Громадська комісія з розслідувань пропонує ВРУ ратифікувати статут міжнародного кримінального суду

Комісія з розслідувань порушень прав людини в Україні запропонувала механізм притягнення до відповідальності за злочини проти людяності, керуючись так званим Римським статутом.

Про це повідомляє прес-служба комісії з розслідування прав людини в Україні

Про це на прес-конференції розповіли голова комісії проф. Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії у 2002—2005 роках, Микола Козюбра, доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного Суду України (1996—2003 роки), Микола Сірий, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, та Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства, громадський діяч, правозахисник.

Голова Комісії з розслідувань порушень прав людини в Україні звернувся до Верховної Ради України щодо необхідності ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Цей Статут підписаний від імені України 20 січня 2000 року. 11 липня 2001 року Конституційний Суд України надав висновок № 3-в/2001 щодо відповідності Конституції України Римському статуту. Комісія пропонує поставити питання про внесення змін до Конституції України з урахуванням вказаного Висновку.

«Участь нашої держави в Римському статуті означатиме, що Україна приєдналась до спільноти держав, які визнають необхідність функціонування постійного міжнародного кримінального суду як важливого засобу боротьби з безкарністю та забезпечення дотримання гуманітарного права, фундаментальних прав і основоположних свобод людини», — йдеться у листі, скерованому головою Комісії Володимиром Василенком Голові ВРУ Володимиру Рибаку.

Міжнародний кримінальний суд є постійним органом, уповноваженим здійснювати юрисдикцію щодо осіб, відповідальних за найсерйозніші злочини, які викликають стурбованість міжнародного співтовариства. Суд може здійснювати свої функції і повноваження на території будь-якої держави-учасниці — а це понад 100 країн. Разом із тим Суд приймає до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й із власної ініціативи, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, «не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином».

Голова Комісії Володимир Василенко також зауважив, що і без ратифікації статуту міжнародного кримінального суду держава, на території якої вчинено міжнародні злочини, може звернутися до цього суду. «Якщо в Україні змінюється влада, то, не чекаючи ратифікації, вона може звернутися до суду в будь-який момент».

Микола Козюбра, суддя Конституційного Суду України (1996—2003 роки), додав: «Ніякі імунітети, ніякі недоторканності щодо посадових осіб не діють при розгляді справ у міжнародному кримінальному суді».

Микола Сірий, голова робочої групи Комісії, сказав: «Те, що відбувається в Україні починаючи з кінця листопада 2013 року, вже набуває ознак вчинення посадовими особами злочинів, що належать до юрисдикції міжнародного кримінального суду. Комісія з прав людини офіційно звернулася до нинішньої влади: потрібно негайно розпочати механізми приєднання до Римського статуту, або пояснити, чому ми не приєднуємося, тим самим відкрито заявивши, що посадові особи надалі учинятимуть злочини щодо своїх громадян».

«Процес підготовки до ратифікації Римського статуту сприятиме припиненню ескалації порушень прав людини, що відбувається по всій Україні з кінця листопада 2013 року. Злочини проти людяності не мають строку давності, і про це повинні пам’ятати як безпосередні виконавці цих злочинів, так і інші причетні відповідальні особи», — зазначають у Комісії.

Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства, ще раз підкреслив: «Кожна особа, яка вчинила злочин, буде притягнута до відповідальності».