Транспортна схема Львова після реформи уже змінилась на 80%, - депутат

Не встигли львів’яни відійти від шокової транспортної схеми 2012 року, як у Львівській мерії вирішили, що її потрібно переглянути. Точніше, зрозуміли, що вона вже не ефективна (чи то була неефективною завжди). І навіть якщо закрити очі на те, що півмільйона євро на транспортну схему пішли коту під хвіст, то просто думаєш: чого тепер слід очікувати – чергової революція на дорогах, чергового тимчасового експерименту, чергових прокльонів пасажирів чи чергових пачок «баксів» у кишенях причетних чиновників?

Про зміну транспортної схеми наразі мова не йде

Після підняття вартості за проїзд у громадському транспорті, волею-неволею хотілось би покращень і бажано – одразу. В управлінні транспорту та зв’язку ЛМР усвідомлюють: потрібно щось робити із пересадками, адже частина львів’ян ще досі власним гаманцем розраховується за введення нової транспортної схеми, роблячи пересадки і, відтак, сплачуючи по 12 гривень щодня.

Нещодавно місто почуло несподівану звістку: міський голова Львова доручив керівнику транспортного управління ЛМР зібрати людей, які могли б переглянути транспортну схему міста.

«Фахівці повинні проаналізувати, наскільки транспортна схема сьогодні є ефективною. Схема працює з 2012 року, за цей час ми відремонтували деякі дороги, запланували нові магістралі, тому ми повинні тримати руку на пульсі», - заявив «Погляду» міський голова Львова Андрій Садовий.

Наміри мера прояснив начальник управління транспорту та зв’язку ЛМР Віктор Щир. За його словами, мова йде про створення робочої групи і напрацювання концепції. Про зміну транспортної схеми наразі не йдеться.

«Міський голова хоче почути групу, що потрібно міняти… У робочу групу увійдуть науковці з львівської «Політехніки», спеціалісти з «Львівавтодору», управління транспорту та зв’язку, керівники АТП, ЛКП «Львівелектротранс», Асоціація перевізників, громадські організації», - зазначив начальник транспортного управління.

При цьому Віктор Щир зауважив, що найбільше невдоволення мешканців в існуючій схемі викликають пересадки.

«В основному мешканці скаржаться, що, відповідно до цієї схеми, вони змушені робити пересадки, відповідно, щодня на добирання витрачають 12 гривень. Щодо самих маршрутів претензій нема, - заявляє Віктор Щир. – Хоча люди часто просять: «Введіть нам такий-от маршрут, щоб я міг доїхати на таку-то вулицю».

Що міняти? Пропозиції від громади

Звісно, коли львів’яни почули про намір мерії переглядати транспортну схему, не на жарт наполохалися. Благо, з огляду на попередню реформу було чого.

Громадський рух «За якісний транспорт» надіслав міському голові, чиновникам управління транспорту і зв’язку та керівництву автотранспортних підприємств пропозиції щодо внесення змін у транспортну мережу міста Львова. Загалом, йдеться про зміни чи доповнення у маршрути.

Однак в управлінні транспорту та зв’язку від таких пропозицій закрутилось у голові. Управлінці нагадали активістам, що наразі планується «створення робочої групи із розробки стратегії пасажирських перевезень у місті Львові» і перекроювати маршрути ніхто не збирається.

«Погодьтеся, що це не перекроювання маршрутів. Ми можемо організувати збір пропозицій саме щодо стратегії перевезень, але такі пропозиції повинні готуватися фахівцями, а не пасажирами. В якості стратегічних напрямків ми бачимо наступні: розвиток електричного транспорту: трамвай на Сихів, тролейбус на Рясне, до Галицького перехрестя, Кінг-Кроссу, по Хуторівці, по пр. Свободи, поступова заміна радіальних маршрутів електробусами, подальша реалізація принципу виведення автобусів з центру, продовження схеми радіальних - хордових маршрутів, запровадження електронного квитка та безкоштовних пересадок протягом певного часу», - відписалися представники управління транспорту на сторінці громадського руху у Фейсбуці.

Своїм баченням «стратегії пасажирських перевезень» поділився з «Поглядом» учасник ініціативи урбан-руху Липнева.сом Дем’ян Данилюк. Він вважає, що в будь-якому випадку кількість маршрутів треба скорочувати, особливо на ділянках Городоцька-Чорновола і Підвальна-Чорновола, також потрібно чітко прослідкувати, як рухаються пасажирські потоки у місті.

Хоча, вважає Дем’ян, перегляди і зміни нічого не варті, поки водії не розлучаться з готівкою.

«Найголовніше зараз забрати готівку від водія - він має тільки їхати і відкривати/закривати двері. Тільки після того водії почнуть їздити по графіку, не переганяти інших…», - зазначає Дем’ян Данилюк. - Опісля можна буде забезпечити систему пересадок, що, своєю чергою, дозволить зменшити кількість маршрутів».

Пора також застосовувати нові технології, які допоможуть доволі точно побачити, куди рухаються людські потоки і вже власне тоді розробляти схему – відповідно до потреб мешканців.

«Бо якщо в радянські часи з тим проблем не було, сполучення виглядали приблизно як «дім – завод», «завод – дім», «дім – вокзал», «вокзал – дім», то зараз важко сказати, куди їздять люди... Звісно, є певні точки притягання – центр, поліклініки, ринки... але рух значно хаотичніший, ніж колись. Будь-яка транспортна схема повинна на чомусь ґрунтуватись – для цього треба визначити, куди їздять люди», - зазначив Дем’ян Данилюк.

Другої революції не буде

Хай там як, але міській владі знадобилося понад два роки, щоб зрозуміти, що транспортна схема, розроблена фірмою «Луїс Бергер» і запроваджена 2012 року, була помилкою. Так вважає депутат Львівської міської ради Юрій Кужелюк.

Звідси постає логічне питання, чому сотні тисяч євро пішли коту під хвіст, якщо ще врахувати, що завдяки численним скаргам мешканців, за словами Юрія Кужелюка, транспортна схема на 80% змінилася вже після реформи.

«При цьому цікаво, хто платитиме за нову розробку транспортної схеми. «Цікаво, а хто за це буде платити? Бо якщо це був грант, то це був грант, а тепер, коли грант з’їли, потрібно платити за розробку з міського бюджету? Це питання покрите таємницею», - говорить депутат Львівської міської ради.

Тим не менше, сигнал міського голови є. І, за словами першого заступника міського голови Олега Синютки, транспортна схема зазнаватиме поступових змін і рано чи пізно повинна забезпечити пряме безпересадочне сполучення всіх кінців міста.

«Наше завдання – забезпечити сполучення спальних районів з центром та взагалі спальних районів між собою. Фахівці «Політехніки» знають специфіку міста, думаю, вони попрацюють над тим. Але спершу управління транспорту має затвердити концепцію, наскільки масштабними чи частковими є можливі зміни. І, звісно, ми повинні бути ощадливими до коштів бюджету… є багато людей, які на безоплатній основі готові подавати свої пропозиції», - зазначив заступник міського голови.

Львів таки посадять на е-квиток

В управлінні транспорту та зв’язку свою «стратегію» без впровадження безготівкової системи не бачать. Нещодавно мер Андрій Садовий на засіданні виконкому заявив, що потрібно якнайшвидше переходити до е-квитка.

«Погляду» він додав, що пробуватиме зі своїми підопічними достукатись до депутатів, бо минулого разу ініціативу зарубав саме депутатський корпус, на що, втім, були свої причини.

Справді, два роки тому депутати не підтримали створення спільного підприємства ТзОВ «Леокард» на базі латвійської фірми «Ригас-карте» та львівського АТП №1, бо не хотіли, аби весь обіг коштів від транспорту перейшов у приватні руки. Адже гарантій, що комунальне підприємство не збанкрутує, не було. А латвійській фірмі потрібно було б платити 15% від «виручки», а це мільйони гривень, коментував «Погляду» Юрій Кужелюк.

Нині в управлінні транспорту та зв’язку ЛМР нарахували, що для впровадження системи безготівкової оплати за проїзд потрібно щонайменше 15 мільйонів гривень. Міський голова Андрій Садовий уже підписав розпорядження про створення робочої групи, яка до 15 серпня повинна подати план заходів із поетапного впровадження е-квитка.

Водночас член робочої групи із запровадження е-квитка Антон Шишкін вважає, що цього разу шанси запровадити е-квиток у Львові куди більші.

«Ключове завдання цієї робочої групи розробити дорожню карту для впровадження безготівкової системи. Всі розуміють, що таку систему потрібно впроваджувати задля чіткого обліку пасажирів. Звісно, існують перепони – це відсутність законодавчої бази, відсутність адресної допомоги пільговим категоріям, оскільки не пільговики можуть використовувати картки пасажирів, які мають право на пільговий проїзд, і ще залишається відкритим питання щодо визначення оператора, це має бути комунальне підприємство, спільне підприємство чи аутсорсинг послуги», - підсумував Антон Шишкін.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: