Суспільству необхідно робити етичні ін’єкції, - НСЖУ

Про українські реалії та європейський досвід в контексті журналістської етики говорили під час круглого столу в офісі Львівської обласної організації  Національної спілки журналістів України.

Участь у його роботі взяли редактори та журналісти ЗМІ, експерти, політики, представники органів влади, правоохоронці, студенти, які обговорили питання дотримання журналістських стандартів у Європейському Союзі,перспектив української журналістики крізь призму професійної етики, свободи слова в Україні, порушення стандартів та етичних настанов та низку інших важливих для українського суспільства тем.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся голова НСЖУ Олег Наливайко. Він зазначив, що людина розуміє етичні засади та стандарти крізь призму свого рівня знань і культури.

«В листопаді, у Києві, відбудеться з’їзд комісії з питань етики, де зберуться журналісти з усієї Європи. Будуть обговорювати вступ до Європейської Федерації журналістів. В Україні має бути єдиний кодекс професійної етики. Зараз єдиний ресурс, що висвітлює цю тему – «Телекритика». В перспективі ми хочемо створити цілу онлайн-газету Національної спілки журналістів України, де наші колеги будуть висвітлювати актуальну суспільно-важливу інформацію» – розповів О.Наливайко. Він також проінформував присутніх про проблеми, пов’язані із прийняттям закону про т.зв. роздержавлення комунальних та державних ЗМІ, зупинився на питаннях розбудови спілки, її взаємовідносин з владою, проблематиці впровадження єдиної прес-карти.

На заході багато говорили про економічні утиски в Україні, піднімали питання «джинси» та подвійних політичних стандартів, необхідність створення гуртків медіа-освіти.

«Нам потірбно робити етичні ін’єкції, – додав Олег Наливайко. – В першу чергу, варто дбати про совість. Якщо ж її нема, то важко давати ще якісь рецепти. Часом гумор – це добре, але люди хочуть серйозної журналістики».

Також учасникам круглого столу презентували інформаційно-довідкове видання «Журналістська етика: вибрані документи та матеріали». Заступник голови ЛОО НСЖУ Андрій Болкун наголосив на важливості дотримання етичних стандартів та закликав не лише журналістську спільноту, а й усю львівську громадськість до більш активної дискусії щодо цієї теми.

Почесним гостем заходу з журналістської етики був в. о. секретаря Асоціації польських журналістів Люблінського воєводства РП Павло Боболовіч. Він розповів про журналістські станадарти в Європейському Союзі на прикладі Польщі:

«Питання об’єктивності висвітлення інформації ставилося ще у XVII столітті. Це факти, джерела, цитати, дві сторони конфлікту. По-перше, нові виклики XXI століття спричинили  появу великої кількості інформації та необмеженого доступу до неї. Через це виникає брак довіри. По-друге, записи у соціальних мережах полегшують та пришвидшують появу публікацій. Адже, не обов’язково бути журналістом, аби писати.

Блогери подають дуже суб’єктивну інформацію, яка розкриває і суть фактів, і містить оціночні судження. Шанс для професійних журналістів – відібрати те, що є важливим, а що не дуже, і що є інформацією, а що ні. Вимоги законодавства ЄС передбачають дотримання засад плюралізму. Проблемою місцевих медіа є те, що 50% їхнього ефірного часу буде відведено під європейський контент. Ще одним позитивом є відкриття нашого медіа-ринку для європейської реклами».

Окрім цього, польський колега детально розповів про судові позови проти ЗМІ, які не є рідкістю і в Польщі. Політики досить жорстко реагують на втручання в особисте життя й оціночні судження журналістів. Найвищою сумою, яку нещодавно вимагали в одного популярного польського тижневика, була квота у розмірі 30 мільйонів злотих! Позиваються не лише до центральних видань, а й до локальних (районних) газет.

Павло Боболовіч закликав не ідеалізувати майбутнє, пов’язане із можливим вступом України до ЄС, бо необхідно усвідомити необхідність жорсткої конкуренції та неухильного дотримання стандартів усіма без винятку суб’єктами інформаційних відносин. Хоча в перспективі перед українськими ЗМІ відкривається широкий доступ до коштів ЄС. Але існує небезпека скуповування місцевих ЗМІ багатими медіа-інвесторами з Німеччини та Франції.

Виступаючи перед учасниками круглого столу відомий український політик Олег Соскін наголосив, що зараз світ входить у період своєрідної інформаційно-комп’ютерної революції, на яку не матиме вплив жоден режим. Він наголосив на поглибленні економічно-політичної кризи в Україні, на творенні нових громадських інституцій та рухів, які владі усе важче брати під контроль. Створюється своєрідний хаос, глобальна дискусія, яка повинна мати позитивні результати. І на цьому етапі роль ЗМІ важко переоцінити, хоча окремі видання займаються прямою маніпуляцією та зомбуванням населення. Але треба чітко такі видання розрізняти. До прикладу, “червоний колір у назві газети “Ексрес” варто поміняти на жовтий, і все буде зрозуміло”.

Говорячи про порушення етичних стандартів у місцевій пресі заступник голови ЛОО НСЖУ Андрій Болкун наголосив, що якщо ми говоримо про Європу й прагнемо потрапити до ЄС, то повинні дотримуватись європейських стандартів у всьому. Резолюція Ради Європи “Про етичні принципи журналістики” чітко вказує, що “коли йдеться про журналістику, слід пам’ятати, що вона спирається на ЗМІ, котрі є частиною корпоративної структури, в рамках якої потрібно розділяти видавців, власників і журналістів. Тому треба не тільки гарантувати свободу ЗМІ, а й забезпечити свободу всередині ЗМІ, уникаючи внутрішнього тиску». У. Еко зазначає, що функція «мас-медіа» як четвертої влади полягає у критиці та контролі трьох традиційних гілок влади. Причому це можливо, лише у вільній державі, де критика не наділяєтьсярепресивної функцією. Засоби масової інформації впливають на політичне життя країни, лише формуючи громадську думку. Однак, самі мас-медіа не повинні перебувати поза критикою, незаперечна умова демократії – щоб вониперіодично ставила під питання самих себе. Тому, ні видавцям, ні власникам, ні журналістам не слід думати, що вони є хазяїнами повідомлень. Інформаційні організації мають ставитися до інформації, як до основоположного права громадянина, а не як до товару. Відтак, засобам масової інформації не треба експлуатувати якість або зміст повідомлень чи міркувань задля збільшення кількості читачів або глядачів і, відповідно, прибутків від реклами.

А.Болкун навів приклади порушень прийнятих в Європі стандартів у місцевій львівській пресі. На жаль, чи не найбільше їх спостерігається у газеті “Експрес”. Тут і маніпуляція фактами, не надання можливості висловитись другій стороні, не спростування недостовірної інформації. Тому однією з вимог, що викладені у резолюції круглого столу, став заклик дофакультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка розпочати цикл досліджень щодо подання ЗМІ достовірної інформації.

Як зазначив А.Болкун сьогодні в українському медіа-просторі окрім поважних, традиційних, інформаційно-аналітичних видань з’являються  видання т.зв. жовтої преси або, говорячи без образ, таблоїдні газети для люмпену. І це також одна з ознак “європейського вибору України”. До речі, до прикладу, британський медіа-ринок також досить полярний. Тут присутні одночасно й найвищі зразки газетної справи, такі як Financial Times, Times, Daily Telegraph, Guardian, і найбільш низькопробні (а подеколи непристойні) жовті таблоїди – Sun, Daily Mail, Star. Слід визнати, що таке явище присутнє у будь-якому суспільстві – розвиненому й нерозвиненому. Різниця в тому, що демократична держава в особі уряду досить чутливо реагує на різні відхилення, пропонуючи правові рамки для преси. І приживаються вони лише в тому випадку, коли сприйняті журналістами й підтримані споживачами. На жаль, як зазначив А. Болкун, у даній ситуації все більше домінує не прагнення виконувати класичну функцію журналістики писати правду, а звичайні бізнесові інтереси, коли заради тиражу об’єктивність замінюється неперевіреною інформацією та сенсацією. І останнім часом газети “Блискавка”, “Експрес” та інші стать яскравим зразком таких таблоїдних видань.

Учасники конференції прийняли резолюцію у якій, серед іншого, звернулись до представників ЗМІ з проханнямвідмовитись від принципу “Тираж, сенсаційність і прибуток виправдовують засоби”, а журналістів -  від служіння будь-якій владі (у т.ч. і владі грошей) та закликали позбутись самоцензури, поважати власну гідність та професійну етику. Адже журналістика – це спосіб життя та мислення, професія, яка має асоціюватись із прагненням відстоювати Правду та Справедливість.

Шлях України до Європейського Союзу неможливий без побудови громадянського суспільства, що базується на визнаних правових, демократичних та моральних засадах. І особлива відповідальність у цьому процесі лежить власне на журналістах, редакторах, продюсерах, мовниках та власниках ЗМІ.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: