Сьогодні видатного діяча Павла Дорожинського поховають на Личаківському кладовищі

18 березня 2015 року у Києві на 89 році життя після тяжкої хвороби помер видатний громадсько-політичний діяч Павло Дорожинський. Сьогодні, 25 березня, о 12.00 год. буде заупокійна Служба Божа в каплиці церкви Різдва пророка Іоанна (вул. Пекарська, 52), опісля, о 13.00 год. – чин похорону на Личаківському цвинтарі (Поле почесних поховань № 67), повідомила прес-служба ЛМР.

Павло Дорожинський був Головою Міжнародної Організації «Об’єднання Українських Націоналістів (державників)» (ОУН(д), головним редактором пресового органу Організації Державного Відродження України «Самостійна Україна – Free Ukraine» та інформаційного бюлетеня «Сурмач», ветераном українського націоналістичного руху.

Павло Дорожинський очолював Організацію Державного Відродження України в США, Світову Координаційну Раду Ідеологічно Споріднених Націоналістичних Організацій при Світовому Конгресі Вільних Українців (СКВУ) в країнах західної діаспори, у 1962 році був обраний членом Проводу Українських Націоналістів (ПУН).

Досвідчений політик і організатор, Павло Дорожинський з жовтня 1989 року, ризикуючи своєю свободою і життям, першим з керівників ОУН приїхав в Україну і розпочав роботу з організації націоналістичних сил на Батьківщині. Талановитий публіцист, авторитетний вчений, він поширював націоналістичні ідеї серед патріотів України, сприяв мобілізації й гуртуванню національно-патріотичних сил. Завдяки його роботі, багато українців стали свідомими націоналістами – борцями за свободу і державну незалежність України. Об’єднавшись в Міжнародну Організацію «Об’єднання Українських Націоналістів (державників)», яка має осередки майже в усіх областях України і 22-х державах світу, вони стали ініціаторами багатьох патріотичних справ.

ОУН(д) під керівництвом Павла Дорожинського допомагала голодуючим студентам під час «Революції на граніті» 1990 року, була ініціатором встановлення Пам’ятного Хреста борцям за волю України, які загинули від рук німецьких окупантів у Бабиному Яру, брала активну участь в заходах, приурочених пам'яті жертв українського геноциду-голодомору 1932-33 років, у Помаранчевій революції 2004 року і Революції Гідності 2013-2014 років, вшануванні пам’яті національних героїв України Миколи Міхновського, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Миколи Сціборського, Олега Кандиби-Ольжича, Олени Теліги, Омеляна Сеника–Грибівського, Героїв Крут і Базару, порушенні судової справи щодо терору і злочинів Комуністичної партії, інших заходах національно-патріотичних сил в Києві та інших містах України. Під керівництвом Павла Дорожинського було встановлено пам’ятник Миколі Міхновському, Євгену Коновальцю, Андрію Мельнику на малій батьківщині героїв, здійснено перепоховання тлінних останків видатних діячів українського націоналістичного руху Миколи Капустянського, Дмитра Андрієвського, Якова Маковецького, Осипа Бойдуника з Німеччини до України.

Павло Дорожинський був ініціатором створення Українського жіночого Товариства імені Ольги Басараб і Олени Теліги, організував і очолив Українську стрілецьку громаду в Україні, Фундацію Євгена Коновальця і Андрія Мельника.

Виступи, заяви, звернення ОУН(д) знаходили відгук не лише у широкої громадськості, а й у керівників державних органів влади та управління різних рівнів, змушених реагувати і давати відповіді з приводу актуальних проблем, порушених організацією.

Павло Дорожинський був організатором боротьби членів ОУН(д) проти злочинної кліки Януковича, мобілізації сил, які брали участь у Революції Гідності та в зоні АТО. Його заслуги перед українським народом гідно відзначені державними і громадськими нагородами – Орденом «За заслуги III ступеня», Срібним і Золотим Хрестами св. Юрія організації «Пласт», Почесною грамотою Київського міського голови.

Відомий полум’яний публіцист і журналіст, автор близько 700 статей, Павло Дорожинський був членом Національної Спілки Журналістів України. У 1993 році федеральним урядом Канади йому було надано почесне звання журналіста року.