Чому горять тролейбуси?

12
Чому горять тролейбуси?
Cвітлини і відео, на яких палають львівські тролейбуси, львів’яни бачать удруге за рік. Хоча, подейкують, насправді тролейбуси загораються куди частіше. Після останнього приголомшливого випадку члени депутатської інженерної комісії виїхали з робочою поїздкою на “Львівелектротранс” подивитися зсередини на роботу підприємства. Ревізори були вражені умовами праці, матеріальним станом підприємства та рухомого складу. Надто якщо зважити на те, що у 2015-му цьому ЛКП дали більше грошей на ремонт, ніж у попередні роки.
Підприємство старається…
 
   “З бюджету розвитку в статутний фонд ЛКП “Львівелектротранс” виділили 42 мільйони гривень, – коментує депутат міської ради, член депутатської комісії інженерного господарства Валерій Веремчук. – І коли до нас на засідання депутатської комісії інженерного господарства приходили працівники підприємства, то вони говорили, що буде виконано 10 капітальних ремонтів тролейбусів, а також вистачить на середні ремонти тролейбусів і трамваїв. Кошти були передбачені на поліпшення матеріальної бази підприємства, ремонт устаткування та контактної мережі. Вже тепер підприємству перерахували 24 мільйони гривень. Із них близько 8 мільйонів пішло на виплату заробітної плати. Як так виходить, що величезна сума коштів зі статутного фонду йде на виплату зарплати, треба запитати керівника. Адже, якщо підприємство нормально працює, то повинно заробляти, щоб вистачало на зарплату. Ще близько двох мільйонів з цієї суми пішло на оплату боргу за обслуговування кредиту від ЄБРР. І було проведено лиш кілька ремонтів тролейбусів”.
 
   Валерій Веремчук обіцяє, що депутати стежитимуть за використанням виділених коштів, підприємство вже зобов’язали надати таблиці з витратами.
   В “електротрансі” ж, натомість, “Ратушу” запевнили, що виділені кошти витратили за призначенням: “Кошти, виділені депутатським корпусом, ми використовуємо для проведення капітально-відновлювальних робіт у тролейбусах, які вже давно потребували втручання майстрів, – каже заступник керівника ЛКП “Львівелектротранс” Володимир Карпа. – Ми витрачаємо від трьохсот до чотирьохсот тисяч гривень на капітальний ремонт однієї машини. Це питання відкладалося з 2012 року, через футбольний чемпіонат. Тоді було закуплено 60 нових тролейбусів, тож проведення капітальних ремонтів тимчасово припинили. За виділені цього року гроші, а саме, 42 мільйони гривень, станом на сьогодні ми провели ремонти шести тролейбусів”.
 
   Натомість громадські активісти кажуть, що підприємство “хитрує” з цифрами: “Наскільки мені відомо, минулого тижня був наданий звіт на бюджетну комісію ЛМР, де записано про те, що капітально полагоджено від початку року шість тролейбусів, – каже Олег Довганик, керівник ГО “За якісний транспорт”. – Насправді працівники нам розповідали, що ремонтні роботи відбулися тільки у чотирьох”. 
 
   На підприємстві скаржаться, що не мають змоги провести якісний капітальний ремонт. “Загорання виникали через застарілі проводи, яких ніхто не міняв. Ті тролейбуси, що згоріли, були зняті з експлуатації і підлягають списанню, – коментує Володимир Карпа. – Ремонтувати їх недоцільно, тому що ремонт обходиться від 400 до 450 тисяч гривень. А вживані чеські тролейбуси ми купували за 30 тисяч євро. Такий тролейбус у них експлуатували 10-15 років, але там інші умови експлуатації, тож – машини збережені. Тому є дилема: чи варто робити такий дорогий ремонт? Якщо ми продовжуємо термін експлуатації “рогатого”, то є обов’язкова умова: потрібно замінити електричні джгути низьковольтних і високовольтних проводів. Сьогодні в наших депо не можливо зробити заміну джгутів, тому що для цього потрібне відповідне обладнання і спеціалісти. Як виняток ми взяли один тролейбус і скерували на капітальний ремонт на завод “Електрон”. Для того, щоб вони вивчили його і поміняли електричні джгути”. 
 
Те, що на споді
 
   Про роботу підприємства “зсередини” “Ратуші” розповів голова первинної профспілкової організації ЛКП “Львівелектротранс” конфедерації Вільних профспілок Львівщини Остап Олексів. “З 57 тролейбусів, які щодня випускають на маршрут, тільки 10 можуть їздити, а решта – не відповідають нормам технічної експлуатації. Наприклад: у них потріскане скло на вікнах, негаразди з люфтом керма, тече мастило… До слова, якби мастило не протікало, то той тролейбус, який загорівся, так швидко не спалахнув би і вогонь так швидко не розійшовся б. Я вважаю, що водій зробив усе, що міг, і його провини в пожежі нема. Кожного дня машини повинні проходити техогляд, але майстри просто не можуть нічого відремонтувати. Як казав мені один майстер із нічної зміни, в нього навіть лампочки для заміни фари нема. По суті, все, що він має, то лише гайковий ключ, та й той – його власний”, – зазначає профспілковець.
 
   За словами голови профспілки, цього місяця схожі пригоди трапилися ще зі двома “рогатими”. “13 липня також “димілися” два тролейбуси, – каже пан Олексів. –  № 578 горів на Левандівці, там на даху щось зайнялося, водій загасив вогнегасником. І № 42 ЛАЗівського виробництва димів на вул. Стрийській – у нього щось трапилось зі силовою шафою”.  
 
   Запчастин для ремонту катастрофічно бракує, а ті, що є – не відповідають вимогам якості. “Оригінальних чеських запчастин для Skoda нема взагалі, – провадить голова профспілки. – Купують не найкращі відповідники в українських і російських фірмах, але навіть їх не вистачає. Запчастини доводиться знімати з одного тролейбуса і переставляти на інший. Крім того, що немає запчастин, то ще й ремонт неякісно робиться. Скажімо, є відео (тролейбус знімали, коли він стояв на зупинці), де видно результати капітального ремонту тролейбуса № 551. Там видно, що в “силовому блоці” (високовольтний перетворювач) високовольтні кабелі сполучені одним болтиком, який ще й хитається, а з’єднання замотане целофаном і перемотане ізолентою. 
 
Автоматичний регулятор тиску обмотаний целофановим пакетом

Замість запобіжників – “жучки”

 
Це після – капітального ремонту (!!!), який передбачає заміну всіх вузлів та агрегатів на нові. Наразі ж капітальний ремонт виглядає так: зняли раму, заварили де треба, пофарбували, сидіння поміняли, а все інше переставили з іншого тролейбуса”.
 
   Ще цікавий нюанс: підприємство не може дозволити собі додаткове обладнання для вулканізації коліс, тож доводиться деякі шини з тролейбусів возити в приватну фірму. “Донедавна всі тролейбусні колеса мали камери, – пояснює пан Карпа. – Коли ми придбали вживані машини з Чехії, то виникли проблеми, адже в них – безкамерні колеса. В нас такого обладнання нема. Доводиться ті шини возити на СТО. А всі решта шини, камерні, ремонтуємо на власній вулканізації”. Хоча, на думку голови профспілки, додаткове обладнання могло би вже окупитися.  
 
   Працівники підприємства розповідають і про жахливі умови праці в неопалюваних приміщеннях. Хоча на самому підприємстві газету запевнили, що з обігрівом у них все гаразд: “Опалення немає лише в цеху, де машини перебувають вночі. Там ворота всі відчинені, бо транспорт заїжджає на щоденне обслуговування, – каже Володимир Карпа. – В усіх інших пунктах є опалення. Його перевели на електричне, хоча, коли потрібно, можемо використовувати і старе обладнання”. 
 
   А ось що про опалення говорить голова профспілки: “В майстерні минулого року справді поставили обігрівачі. Але він там стоїть один-єдиний, і все, на що його вистачає – зробити повітряну теплову завісу, коли двері відчиняються, наприклад, коли виїжджає транспорт”.
 
   Хоча опалення – це ще далеко не все. “Ось приклад: кімнати відпочинку для водіїв не залишилось, – каже пан Олексів. – На вокзалі приміщення “електротрансу” або продані, або здані в суборенду. На виїзді з головного вокзалу розташований так званий “барабан”, де трамваї розвертаються. Ця споруда належала “Львівелектротрансу”, і там, крім технічної кімнати, була кімната відпочинку для водіїв. А тепер підприємство платить фірмі, яка взяла приміщення в суборенду, щоб водії могли хоч би туалетом там скористатись”.
 
   Є в голови профспілки і своя теорія про те, куди діваються виділені кошти. “Львівелектротранс” має чимало судових позовів. Приміром, посередницька фірма “Дуокс”, через яку закуповували тролейбуси, що вже були у вжитку, подала до суду, адже їм не заплатили 700 тисяч гривень за ті тролейбуси. Зрештою, після всіх судів і судових зборів, а також інфляції, платити треба вже не 700 тисяч, а мільйон двісті. А ще є 30 позовів щодо неправильно нарахованої заробітної плати. Двадцять із них люди вже виграли. Суд зобов’язав нарахувати зарплату і до неї – моральні збитки”, – підсумував Остап Олексів.
 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама