Більшість харків’ян та майже всі львів’яни є стійкими до засобів проросійської пропаганди

8
Більшість харків’ян та майже всі львів’яни є стійкими до засобів проросійської пропаганди

За результатами дослідження, яке провела у травні 2015 року соціологічна агенція «Фама» на замовлення ГО «Львівський медіафорум» та за підтримки представництва Європейського Союзу, 61% харків’ян не піддаються проросійським впливам, які циркулюють в українському інформаційному просторі. У Львові таких мешканців на половину більше – 94%.

Досліджуючи чутливість до пропаганди, усіх опитаних було поділено на наступні групи: «несамостійні-стійкі», «несамостійні-ті, що піддаються впливу», «самостійні-стійкі» та «самостійні- ті, що піддаються впливу».*

У Львові, як і у Харкові більше є тих, які мислять несамостійно. Проте, у Львові таких більше:  59% – у Львові, а 51% – у Харкові. Найбільшою у кожному з міст є частка осіб, які мислять несамостійно, проте є стійкими до російської пропаганди (34% – у Харкові, та 56% – у Львові).

Відмінним у містах є те, що у Харкові більше тих, які піддаються впливу російської пропаганди (39%)  («самостійники» + «несамостійники») та  у десять разів більше, ніж у Львові тих, які є самостійними у свої поглядах та піддаються впливу російської пропаганди.

Львів’яни  більше схильні до обговорення новин політичного та суспільного характеру з ким би то не було – друзі, родичі, колеги, навіть випадкові перехожі потрапляють в їхні інформаційні тенета; 39% опитаних роблять це часто або постійно. Харків’яни більш стримані у розповсюдженні та обговоренні новин: 22% респондентів зізнались, що обговорюють новини із друзями, родичами та колегами.

«Хоча підтверджується те, що у Харкові більше, ніж у Львові, тих, які піддаються впливу проросійської пропаганди, проте частки осіб, які мають потенціал до сприйняття пропаганди є майже однаковими у двох містах. Слід зауважити, що в Харкові саме ті, які піддаються впливу проросійської пропаганди є більш комунікативно активними, тобто часто обговорюють новини політичного та суспільного характеру. Натомість  ті, які стійкі до проросійської пропаганди, тримають свою думку при собі, не особливо активно її обговорюють. У Львові – активне обговорення новин на рівні 40% випадків», – зазначила кандидат соціологічних наук, директор соціологічної агенції «Фама», Мар’яна Малачівська-Данчак.

Третина у Львові (30%)  та більше третини (39%) у Харкові опитаних стверджують, що ніколи не перевіряють правдивість тверджень, які вони отримали з певного новинного джерела на інших ресурсах, що свідчить про достатньо високий рівень некритичного мислення у двох містах.

Найчастіше, як львів’яни, так і харків’яни перевіряють новини на політичні, економічні теми, питання, пов’язані з АТО та місцеві новини. Теги, які називалися респондентами дуже часто перегукуються, що підтверджує те, що питання, у яких мешканці хочуть бути впевненими чи переконатися є спільними.

Помічено дві тенденції: харків’яни значно менше довіряють новинним ресурсам, аніж львів’яни; серед опитаних харків’ян є дещо вищим рівень довіри до російських новинних ресурсів, на відміну від львів’ян, де рівень довіри до цих ресурсів є практично на рівні «0».

Частка осіб, яким притаманна “сліпа віра” у повідомлення медіа-ресурсів у містах є однаковою – по 13%. Також однаковою у містах є частка тих осіб, які скептично сприймають будь-яку інформацію незалежно від джерела подачі – по 2%.

 Довідка

Дослідження проводилось соціологічною агенцією «Фама», методом «face to face» інтерв’ю у травні 2015 року у двох містах – Львові та Харкові.

Було опитано загалом 800 респондентів, старших 18 років (по 400 респондентів у кожному місті). Похибка репрезентативності вибірки для кожного з міст з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 4,8% для показників близьких до 50%, 4,2% – для показників близьких до 25% або 75%, 2,9% – для показників близьких до 10% або 90%, 2,1% – для показників близьких до 5% або 95%, не перевищує 1% – для показників близьких до 1% або 99%.

* Самостійність мислення було виміряно за  методологією ціннісних орієнтацій Шалома Шварца (критерії диференціації – притаманність цінностей самостійності та конформності), а чутливість до проросійської пропаганди  через тестування відповідних пропагандистських маркерів на опитаних. Для цього респондентам запропонували 10 різного плану пропагандистських тверджень, щодо яких вони висловлювали міру своєї згоди.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама