Захист та розвиток культурного розмаїття є ключовим завданням для урядовців, - експерт ЮНЕСКО (відео)

ЮНЕСКО дуже рада взяти участь у семінарі у Львові, адже ще у 1973 році в умовах появи постіндустріального суспільства були помітні появи впровадження інновацій та творчості. Сорок років по тому культура залишається не лише фундаментальним ресурсом, але й водночас дуже тендітним.

Про це під час Міжнародного семінару у Львові зазначив співробітник з питань культури в регіональному бюро ЮНЕСКО з питань науки і культури в Європі, Венеція (Італія) Матео Розаті, повідомляє кореспондент Дивись. Інфо.  

Як розповів Матео Розаті, теперішнім завданням є розвиток культурної свідомості та збереження культурних цінностей в контексті економіки країн в рамках впровадження Конвенції 2005 року про захист та розвиток культурного розмаїття Європи, яке зараз залишається найбільш впливовим засобом встановлення стандартів щодо збереження, поширення, розвитку культурного самовираження країн.

Експерт розповів, що в основному Конвенція має три основних завдання: підняти та утвердити культурну політику, зрозуміти економічну та культурну природу такого самовираження, яке втілюється у всій проведеній діяльності та зміцнити міжнародну співпрацю та солідарність у цій сфері. Водночас основними методами досягнення поставленої мети є захист культурної спадщини та усестороннє сприяння збереженню й розвитку культури країн.

«Партії, які задіяні у цьому процесі, сприятимуть втіленню принципів конвенції на внутрішньому та міжнародному рівнях, які базуються на повазі людських прав та свободи. Партії повинні заохочувати до міжнародної співпраці, яка є ключовою зараз в контексті прийняття серйозних рішень серйозним суспільством», - відзначив Матео Розаті.

За його словами, за майже вісім років після її прийняття, конвенція має свій далекосяжний вплив, в той час як її цілі стають щоразу виразнішими. Азія, Латинська Америка та, звичайно ж, Європа, набуваються досвіду у цій галузі з найвищим показником ратифікації конвенції.

Велике значення також має схвалення Конвенції Європейським Союзом та її ратифікація. Подальша ратифікація принципів конвенції залишається і надалі одним із провідних завдань ЮНЕСКО. Однак все залежить не лише від спроможності та політичної діяльності партій, спрямованої на втілення принципів конвенції, але й на різні умови, в яких відбувається їх впровадження.

Культура стрімко інтегрується з національними програмами розвитку країн. Багато країн зараз проводять активну політику щодо підтримки культури та її збереження: створюються різноманітні культурні організації, відбуваються різноманітні заходи щодо культурної спадщини, а над завданнями, які виникають, працюють дійсно професіонали, діяльність яких сягає всіх секторів.

Зростає культурна впевненість у суспільстві та економічний потенціал країн, відзначає експерт. Приклади багатьох країн ілюструють нам ефективність впровадження методів підтримки культурної сфери в їхній політиці. Велике значення має зацікавлення сферою культури з боку представників бізнесу, малих та середніх підприємств, тощо, включають управлінські заклади та, власне культурні заклади й установи.

«Міжнародний фонд щодо збереження культурної різноманітності Європи підтвердив свою значну роль у ефективному впровадженні принципів конвенції. Фондом був профінансований 61 проект, метою яких було зміцнення політики країн щодо культурної різноманітності та підтримка культури в цілому. Очікується також, що 56 нових проектів будуть реалізовані в недалекому майбутньому.

Ще одним аспектом, що стосується Фонду та є, безумовно, важливим, залишається план дій на період до 2014 року включно, покликаний покращити існуючу ситуацію в країнах, де запроваджується конвенція ЮНЕСКО. 43 партій, які беруть участь у цьому процесі, 11 з яких є представниками країн-учасників ЄС, досі мають широке поле для діяльності.

Принципи, утверджені ЮНЕСКО також були застосовані у 13 країнах по всьому світу, що свідчить про дійсно міжнародний рівень, на який намагається вийти організація та про те, що відбувається діалог, який веде до співпраці у сфері не лише культури певної окремої країни, але й культурного розмаїття та цінної культурної спадщини у всьому світі загалом», - розповів експерт.

Звичайно ж, дослідження ситуації в країнах свідчать також і про те, що партії стикаються з різноманітного роду труднощами на шляху до впровадження принципів конвенції ЮНЕСКО. У деяких країнах партії помітили брак спілкування та порозуміння щодо вирішення питань, які стосуються конвенції та ключових принципів, які вона містить. Також відзначили брак зацікавлення суспільства в цілому у самій конвенції та принципах. А саме ці аспекти є чи не обов’язковими для ефективності принципів конвенції.

«Слід зазначити, що в країнах повинне бути розуміння та не повинна порушуватись ідентичність культурного самовираження та культурного різноманіття, адже в цьому й полягає цінність власне культури. Також слід брати до уваги фінансову спроможність країн підтримувати культуру та розвивати культурну політику в дії», - каже експерт.

Країни повинні починати розробку стійких ефективних стратегій щодо цих питань з високого політичного рівня, як випливає з результатів дослідження ситуації щодо впровадження конвенції. Однак стратегії будуть ефективними лише у випадку пристосування їх до особливостей суспільства, поглядів, які там переважають, фінансового становища, економічних та культурних тенденцій цих країн.

«Ми маємо на меті не лише розвивати та підтримувати культуру, як певну індустрію в країні, нашим завданням є зберегти культуру, як самобутнє цінне явище, яке розвивається, починаючи від загальносвітового рівня і закінчуючи місцевим. Захист та розвиток культурного розмаїття є ключовим завданням для урядовців. Щодо вибору, який прийматиме суспільство кожної країни стосовно питань захисту та розвитку культури, слід бути більш інноваційними, впевненими, стійкими, рішучими та дійсно зацікавленими у цьому процесі», - розповів експерт.

Нагадаємо, у Львові пройшов Міжнародний семінар з питань імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження.

Участь у відкритті семінару взяли перший заступник Міністра культури України Тимофій Кохан, заступник голови Львівської облдержадміністрації Ірина Романів, міський голова м. Львова Андрій Садовий, представники Генерального директорату з питань освіти та культури Європейської Комісії та культурного відділу Регіонального бюро з питань науки і культури в Європі.

Переклад Христина ПАНЧАК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: