських областей у становленні політичної культури в Україні?

· Що було визначальним для становлення політичної культури в Україні?

· Чи відбувається перенесення форм громадянської активності у глобальну мережу? Яку роль відіграють при цьому соціальні медіа та сучасні засоби комунікації?

· Чи можна прирівняти активність у віртуальних об’єднаннях і групах із реальними формами демократичної співучасті громадян?

УВАГА: Робочі мови дискусії — українська та німецька з синхронним перекладом. Для участі слід зареєструватися до 11 вересня, написавши листа на електронну адресу [email protected].

13 вересня (п'ятниця), з 14.00 до 15.30:

презентація монографії Олександра Зайцева «Український інтеґральний націоналізм. Нариси інтелектуальної історії» та пре-презентація нового випуску часопису «Україна модерна» (ч. 20, «Фашизм і праві радикальні націоналізми на Сході Європи»). Спільно з видавництвом “Критика”. Учасники: Олександр Зайцев, Ярослав Грицак, Андрій Мокроусов, Андрій Павлишин.

Монографію львівського науковця, професора УКУ Олександра Зайцева присвячено одній з найбільш досліджуваних, але найменш досліджених тем новітньої української історії – генезі та розвитку радикальної течії українського націоналізму міжвоєнної доби. Автор свідомо дистанціюється від багатолітніх дебатів, які зводилися до питання, чи були націоналісти героями, а чи злочинцями. В центрі його уваги інша проблема – співвідношення загальноєвропейських тенденцій і унікальних рис у феномені, який прийнято називати українським інтегральним націоналізмом.

13 вересня (п'ятниця), з 16.00 до 16.45:

презентація українського перекладу книги Срджана Срдича (Сербія) “Еспірандо”. Спільно з вид-вом “Літопис”. Учасники: Срджан Срдич, Алла Татаренко.

Збірка оповідань Срджана Срдича (нар. 1977 р.) «Espirando» (муз. завмираючи, вмираючи) містить дев᾽ять постапокаліптичних історій, об᾽єднаних спільними мотивами та інтонацією. Розповіді про маленькі приватні кінці світу набувають універсального звучання. «Вірші на смерть» говорять водночас про життя і кохання, а історії екзистенційних драм звичайних людей відлунюють цитатами з музики «пост-рок» гуртів і світової літературної класики.

13 вересня (п'ятниця),з 17.00 до 17.45:

презентація українського перекладу книжки Маріуша Щиґела (Польща) «Неділя, що відбулась у середу. Репортажі з Польщі 90-х років». Спільно з вид-вом “Темпора”, Польським Інститутом у Києві, Інститутом книжки (Краків). Учасники: Маріуш Щиґел, Лесь Белей.

Книжка Маріуша Щиґела, майстра польського художнього репортажу, присвячена Польщі 1990-х. Автор із притаманною йому проникливістю описує глибокі соціальні та культурні зміни, які відбулися в країні після повалення комунізму. Репортажі багаті на живі діалоги.

13 вересня (п'ятниця), з 18.00 до 19.30:

презентація книжки Віталія Чернецького «Картографуючи посткомуністичні культури. Росія та Україна в контексті глобалізації» і Тамари Гундорової «Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодернізм. Видання друге, переглянуте і доповнене". Спільно з вид-вом “Критика”. Учасники: Віталій Чернецький, Тамара Гундорова, Андрій Мокроусов.

Віталій Чернецький — американський науковець українського походження, професор славістики Канзаського університету (США); президент Американської асоціяції україністів. Залучаючи до обговорення дискусії про постмодернізм, постколоніялізм і посткомунізм, у своїй книжці Чернецький аналізує на матеріялі постсовєтської літератури, а також інших мистецтв нові явища і тенденції в культурі України та Росії, що постали впродовж останніх десятиріч ХХ – початку XXI ст., і ставить їх у щільний контекст соціокультурних трансформацій.

Тамара Гундорова — літературознавець, культурологиня, завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України. Всупереч традиційному віктимізаційному сприйняттю Чорнобиля, післячорнобильська бібліотека постає у цій книжці явищем постапокаліптичним, яке засвідчує народження в Україні нової літератури – постмодерністської. Післячорнобильська бібліотека стає метафоричним образом водночас загроженої та збереженої культури, ковчегом, музеєм, бібліотекою, списком. Друге видання монографії містить низку нових розділів.

14 вересня (субота), з 12.00 до 12.45:

презентація перших двох томів авторської "Історії української літератури (кін. ХІХ-поч. ХХІ ст.): У пошуках іманентного сенсу” (І і ІІ томів)авторства Юрія Коваліва.Спільно з вид-вом “Академія”. Учасники: Юрій Ковалів, Віктор Неборак, Тарас Салига, Микола Ільницький, Любомир Сеник, Леся Мудрак.

Перші два томи охоплюють динаміку літературного процесу та соціального й національного контексту межі ХІХ – ХХ ст. на теренах Східної й Західної України в період драматичного переходу письменства від реалізму й народництва до модернізму, почасти – авангардизму. Тут детально проаналізовано еволюцію лірики, епіки й драми, що утверджували себе на перехресті європейської «філософії життя» та національної «філософії серця», у тісному зв’язку зі світовим письменством, циркуляцією естетичних, філософських ідей та боротьбою за виживання в колоніальному статусі.

14 вересня (субота), з 13.00 до 13.45:

презентація українського перекладу роману Вірджинії Вулф «Хвилі». Учасники: Альбіна Позднякова, Катерина Оніщук, Оксана Думанська.

Найнезвичайніший роман Вірджинії Вулф (1882-1941) «Хвилі» (1931) змальовує шістьох друзів, чиї рефлексії, ближчі до речитативу, ніж до традиційного внутрішнього монологу, формують хвилеподібну атмосферу, дуже схожу на поезію в прозі. «Навіщо допускати в літературу все, що не є поезією? Чи не за те я лаю романістів, що вони не завдають собі клопоту відбором? Поети, натомість, зазвичай відбирають так, що не лишається майже нічого. Я ж хочу вмістити все; але просочити, наситити», — писала Вірджинія Вулф, працюючи над «Хвилями».

14 вересня (субота), з 14.00 до 14.45:

презентація книжки «Незвичайні історії звичайних жінок.Усна історія XX століття». Спільно з вид-вом Національного університету “Львівська політехніка”. Учасники: Ярослав Грицак, Гелінада Грінченко, Іроїда Винницька, Оксана Дмитерко, Франк Сисин, Наталя Федорович.

Ця книжка постала з т. зв. жіночого проекту, який 2001 року започаткував Українсько-Канадський Дослідчо-Документаційний Центр у Торонто (Канада). Працюючи з власною колекцією інтерв’ю, працівники Центру почали звертати особливу увагу на жіночі розповіді про війну: жінки менше наголошували на воєнних і політичних аспектах, а більше — на щоденному житті, особистих та родинних пережиттях. Через рік до проекту долучився Інститут історичних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка зі своїм архівом усної історії. З первісних 250 інтерв'ю у книжку ввійшло 21, які відображають майже всі регіони України і показують, як драматично і по-різному війна вплинула на долю цих жінок і на долю найближчих їм людей. Інтерв'ю супроводжує великий науковий апарат, а до книжки додано CD, де ці спогади можна почути наживо.

14 вересня (субота), з 15.00 до 15.45:

презентація альманаху переможців конкурсу художнього репортажу «Самовидець». Спільно з вид-вом “Темпора”, Польським Інститутом у Києві, Інститутом книжки (Краків). Учасники: Маріуш Щиґел (Польща), Вітольд Шабловський (Польща), Лесь Белей.

До книги увійшли10 найкращих художніх репортажів українських авторів за результатами всеукраїнського конкурсу «Самовидець». Половина текстів присвячена Україні, половина — закордонним мандрівкам. Серед авторів — як початківці, так і відомі письменники й журналісти: Ірина Набитович, Дмитро Губенко, Олег Коцарев, Євген Манженко, Олександр Гаврош, Катерина Цибенко, Ілля Афанасьєв, Денис Казанський, Наталя Гуменюк, Олег Криштопа.

14 вересня (субота), з 16.00 до 16.45:

презентація українського перекладу книжки Анджея Піліп'юка (Польща) “Хроніки Якуба Вендровича”. Спільно з вид-вом “Зелений пес”, Польським Інститутом у Києві. Учасники: Анджей Піліп'юк, Максим Бондаренко.

Анджей Піліп’юк (нар. 1974 р.) - археолог за освітою, а за покликанням – письменник, публіцист, історик та шукач метеоритів. Книга “Хроніки Якуба Вендровича” відкриває семитомний цикл пригод невгамовного старого, сільського екзорциста-аматора, якого переслідують давні гріхи протизаконного варіння самогону і браконьєрства. Його одвічні вороги – вампіри, демони, комуністи й усіляка нечисть на чолі з міліцією та заздрісними сусідами. Ці пригоди стають приводом для в'їдливої сатири на соціалістичну та сучасну Польщу. В тексті є жорстока пародія на різні явища поп-культури.

14 вересня (субота), з 17.00 до 17.45:

презентація українського перекладу книги Нади Ґашич (Хорватія) “Тиха вулиця, алея”. Спільно з вид-вом “Літопис”. Учасники: Нада Гашич, Алла Татаренко, Андрій Содомора, Віктор Дмитрук.

Роман Нади Ґашич (нар. 1950 р.) «Тиха вулиця, алея» – це детективна розповідь про низку таємничих убивств, які скоєно упродовж двох спекотних серпневих тижнів 2003 року на одній із тихих загребських вулиць з алеєю. У романі вдало поєднано щоденникові записи, розшифровування снів, поліційні протоколи, есемески, малюнки тощо, за допомогою яких читач має змогу постійно стежити за життям героїв, їхніми вчинками, думками й підсвідомістю, та паралельно вести своє розслідування злочинів. Соціальні проблеми і хвороби сучасного, не лише хорватського, суспільства авторка описала з гумором, іронічним відстороненням, які тільки посилюють ефект реальності подій у романі.

14 вересня (субота), з 18.00 до 18.45:

презентація українського перекладу роману Наталки Бабіної (Білорусь) «Рибгород». Спільно з вид-вом “Урбіно”. Учасники: Наталка Бабіна, Божена Антоняк, Анатолій Івченко.

Твори Наталки Бабіної (нар. 1966 р.) виділяються твердою білоруською національною позицією. Одночасно в пресі та інтернеті вона наполегливо і послідовно відстоює погляди про українськість Берестейщини.

...Після численних особистих потрясінь Алла переїздить у рідне село, де сподівається відшукати душевний спокій. Але відразу опиняється у вирі подій: на її землю чигає бізнесмен-новобагатько, самою нею активно цікавляться білоруські спецслужби. Проте найважливіше для неї та її друзів – відшукати старовинні скарби львівського ювеліра… Стосовно цієї книжки, в одному з інтерв’ю письменниця зазначає, що не могла не написати про те, що зараз відбувається в Білорусі: «Як бачите, те саме відбувається й в Україні. Думаю, що ця книжка і про Лукашенка, і про Януковича, і про Путіна. Про всіх тих політиків, які заради своєї влади і користі відмовляються від людського у собі».

14 вересня (субота), з 19.00 до 19.45:

презентація книжки Ізи Мейзи й Вітольда Шабловського (Польща) «Наша маленька ПНР». Спільно з вид-вом “Темпора”, Польським Інститутом у Києві, Інститутом книжки (Краків). Учасники: Вітольд Шабловський, Іза Мейза, Лесь Белей.

Пропонована книга — це зразок репортажу перевтілення, досить рідкісного жанру в світовій

літературі й зовсім відсутнього в українській. Автори на півроку перенеслися у Польську Народну Республіку: відмовилися від мобільного, комп’ютерів, інтернету, супермаркетів та бутіків, почали наслідувати життєві модуси з тих часів. Автори намагалися відповісти собі на запитання: що Польща здобула з поваленням комунізму, а що втратила?

15 вересня (неділя), з 12.30 до 13.30:

презентація книжки Сергія Лещенка “Американська сага Павла Лазаренка”. Спільно з проектом “Історична правда”. Учасники: Сергій Лещенко, Вахтанґ Кіпіані.

«Американська сага Павла Лазаренка» — журналістське розслідування і політичний трилер під однією обкладинкою. Документальна історія краху одного з найвпливовіших політиків і чиновників України 1990-х рр. Матеріали судових процесів у Сполучених Штатах і Швейцарії. Великі гроші у вільному світі не є гарантією всевладдя і недоторканності. Роль Леоніда Кучми і Юлії Тимошенко. Пересторога для нинішніх владців.

15 вересня (неділя), з 14.00 до 14.45:

презентація перекладу книжки Памели Дракермен «Французьке виховання. Історія однієї американської мами в Парижі». Спільно з вид-вом “Критика”. Учасники: Вікторія Наріжна, Оксана Форостина, Тетяна Огаркова.

Книжку американської журналістки, присвячено мистецтву виховувати сучасну дитину без шкоди для життя і побуту батьків. Авторка підсумовує власний досвід вагітності, народження та виховання трьох дітей у середовищі експатів-англофонів і французів, переважно із середнього класу. Ця прониклива і напрочуд захоплива оповідь кидає виклик поширеному нині культу дитиноцентричної родини, що його жертвою стають інтереси, душевний спокій і здоров’я не тільки дорослих, насамперед матерів, але й, зрештою, і самих дітей, які виростають примхливими й інфантильними в умовах позірної вседозволености та низьких вимог до (само)дисципліни, ввічливости, навичок взаємодії з іншими людьми і пристосування до самостійності.

15 вересня (неділя), з 17.00 до 18.30:

Презентація українського перекладу книжки Чжена Женгана (Китай) “Листи коханій. Література у живописі”. Спільно з Міжнародною громадською організацією "Культурно-дослідницький центр України та Китаю "Ланьхва". Учасники: Чжен Женган, Юрій Котик.

Автор цієї книжки поєднує в собі дві культури. Чжен Женган народився у відомій китайській родині, де дід і батько були художниками. Навчався ж він в Україні, і книжка “Листи коханій. Література у живописі” — про Україну: про наші міста, річки, гори та море, про український живопис та українських художників. Читач знайде тут тексти й картини — тексти, що ілюструють картини, й навпаки. На все це надихнула художника наша Батьківщина, про неї він розповів китайцям.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Інші події

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: