дивись.info

За хамство водія – 1000 гривень компенсації

За хамство водія – 1000 гривень компенсації

Інвалід виграв суд проти перевізника, водій якого спочатку не зупинився, а потім ще й нахамив

Власник 25-ї маршрутки має заплатити 1000 гривень компенсації інваліду, пише Високий замок

Накипіло. Львів’янин Олег Абрагамець, інвалід другої групи, майже півроку витратив на судову тяганину з перевізниками, але все ж добився компенсації моральної шкоди. “Ви не уявляєте, як це, коли стоїш на зупинці, а повз тебе проїжджають кілька маршруток, і жодна не зупиняється, бо бачать – інвалід. Буває, зачиняють двері просто перед носом чи навіть виштовхують, – каже Олег Абрагамець. – Найгірше, коли надворі холодно чи дощ, а тобі ніхто не хоче зупинити. Так, ніби маршрутка – це не громадський транспорт, а особисте авто водія. І він вирішує, брати тебе чи не брати”.

Чашу терпіння переповнив випадок, який стався у листопаді. Чоловік поспішав, а водій, побачивши на зупинці лише інваліда, не зупинився. Проїхав ще метрів з тридцять від зупинки і лише тоді зупинився, аби дати вийти пасажирам. Поки люди виходили, Олег все ж зумів добігти (він накульгує), але при цьому травмував ногу.

“Зайшов у маршрутку, кажу, що ж це ви робите. А водій мені ще й нахамив — виникла сварка. Хотів зателефонувати диспетчеру, але телефон, який був вказаний у маршрутному автобусі в кутку споживача, виявився недійсним. За цим номером була звичайна квартира. Це була остання крапля. Я подав позов проти фірми “Міра і К”, яка обслуговує 25-й маршрут, – каже Олег Абрагамець. – Не скажу, що було легко, — на це пішло повно часу та зусиль. Треба було відправляти рекомендовані листи, купувати марки. Виявилось, що знайти юридичну адресу компанії-перевізника, яка щодня обслуговує тисячі львів’ян, не так просто. Непросто і щось довести. Добре, що цього разу я мав відеозапис сварки з водієм, мав аудіозаписи розмов з диспетчерами, які казали, що то, певно, не наш автобус, може, то просто собі хтось причепив номер і заробляє. Але потім визнали — і маршрутка їхня, і водій. У березні на мене вчинили напад — якийсь чоловік напав на мене на вулиці і побив. Думаю, це пов’язано з цією судовою справою. Я вимагав у своєму позові 50 тисяч гривень компенсації. Ці гроші мені не потрібні, планував передати їх на рахунки онкохворих дітей. 4 червня суд нарешті виніс вирок — мені присудили 1000 гривень компенсації, а перевізника зобов’язали провести виховну роботу з водіями. Коли мені перерахують цю суму, куплю якість медикаменти хворим дітям. Знаєте, у цій ситуації найгірше те, що, як виявилось, компенсації від держави за перевезення пільговиків перевізники таки отримують. Але водіям про це не кажуть, а змушують їх ремонтувати маршрутки за власний кошт. От вони і злі на пільговиків. Але хіба ми винні, що маємо інвалідність?”.

Це не перший випадок, коли львів’яни виграють суди проти водіїв. У квітні ще один пасажир виграв суд проти водія та власника маршрутки за образу честі та гідності.  Перемишлянський районний суд Львівської області зобов’язав власника маршрутного таксі відшкодувати постраждалому пасажиру моральну шкоду у розмірі двох гривень. Взимку чоловік сів у міську маршрутку №39, що прямувала у бік Кривчиць. На Личаківській водій заявив, що на кінцеву не поїде, і захотів, аби люди вийшли на перехресті Личаківська – Тракт Глинянський. Пасажири почали обурюватись. Тоді в розмову втрутився чоловік, який сидів біля водія і заявив, що він власник маршрутки, і на підвищених тонах почав вимагати, щоб всі пасажири вийшли з автобуса, бо це його власна маршрутка. Але люди не вийшли. Тоді водій помчав слизькою дорогою, незважаючи на залізничний переїзд, зупинки, знаки. При цьому кричав на цілий автобус: «Я їх зараз довезу!», «Заткни морду!», «Не порскай на мене слиною!..». Позивач зняв інцидент на відео і звернувся до суду за захистом своєї честі та гідності.

“Спочатку ми подали позов у Галицький районний суд проти компанії “Фіакр”, яка обслуговує перевезення на 39-му маршруті. Та згодом виявилось, що власник автобуса самовільно виїхав на цей маршрут. Тоді подали до Перемишлянського районного суду — за місцем проживання власника. Крім того, звернулись зі скаргою в Укртрансінспекцію, оскільки власник виїхав на маршрут, не маючи на це жодних дозволів. Його притягли за це до адміністративної відповідальності. Розгляд справи у Перемишлянському суді тривав близько двох місяців — це досить мало, – каже юрист ІМЦ “Наше право” Галина Кунька, яка вела цю справу. – Не скажу, що люди часто подають позови проти перевізників, оскільки довести щось у такій справі важко. Але останнім часом до нас звертається все більше людей, які цікавляться, як правильно подати позов, як оформити скаргу і куди скаржитись. Тобто люди починають розуміти, що повинні обстоювати свої права”.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама