дивись.info

Депутати ініціюють відзначення ювілею Софії Караффи-Корбут на державному рівні

Депутати ініціюють відзначення ювілею Софії Караффи-Корбут на державному рівні

17 вересня під час чергового засідання сесії Львівської обласної ради депутати прийняли звернення до Верховної Ради України щодо прийняття постанови “Про підготовку та відзначення 90-річчя від дня народження Софії Петрівни Караффи-Корбут”. За таке рішення проголосували 66 депутатів.

У цьому документі Львівська обласна рада звертається із проханням до Верховної Ради прийняти постанову “Про підготовку та відзначення 90-річчя від дня народження Софії Петрівни Караффи-Корбут”, враховуючи вагомий внесок Софії Караффи-Корбут у культуру та мистецтво українського народу.

У своєму зверненні депутати Львівської обласної ради, зокрема, зазначають: „Софія Караффа-Корбут стала класиком художнього оформлення книги. Внесок Софії Караффи-Корбут у мистецьку спадщину значний та вагомий. Вона займає достойне місце серед провідних українських митців ХХ століття.

Унікальна художниця ніколи нічого не просила для себе і не вміла “працювати ліктями”, щоб одержати нагороду з рук влади. Слід віддати їй належні почесті хоча б після смерті”.

Довідка

Софія Петрівна Караффа-Корбут народилася у Львові 23 серпня 1924 року. Дитинство її минуло в селі Куткір теперішнього Буського району на Львівщині.

Навчалася у Львові, в Стрию. У 1944 – 1946 роках навчалася у Львівському художньо-промисловому училищі (тепер – коледж декоративно-ужиткового мистецтва імені Івана Труша).

У 1946 році був створений Львівський інститут прикладного та декоративного мистецва (тепер – Академія мистецтв), і Софія Караффа-Корбут починає вчитись на факультеті живопису. У 1953 році захищає дипломний проект (створила декоративну таріль “Богдан Хмельницький”, яка зберігається в музеї Академії мистецтв).

Після здобуття вищої освіти працює на Львівській скульптурно-керамічній фабриці. На перші виставки подає керамічні твори, а через декілька років – ще й графічні.

Молода художниця пробує себе в техніці живопису, вітражу. Найповніше проявила себе у графіці – станковій чорно-білій і кольоровій, ліногравюрах та ілюстраціях до книжок. Протягом 1961 – 2001 років у світ вийшло 60 книжок з її ілюстраціями загальним тиражем майже 7 мільйонів примірників. Софія Караффа-Корбут ілюструвала твори класиків української літератури: Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Старицького, Г. Хоткевича, Л. Глібова, П. Грабовського, І. Вишенського, Дніпрової Чайки, С. Васильченка, Остапа Вишні, а також своїх сучасників – М. Петренка, А. Волощака, М. Пригари, А. Малишка, В. Малика, М. Лисича, О. Іваненко, В. Ладижця, В. Лучука, П. Сингаївського,  Є. Железнякова, В. Колодія, Марійки Підгірянки, Б. Загорулька, Д. Бандрівського, Є. Козака, В. Мельника.

У 1967 році світ побачив Шевченків “Кобзар”, проілюстрований Софією (сюди ввійшло 34 ілюстрації). Усього за мотивами поезій Т. Шевченка впродовж 1961 – 1968 років художниця створила понад 100 ліногравюр (вони зберігаються у Шевченківському національному заповіднику у Каневі).

Софія Петрівна плідно співпрацювала з видавництвами “Веселка” і “Каменяр”, а також “Дніпро”.

Вершиною творчості художниці став великий цикл ілюстрацій до поеми І. Франка “Іван Вишенський”, над яким вона працювала 13 років. А феномен творчої особистості Софії Караффи-Корбут досконало розкрився в ілюстраціях до драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Над ними мисткиня трудилася чотири роки. Обидві книжки вийшли у світ, на жаль, уже після смерті художниці.

Померла Софія Караффа-Корбут 29 листопада 1996 року. Похована в селі Куткорі Буського району. 23 липня 2000 року на її могилі освячено пам’ятник роботи відомого львівського скульптора, професора Академії мистецтв Івана Микитюка.

За підтримки низки депутатів Львівської обласної ради нещодавно у видавництві „Каменяр” побачила світ книга Богдана Гориня „Любов і творчість Софії Караффи-Корбут”.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама