У Львові відбудеться презентація книги "Русофіли Галичини"

У львівському видавництві “Літопис” вийшла друком книжка Анни Вероніки Вендланд “Русофіли Галичини. Українські консерватори між Австрією та Росією, 1848-1915”. Переклад з німецької Христини Назаркевич. Науковий редактор українського видання Марʼян Мудрий. Про це Дивись Інфо повідомив Михайло Комарницький
директор видавництва "Літопис".

Праця німецької дослідниці Анни Вероніки Вендланд відкриває світ ідей австрійської Галичини. Книжка знайомить з середовищем громадських активістів ХІХ століття, які, шукаючи свою ідентичність, урешті-решт ставали поборниками ідеї всеруської культурно-духовної спільності. Це – перше в історіографії системне дослідження феномену галицького русофільства. Читач не знайде в книжці ані похвали, ані осуду цього явища. Авторка окреслює русофільство як один із консервативних напрямів розвитку дискусії про українську ідентичність. Історія досягнень і поразок русофільського руху викладена з акцентом на постатях інтелектуалів, які, опинившись на межі традиційного й модерного світів, переймалися долею своєї спільноти, прагнули бути для неї корисними.

Для істориків та широкого кола читачів.

Довідка

Анна Вероніка Вендланд (1966) – доктор історичних наук, член дирекції Інституту імені Гердера з досліджень Східної та Центральної Європи у Марбурзі, доцент кафедри східноєвропейської історії в Ґісенському університеті імені Юстуса Лібіґа (Німеччина). Вивчала історію, політологію та словʼянську філологію в Кельні та Києві, завершила докторат під керівництвом Андреаса Каппелера, працювала дослідником та доцентом в Ляйпциґу та Мюнхені. Автор праць про російсько-українські відносини, історію національних рухів у Східній Європі, транснаціональну історію. Активно публікує в блогосфері про актуальні проблеми України. Нині займається міською історією та історією техніки, пише монографію про історію атомоградів в Україні, Росії та Литві. З чоловіком Романом Осадчуком і трьома синами живе в Ляйпциґу.

Христина Назаркевич (1964) – ґерманістка, перекладачка. У її перекладі українською мовою вийшли, зокрема, такі історичні монографії, як «Росія як поліетнічна імперія» Андреаса Каппелера (2005) та «Блиск і вбогість середньовіччя» Фердинанда Зайбта (2009) (обидві у видавництві УКУ), а також «Історія Австрії» Еріха Цьольнера (у співавторстві) (видавництво «Літопис», 2001).

Із рецензій на книжку:

“Ця книжка має всі шанси сильно змінити поле досліджень національних рухів у Східній Європі. Вона присвячена національному проектові, котрий справив уплив на формування найбільших націй у цьому великому історичному регіоні, української та російської... Монографія Анни Вероніки Вендланд є чи не найкращою з тих, що з’явилися у цій ділянці за останні десятиліття. Ця робота ставить певний виклик для майбутніх істориків: перевершити її буде дуже тяжко, писати гірше за неї попросту немає сенсу”.

Ярослав Грицак, історик, професор Українського Католицького Університету

“Доктор Вендланд написала грандіозну та знакову працю про історичний рух, який нині є фактично забутим. Своє дослідження вона ґрунтувала на архівних матеріалах Львова, Відня та Санкт-Петербурґа, ретельно вивчаючи галицькі газети та друковану кореспонденцію, мемуари та іншу тогочасну літературу, а також опрацювавши вражаючий масив другорядних даних. Незвичайною, але безумовно цінною особливістю книги Анни Вероніки Вендланд є розділ сьомий, у якому докладно описані джерела, які вона використовувала для укладення свого численного списку активістів-русофілів”.

Міхаель Мозер, славіст, Президент Міжнародної асоціації україністів