У Садового розповіли про кліщів

В епідсезон 2014 року в лікувально-профілактичні заклади міста звернулось 547 осіб з покусами кліщів (686 випадків у 2013 р.). Особи отримали покуси на території лісопарків, парків, скверів та прибудинкових територій міста Львова. Найбільша кількість покусів зареєстрована у Сихівському лісопарку, Брюховицькому лісі, парку Погулянка, парку Снопківському, парку Стрийському, парку Залізні Води, парку ім. Б. Хмельницького, Шевченківському гаю, повідомили у прес-службі ЛМР.

Галицький відділ Львівського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Львівській області інформує мешканців про профілактику кліщового вірусного енцефаліту, хвороби Лайма. Зважаючи на те, що переносниками природно-вогнищевих хвороб є іксодові кліщі, фауна яких у Львівській області представлена двома видами (Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus, домінуючий Ixodes ricinus), вони можуть передавати, окрім кліщового вірусного енцефаліту, і збудники кліщового системного бореліозу. Внаслідок метеорологічних умов, вихід іксодових кліщів із зимової діапаузи прийшовся на більш пізній термін. З урахуванням динаміки чисельності основних видів кліщів, навесні 2015 року слід очікувати подальше збереження високих показників чисельності кліщів в усіх ландшафтно-географічних зонах, що сприятиме підвищеному ризику зараження людей трансмісивними природно-вогнищевими інфекціями бактеріальної, арбовірусної та бореліозної етіології.

Окрім цього, за багаторічними даними лабораторії трансмісивних інфекцій ЛНДІЕГ, з ентомологічного матеріалу (кліщів) виявлено вірус або антиген вірусу кліщового енцефаліту на всіх адміністративних територіях області, що підтверджує наявність у місцевості стабільних природних вогнищ циркуляції вірусу.

Основними завданнями неспецифічної профілактики є захист людей від укусів (присмоктування) кровосисних комах та членистоногих. Це можливо шляхом зменшення кількості переносників збудників хвороб в природних вогнищах інфекцій, засобів захисту людей від укусів кліщів шляхом використання репелентів і дотримання правил поведінки за містом, в лісових масивах.

Кліщовий енцефаліт – це природно-вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може призвести до інвалідності, іноді навіть до летальних випадків.

В Україні місцеві випадки кліщового вірусного енцефаліту серед людей реєструються щорічно. За період 1960-2009 рр. зареєстровано 412 випадків, з них 46% – в АР Крим, 31% – у Волинській області. За 5 років зареєстровано 35 випадків.

Вірус кліщового енцефаліту зберігається та розмножується в організмі кліща і передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час укусу кліща, при його випадковому роздавлюванні, розтирання місця укусу та втиранні в шкіру збудника інфекції зі слиною чи тканинами кліща, а також при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Від хворої людини до здорової це захворювання не передається.

Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому, 7-14 днів, з коливаннями від 1 до 30 діб.

У хворого різко піднімається температура тіла до 38-39°С, з’являються нудота, блювання, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В подальшому відмічаються симптоми ураження центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем. В тяжких випадках може виникнути параліч окремих м’язів шиї, обличчя, плечей, рук. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту, противірусні препарати.

Для попередження зараження вірусом кліщового енцефаліту лікарі рекомендують:

• при відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, одягати світлий, однотонний, з довгими рукавами одяг, який щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити кліщів, які повзуть. Голову слід покривати головним убором;
• необхідно залишати найменше відкритого шкірного покриву. Кліщ вибирає місця для присмоктування з ніжною, тоненькою шкірою (під пахвами, в паху, біля вуха, на волосяній частині голови). Проте, кліщ відразу не кусає, спочатку він чіпляється за одяг, а потім протягом кількох годин повзає, вибираючи найбільш зручне місце для укусу;
• проводити само- та взаємоогляди під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз – вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. При виявленні кліщів, які присмокталися, слід обов’язково їх видалити;
• місця для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м;
• вдома слід одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;
• використовувати для захисту від кліщів ефективні репеленти;
• не рекомендується виїжджати нещепленими в райони України, які є небезпечними: Волинська, Львівська, Одеська області;
• особам, які планують подорож за кордон, слід заздалегідь зробити курс щеплень проти кліщового енцефаліту, пройти інструктаж щодо методів особистої профілактики, придбати репеленти;
• у разі виїзду на оздоровлення в санаторії та стаціонарні оздоровчі заклади, щеплення проти кліщового енцефаліту не є обов’язковими;
• особам, які не отримали щеплення, у вогнищах кліщового енцефаліту протягом перших чотирьох діб після присмоктування кліщів проводиться специфічна серопрофілактика шляхом введення імуноглобуліну проти кліщового енцефаліту;
• особам, які прибули з небезпечних територій, необхідно звернутись до кабінетів інфекційних захворювань лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання для лікарського контролю.

Видалення кліщів, які присмокталися

Якщо присмоктався кліщ, необхідно звернутись до найближчого травмпункту. При відсутності такої можливості його видаляють самостійно: повільно, разом із хоботком, розхитуючи кліща з боку в бік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини.

Після видалення кліща місце присмоктування треба змастити 5% розчином йоду, спиртом. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом, кліща треба спалити.

Всім особам, на яких напали кліщі, рекомендується стежити за самопочуттям, протягом двох тижнів щоденно проводити термометрію. У разі появи будь-яких ознак захворювання – підвищення температури тіла, болю голови, що зростає за своєю інтенсивністю, нудоти, блювоти, запаморочення – звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Хвороба Лайма (кліщовий іксодовий бореліоз, лайм-бореліоз) – інфекційне природно-вогнищеве захворювання, збудником якого є мікроорганізми роду Борелія, які передаються при укусах іксодовими кліщами, вражають нервову систему людини, серце, опорно-руховий апарат і шкіру.

Іксодові кліщі є переносниками збудників багатьох вірусних та інфекційних захворювань людей і тварин. Найнебезпечнішим серед них є і хвороба Лайма.

Клінічні прояви хвороби Лайма та її основні симптоми.

Інкубаційний період триває від 2 до 30 днів, у середньому 14 днів. Клінічну картину кліщового бореліозу умовно поділяють на 3 періоди:

Перший період триває 7 днів. Спостерігається синдром інтоксикації: головний біль, озноб, нудота, температура від субфебрильної до 40°С, болі в м'язах і суглобах, виражена слабкість, швидка втомлюваність, сонливість та ураження шкіри. На місці присмоктування кліща з'являється червона пляма або папула – еритема, яка досягає розмірів від 1 до 6 см і більше, болюча, часто супроводжується свербінням. Форма її округла або овальна, рідше – неправильна. Еритема є основною клінічною ознакою хвороби Лайма. Еритема може перебігати без гарячки і без інтоксикації та бути єдиним симптомом захворювання, проте захворювання може перебігати без еритеми, але з гарячкою, інтоксикацією, що дуже затруднює клінічну діагностику. У таких випадках підтвердження діагнозу можливе лише за допомогою лабораторних методів дослідження.

Якщо захворювання не лікувати, розвивається другий період, який характеризується виникненням ускладнень з боку нервової системи, серця, опорно-рухового апарату, що розвиваються на 2-4-му тижні хвороби.

Третій період характеризується ураженням суглобів. Він починається через 2 місяці і пізніше від початку хвороби, іноді через 2 роки. Зазвичай уражаються великі суглоби, особливо колінні, нерідко з односторонньою локалізацією.

Зараження людей відбувається при укусах хворих кліщів під час відпочинку у паркових зонах та скверах, біля лісових масивів, озер, ставків та інших водойм, при відвідуванні лісу та роботі на дачних ділянках. Зараження бореліями також можливе при споживанні сирого козячого молока та інших молочних продуктів без термічної обробки, при втиранні в шкіру роздавленого кліща. Від хворої людини до здорової збудник не передається, за винятком трансплацентарної передачі борелій від хворої вагітної до плода.

Збираючись на відпочинок в ліс або паркові зони, необхідно дотримуватись заходів індивідуального захисту. Слід пам'ятати, що найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до тіла людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками та іншими тваринами.

Необхідно пам’ятати, що не можна:

- прикладати до місця укусу різні компреси, рідкі рідини (спирт, олію та інші);

- припікати кліща;

- тиснути кліща пальцями;

- брати кліща голими пальцями.

Велике значення для профілактики зараження відіграє правильне видалення кліща для зменшення ризику інфікування, у разі роздавлювання паразита та впливу його рідини.

Видаленого кліща не треба викидати, його необхідно або спалити, або доставити на контроль до лабораторії НДІ епідеміології та гігієни (вул. Зелена, 12).

У будь-якому випадку, після укусу кліща необхідно звернутись до лікаря для встановлення нагляду та призначення екстреної профілактики антибіотиками, а також самостійно стежити за своїм самопочуттям, перевіряти температуру, оглядати шкіру. В разі появи «мігруючої еритеми», терміново звернутися до лікаря, незалежно від самопочуття. Своєчасна терапія антибіотиками за необхідною процедурою може попередити розвиток захворювання.

Довідка

Трансмісивні хвороби – це інфекційні захворювання, переносниками збудників яких є кровососні комахи та представники типу членистоногих. Зараження людини відбувається при укусі зараженими комахами або кліщами. Відомо близько двохсот захворювань, що мають трансмісивний шлях передачі інфекції. Вони можуть викликатися різними інфекційними агентами, а саме: бактеріями й вірусами, найпростішими й рикетсіями, та навіть гельмінтами. Деякі з них передаються безпосередньо через укус кровососних членистоногих – це малярія, висипний тиф, жовта лихоманка; частина – опосередковано, при обробці тушки зараженої тварини, яку вкусила комаха-переносник – це чума, туляремія, сибірка.

Серед трансмісивних інфекційних хвороб в Україні особливе епідемічне значення, через наявність переносників збудників та сприятливі клімато-географічні умови для їх розвитку в організмі членистоногих, мають кліщовий вірусний енцефаліт, хвороба Лайма.

За період з 1955 року в країні мали місце 596 випадків КВЕ (кліщовий вірусний енцефаліт), в т.ч. 12,5 % завізного та 87,5 % місцевого характеру.

Захворюваність на іксодовий кліщовий бореліоз або хворобу Лайма має тенденцію до зростання. В 2011 мало місце 1597 випадків, у 2013 – 1927 випадків, у 2014 – 107 випадків.