Українські ЗМІ не можуть гарантувати працівникові страхівку і компенсацію в АТО – полковник (відео)

4
Українські ЗМІ не можуть гарантувати працівникові страхівку і компенсацію в АТО – полковник (відео)

У зоні АТО працює два види журналістів – цивільні і військові. При цьому Міністерство оборони України почало активно залучати цивільних журналістів до роботи, мобілізовуючи їх.

Про це сьогодні, 11 серпня,  під час дискусії на тему: «Роль журналістики у війні. Досвід НАТО і України», яка відбувається в ці хвилини у Львівському прес-клубі, повідомив офіцер Західного регіонального медіа-центру МО України, майор Олександр Гайн.

– Цивільних журналістів мобілізовують для того, щоб наповнити прес-служби різних військових формувань та для того, щоби вони ставали прес-офіцерами. Серед них відбирають тих, хто добре володіє іноземними мовами, щоби вони супроводжували іноземних журналістів, які працюють за програмою embedment (авт. – вбудована журналістика), – каже він.

За його словами, в основному за програмою embedment працюють саме іноземні журналісти. І вони перебувають у найгарячіших місцях війни.

– Вони працюють у найпроблемніших ділянках фронту, де постійно порушують Мінські домовленості і де найчастіше зустрічаються російські військові. Ми свідомо пішли на те, щоби не українські журналісти про це повідомляли, а щоби саме світова спільнота побачила цю російську агресію, – каже Олександр Гайн.

За словами керівника Західного регіонального медіа-центру МО України, полковника Олександра Поронюка, не кожен журналіст може працювати за програміою embedment.

– Ця програма передбачає дуже високі вимоги з безпеки і страхування. ЗМІ повинне гарантувати  своєму працівникові страхівку, і що він отримає компенсацію, якщо раптом щось страпиться. Проте навіть центральні українські ЗМІ не мають можливість відправити журналіста за цією програмою,- каже він.

Що стосується тих журналістів, яких мобілізували і які продовжують в зоні АТО працювати за спеціальністю, то їх спеціально навчають.

– Журналіст свідомо чи несвідомо може видати інформацію про дислокацію підрозділу, чисельність, дані про командування. Адже вони мають доступ до багато чого, – зауважив полковник Поронюк.

За його словами, мобілізований журналіст або журналіст за програмою embedment  від цивільного журналіста відрізняється тим, що військовослужбовці їм більше довіряють і можуть надати більше інформації.

– Це проблема цивільного журналіста, коли з ним не хочуть спілкуватися військові чи командири. А таке досить часто трапляється. Загалом журналіст повинен подати план роботи в штабі АТО на наступний день. Якщо в тих місцях не ведуться бої, тоді його туди супроводжують. А їздити-ходити куди заманеться – заборонено, – каже він.

– Перші іноземні журналісти за цією програмою почали до нас прибувати в травні. І досить складно було працювати, тому що тоді  в Пісках, Водяному були зони небезпеки. А журналіста треба було безпечно туди доставити, дати можливість працювати і повернути безпечно в зону тилу, – пояснює Олександр Поронюк.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама