“Аромати” Львова: промисловий аспект

11
“Аромати” Львова: промисловий аспект
Львів’яни знову почали активно обговорювати неприємний запах у місті. І справді, гуляти в центрі чи ба пити філіжанку кави, коли навколо львівські «аромати», – справа не з приємних. Фахівці стверджують, що проблема смороду у Львові комплексна, адже перш за все маємо застарілі мережі – міські очисні споруди будували ще в 1960-х роках, отож більшість каналізаційних колекторів треба реконструювати чи повністю замінити. Ще причинами смороду є понад 100 неканалізованих вулиць, величезні мулові майданчики на міських очисних спорудах, які теж експлуатують зі середини минулого століття і нині є переповненими. Також серед ключових причин виникнення неприємного запаху у Львові називають відсутність локальних очисних споруд на підприємствах та понаднормові скиди в міську каналізацію тими ж підприємствами. 

Власне навколо підприємств було найбільше «шуму», неодноразово з проблемою смороду згадували ТзОВ «Галка ЛТ», ПАТ «Львівський жиркомбінат», Філія «Львівська пивоварня» ПАТ «Карлсберг Україна», ПАТ Шкіряне підприємство «Світанок», ТзОВ «Перша приватна броварня», Філія «Львівський молочний комбінат», ПрАТ «Компанія Ензим», ТзОВ «Львівморепродукти», ПАТ «Концерн Хлібпром», ПАТ ЛКФ «Світоч», ПАТ «Галичфарм», ТзОВ «Барком» та ТзОВ «Геос-Львів». 

Міські чиновники свого часу зобов’язали львівські заводи модернізувати власні очисні системи. Кінцевою датою для приведення промислових стоків до нормативних вимог є 1 січня 2016 року. За чотири місяці до дедлайну ми поцікавились у низки міських підприємств, яка ситуація з їхніми очисними спорудами та які заходи з очищення своїх стічних вод вони проводили. І, що цікаво, усі підприємства запевняють, що їхні стоки аж ніяк не можуть бути причиною смороду, та власні очисні споруди мають далеко не всі.  

ПАТ ШП «Світанок»

Шкіряне підприємство «Світанок» своїх очисних споруд не має, та керівництво переконує, що це не може бути причиною смороду. Мовляв, навіть якщо «Світанок» припинить працювати, неприємний запах у місті залишиться.

«У нас є передочистка, хімічний огляд тощо. У нас є договір з «Львівводоканалом», який дозволяє нам скидати гранично допустимі норми стоків в очисні споруди міста неподалік від нас. І ми ніколи не порушували договору з водоканалом», – зазначив виконавчий директор ПАТ ШП «Світанок» Олег Белей.

За його словами, проблема неприємного запаху є комплексною і виникнення смороду пов’язане не лише з підприємствами.

ПАТ «Концерн Хлібпром»

Також власних очисних споруд немає на підприємстві «Хлібпром». Там пояснюють усе тим, що завод старий. «Хлібзаводи будували не сьогодні, їх зводили 20-30 років тому, тоді проектування не передбачало очисних споруд, – пояснює керівник управління комунікацій ПАТ «Концерн Хлібпром» Юлія Лєбєдєва. – У нас упродовж років відходи стандартні. Кількісний рівень забруднення ми не змінювали, тобто це типові відходи харчового виробництва».

За її словами, над модернізацією очисної системи їхнього підприємства зараз працює робоча група. «Поки що рано говорити про ці заходи, бо спеціалісти вивчають іноземний досвід, як це відбувається за кордоном. Після того, як робоча група напрацює нову методику очистки стоків, ми зможемо про неї говорити детальніше», – зазначила Юлія Лєбєдєва.

Філія «Львівський молочний комбінат»

На місцевому молочному комбінаті теж переконують, що їхні скиди не можуть спричиняти неприємний запах. Щодо власних очисних споруд, то їх, як і на попередніх підприємствах, немає.

«На нашому заводі, згідно з технологією виробництва, не передбачено очисні споруди», – зазначив головний інженер «Львівського молочного комбінату» Михайло Шаюк.

ТзОВ «Галка ЛТ»

Тим часом на підприємстві «Галка» запевняють, що вони активно працюють над цим напрямом. «Нині на «Галці» задіяно першу та другу ступені очистки, у грудні запрацює третя. Вона лише поліпшить стоки, про їхнє зменшення не йдеться, бо зараз усе в нормі, – розповідає інженер з екології ТзОВ «Галка ЛТ». – Річ у тім, що на підприємстві 2015 року не виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій за скидами. Тому третю ступінь очистки передбачено лише завданням «Львівводоканалу» – якомога більше поліпшити стан скиду в загальну міську каналізацію».

Щодо причини неприємного запаху, то тут теж переконують, що їхні стоки рослинного походження і не можуть спричинювати сморід у Львові.

ПрАТ «Компанія Ензим»

Часто в цій темі згадували Львівський дріжджовий завод (ПрАТ «Компанія Ензим»). Хоча парадоксально, бо це чи не єдине підприємство у Львові, яке мало власні сучасні очисні споруди, коли проблема неприємного запаху в місті лише виникла. Увесь комплекс його очисних споруд, а це за масштабом майже ще один завод, обійшовся у 9 млн євро. Це, мабуть, чи не найпотужніший та найбільший очисний комплекс в Україні.

«Наразі це найсучасніші очисні споруди. Вони очищають стічні води підприємства цілодобово 365 днів на рік. Після очищення їх транспортують закритим колектором околицею міста на міські очисні споруди. Тобто в будь-яку з інших частин міста вони не потрапляють, – пояснює керівник прес-служби «Компанії Ензим» Назар Марко. – Окрім того, у співпраці з фахівцями «Львівводоканалу» ми розробили схему та дозуємо реагент «Феррокс», який унеможливлює утворення запаху. Використовуючи наш досвід, місто може масштабувати цей проект на всій території Львова».

На «Ензимі» вважають, що проблема запаху в місті є комплексною. «Тому вирішувати її потрібно комплексно. До прикладу, цього року «Компанія Ензим» виділила 6 млн грн на модернізацію міських очисних споруд. Сподіваємося, що й інші підприємства долучаться до вирішення питання неприємного запаху у Львові та спільними зусиллями наше місто позбудеться цього явища раз і назавжди», – зазначив Назар Марко.

ПАТ ЛКФ «Світоч»

Лише цього місяця очисні споруди запрацювали на львівській кондитерській фабриці. «Очисні споруди підприємства «Світоч» функціонують у повній відповідності до чинного законодавства, постійно і своєчасно проводять регламентні та ремонтні роботи, – запевняє директор з корпоративних питань «Nestle» в Україні, член наглядової ради ПАТ «Світоч» Геннадій Радченко, – На початку серпня на «Світочі» введено в експлуатацію власну новозбудовану сучасну каналізаційно-насосну станцію з локальної доочистки виробничих стоків. Там використовують наймодерніші технологічні схеми очищення. Вартість цього екологічного проекту становить понад 6 млн грн».

За інформацією Геннадія Радченка, на всіх виходах з локальної мережі до міської каналізації фабрика вже давно встановила жировловлювачі.

Також він переконує, що стічні води, які скидають зі «Світоча», не можуть бути причиною неприємного запаху в місті, «бо стоки «Світоча» просто не мають складників, що можуть викликати сморід», зазначив Геннадій Радченко.

«Ароматна» проблема в місті не зникає вже впродовж декількох років, і, зважаючи на темпи модернізації очисних споруд низки підприємств, швидкого вирішення теж очікувати не слід. За останні роки лише деякі підприємства зробили крок уперед та модернізували власні очисні споруди. До того ж місту потрібно чимало часу та грошей, щоб модернізувати своє каналізаційне господарство – за комплексною програмою, яку в березні затвердив міськвиконком, на оновлення та реконструкцію трубопроводів, водозаборів, каналізаційних спoруд необхідно 1,2 млрд грн, а планують це зробити за десять років – до 2025-го. 

Однак це не повинно зупинити громаду в потребі тримати на контролі стан очисних споруд як міста, так і підприємств. 

Мирослава Потоцька, спеціально для «Вголосу»

Фото В. Дмитриченко

2222222222222222222223

На фото: русло річки Полтва, що на Пластовій: потік, що витікає із очисних споруд водоканалу. Фекалії, мертві тварини та багато сміття

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама