Будівництво у Львові: закон чи емоції?

5
Будівництво у Львові: закон чи емоції?

Впродовж останніх років навколо багатьох об’єктів будівництва у нашому місті тривало достатньо дискусій та скандалів. Справді, чимало будов здійснюється з відвертим порушенням законодавства, недотриманням існуючих норм чи без врахування побажань громади, що дає підставу чиновникам, громадським активістам втручатися у ситуацію, здійснювати необхідні перевірки та у кожному конкретному випадку шукати законний вихід з ситуації, інколи шляхом конструктивного діалогу. Однак, далеко не завжди це вдається, незважаючи на готовність до компромісу забудовника, у якого до того ж є повний пакет дозвільних документів з одностайним висновком багаточисленних перевірок: “порушень не виявлено”.

Свіжим прикладом може слугувати резонансне будівництво на вул. Богуна. Ще у червні 2010 року ТОВ “Єврольвів” уклало з Львівською міською радою договір оренди земельної ділянки – 0,06 га (за межами прибудинкових територій сусідніх будинків) на вул. Богуна, 11 для: “розміщення житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями”. Крок за кроком, отримуючи від різноманітних державних та комунальних служб відповідні рішення та дозволи підприємство формувало необхідний для будівництва пакет документів . Більше п’яти років, систематично, на підставі отримуваних документів, витрачалися чималі кошти на проектування, експертизи, висновки і т.д. Паралельно, ще з часу передачі в оренду землі, частина мешканців сусідніх будинків, які були проти будівництва, постійно зверталася до різноманітних інстанцій зі скаргами. Але жодного (!) припису, рішення чи постанови про призупинення підприємством будь-якої діяльності не було. Тож фірма продовжувала свою законну діяльність, продовжуючи витрачати гроші в т.ч. і на сплату оренди ділянки, на якій продовжували паркувати свій особистий транспорт мешканці сусідніх будинків.

Підприємством “Єврольвів” систематично проводилися зустрічі з мешканцями, з частиною з яких діалог вдавався. Так забудовник з розумінням поставився до побоювань сусідів, що в результаті будови утвориться своєрідний “колодязь”. В результаті були внесені зміни до проекту будівництва і його об’єм зменшився вдвічі (з двох до однієї тис. кв.м.). Підприємство взяло на себе також зобов’язання збудувати на своїй території сучасний дитячий майданчик для спільного використання усіма сусідами. Багато хто зі старожилів мікрорайону згадує, що колись дитячий майданчик там був, але ніхто, впродовж багатьох років не проявив жодної ініціативи, щоб його відновити. Звичайно, краще безкоштовно паркувати свої авто, тим більше коли за це платить хтось інший.

Неодноразово на зустрічах з мешканцями був присутній і депутат по округу Роман Плахтій. Він також активно закликав опозиційну до будівництва частину мешканців до пошуку компромісу, влаштовуючи інколи під час дискусій своєрідний юридичний лікбез. Для прикладу, пану Роману доводилось пояснювати, що ніяким порушенням, а тим більше корупцією не може бути той  факт, що ухвала міськради і договір про оренду мають різні дати, адже між ними відбувається ще ряд процедур. У відповідь головна активістка противників будівництва Ірина Щитинська сказала: ” добре ” і витягнула з товстої папки наступний подібний документ. Лікбез продовжився… Але навіть Р. Плахтій, а ні уся фракція ВО «Свободи», яку він представляє, чи будь-хто інший не в стані дати відповідь Ірині Щитинській та її колегам на протокольно (!) оформлене ними питання: «Де, коли і ким надано такі повноваження структурам…», які виділяли в оренду землю (тобто Львівська міськрада), проводили експертизу проекту (Держархбудекспертиза), видавали дозвіл на забудову (Інспекція Держархбудконтролю) і т.д. Погодьтесь, це вже якщо не маразм, то як мінімум – юридична демагогія.

Усе це, очевидно, спонукало Романа Плахтія подати до ЛМР відповідне звернення, щодо заперечення мешканцями будівництва. Відповідь була оприлюднена у приміщенні Франківської адміністрації під час чергової зустрічі з мешканцями. У листі в.о. міського голови, керуючого справами виконкому М. Литвинюк зазначено: ” … Розміщення багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на вул. Богуна, 11 не суперечить містобудівній ситуації і гармонійно поєднується з історично сформованим містобудівним середовищем”. Аналогічною є, до речі, і принципова позиція з цього питання й головного архітектора міста Юліана Чаплінського.

Така відповідь, як і усі попередні, не влаштувала частину мешканців і вони продовжили писати скарги, залучивши для підтримки своєї позиції деяких громадських активістів.

На нинішньому етапі розбудови нашої держави важко переоцінити роль громадських організацій, насамперед у відстоюванні інтересів громади. Але погодьтесь, громада – це ми усі, не лише частина (!) мешканців, які керуються принципом: “Ми проти – бо ми не хочемо, незважаючи на десятки ваших дозволів, висновків, перевірок”. А що підприємці, які створюють робочі місця, платять податки, будують нові об’єкти, інколи всупереч не найкращій економічній ситуації в країні? Вони не є членами громади? Тож щоб уникнути кулуарності, чи якихось спекуляцій на цій темі підприємством була ініційована зустріч з представниками різних громадських організацій. Відгукнулись представники “Варти 1”, “Правого сектору”, ” Автономного опору “,”Варти 700”, “Скелі” , “Рабів до раю не пускають”… Підсумок дискусії – якщо бодай половина мешканців не заперечує і позитивним буде висновок перевірки з Києва, яка на той час почалася, то позиція присутніх – проект будівництва має право на життя.

Результат перевірки: “Порушень у сфері містобудівної діяльності в діях замовника ТОВ “Єврольвів” не виявлено”. Після цього, заручившись письмово підтримкою половини мешканців, діючи в межах отриманих дозволів, підприємство звело будмайданчик та приступило до освоєння ділянки. Паралельно були змонтовані риштування та розпочався ремонт фасадів сусідніх будинків, про що додатково попросили їх мешканці. Однак частина противників будівництва на чолі з невтомною Іриною Щитинською здійняли чергову істерику не лише на будмайданчику, але й пішли у наступ на міськраду. В результаті чергової емоційної психологічної атаки розпорядженням міського голови створена комісія для вирішення конфліктної ситуації. Вже на її першому засіданні досить дивною була позиція Романа Плахтія, який запропонував скасувати у судовому порядку ухвалу про оренду земельної ділянки… І це при тому, що він особисто голосував на двох сесіях ( які необхідні за процедурою ) за надання землі в оренду. Можливо це результат певного морального тиску, який в подібних ситуаціях чиниться на окремих депутатів, для яких вже час готуватися до наступних виборів. Подібний, якщо не відчутніший, тиск здійснюється і на відповідальних чиновників. І не факт, що істеричним криком юрби їх не змушуватимуть шукати зачіпки для відміни законно прийнятих раніше рішень, навіть якщо минули роки.

А підприємцям залишається підраховувати чималі збитки понесені від незаконних, як тепер виявляється, кимось прийнятих рішень та ще і вислуховувати від “представників громади” звинувачення у міфічних фальсифікаціях. Чи може для законної реалізації того чи іншого комерційного проекту варто відразу створювати власні “групи моральної підтримки”, щоб не довести до абсурду коли емоції здобудуть верховенство над законом?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама