Уся правда про Садового: павутиння

2
Уся правда про Садового: павутиння

Про діяльність виконавчих органів Львівської міської ради, яка «перетворює» бюджетні надходження у прибутки доморощених мільйонерів

 «Звичайний чемоданчик»

Упродовж останніх восьми років у Львові з власної ініціативи та з погодження громади міста діяльністю усіх структур міськвиконкому керує лише одна Людина. Це — міський голова Андрій Садовий. Таке супермерське зобов’язання Андрій Іванович публічно взяв на себе ще в період першої своєї каденції. «Мій принцип дуже простий: за все в місті відповідає міський голова», — не раз робив сміливі заяви пан мер. 

Зважаючи на те, що монополія на красномовність у Львові вже давно належить не журналістам, автор цих рядків не вдаватиметься до лірики про голий популізм, а подасть читачам добірку фактів розкрадання коштів міського бюджету.

Отже, випадки відкриття кримінальних справ і скерування їх до суду за фактами привласнення коштів з боку посадовців Львівської  міської ради за період врядування міського голови Андрія Садового — непоодинокі й приголомшливі, бо стосуються різних сфер і структур.

Під час прокурорських перевірок встановлено, що навіть під час заходів із озеленення львівських вулиць у Ратуші одночасно проходить й «озеленення» чиновницьких кишень. Окремі управління Департаменту містобудування  працюють таким чином, що їхня паперова бухгалтерія не завжди збігається з реальним обсягом виконаних робіт. Наприклад, керівництво управління екології вищезгаданого Департаменту Львівської міської ради спільно з директором ПрАТ «Агрокультура»  підозрюють у привласненні бюджетних коштів, які було виділено для закупівлі саджанців. За відповідні дії «озеленювачі» львівських скверів та вулиць відповідатимуть за ст. 367. ч. 2 ККУ.

  Інвестиційні внески, які мають певне значення в процесі наповнення бюджету Львова, також «губляться» під час бухгалтерських обліків двосторонніх відносин: підприємство-департамент. Куди поділись 644 тис. грн, що мали надійти до бюджету як інвестиційна сплата за будівництво житлового будинку на вул. І. Франка (його проводило ОСББ «Вітерець»), громаді Львова стане відомо після завершення кримінального провадження за ст. 367 ч. 2 ККУ («Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки»). 

Відповідну статтю застосовують до посадовців Департаменту економічної політики ЛМР, яких підозрюють у  незабезпеченні відповідних надходжень у бюджет Львова (100 тис. грн). ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» споруджує на вул. Тершаківців, 1 житловий будинок. Водночас, у кримінальному провадженні, яке ведеться за ст. 365 ч. 1 ККУ, зазначено, що посадові особи Департаменту містобудування перевищили свої владні повноваження і погодили документацію на спорудження цього будинку без належних підтверджень цільового призначення земельної ділянки (за деякою інформацією, цю площу мали використати під забудову двоповерхової будівлі бібліотеки для одного з львівських вишів). 

Про безчинство своїх підлеглих у захисті інтересів міста міський голова Андрій Садовий із невідомих поки що причин мовчить навіть під час популярних щотижневих звернень.

«Приватна особа»

Здавалось би, таке місто як Львів, де впродовж усього календарного  року відбувається чимало атракцій — від свята «Пампуха» і до новорічних ярмарків —  мало б легко наповнювати свій бюджет розвитку лише за рахунок орендної плати та продажу комунального майна. Принаймні  за рахунок цих надходжень можна було б розв’язати масу проблем, пов’язаних зі станом комунальної сфери та збереження пам’яток архітектури. Однак певні юридичні організації, за якими стоять наближені до львівського мера приватні особи, отримують дозволи на проведення прибуткових заходів зі суттєвими преференціями в оплаті за користування майном міста.

Скажімо, правоохоронні органи перевіряють, з яких причин Львівський міськвиконком занизив орендну плату для ТзОВ «Львівські ярмарки», яке щороку в період новорічних свят встановлює свої численні ятки у центрі Львова (проспект Свободи  та пл. Ринок). Зважаючи на те, що  засновник «Львівських ярмарків» п. Р. Кедик доводиться кумом самому міському голові Львова, такі пільги можна пояснити лише одним: у щасті Андрій Іванович собі не відмовляє. Адже свого часу, після зроблених перших кадрових призначень у виконавчих органах міста (де посади дістались кільком його кумам), мер Садовий окреслив критерій свого справжнього успіху: «Якщо ваші закиди стосовно кумівства за час мого керування містом будуть єдиними, я буду щасливою людиною».

Правоохоронці нині з’ясовують, чи існують інші причини того, що за площу  670 кв. м підприємство «Львівські ярмарки» сплачує у скарбницю міста лише 9,5 тис. грн (саме таку суму вказали чиновники управління комунальної власності Департаменту економічної політики в угоді, що укладена з ТзОВ «Львівські ярмарки»). Дозволи на ведення торгівлі отримало 145 яток. У той час, їхні власники розповідають, що реально одне торгове місце в межах «Львівських ярмарків» коштує від 15 000 до 25 000 гривень. Яку суму внаслідок такої економічної політики з боку команди міського голови недоотримав бюджет Львова, підрахує  Держфінінспекція.

Нещодавно депутати Львівської міської ради звернули увагу ЗМІ на те, що  нерухомість біля пл. Ринок дісталася людям із близького оточення Андрія Садового. Будинок на Шевській, 1 придбала фірма «Львівський універмаг «На Ринку». За підрахунками депутатів, зі самої приватизації універмагу місто недоотримало 15-20 млн грн: у центрі Львова приміщення площею майже 2 тис. кв. м продали за заниженою ціною —  400 доларів за квадратний метр. 

«Геркулесівці»

Правоохоронні органи ведуть розслідування й у межах кримінальних справ, які порушено за фактами незаконного відчуження комунального майна (житлових та нежитлових приміщень) за допомогою підроблених судових рішень та з ознаками самоусунення Львівської міської ради від належних дій щодо повернення певної кількості приміщень у комунальну власність. Днями прокуратура Львівської області завершила досудове розслідування у справі заподіяння збитків громаді Львова під час перепродажу того ж універмагу «На ринку». У штучному заниженні вартості приміщення універмагу на 1 млн. 700 тис. грн.  підозрюють Андрія Сарахманевича, який є швагром (чоловік рідної сестри) мера Львова Андрія Садового (дивний збіг обставин?). Варто зазначити, що цей будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення (будівля Торгового дому 1912 року) і розташований у межах історико-культурного заповідника Львова. Не дивно, що свого часу депутати зацікавились питанням сумнівної ціни — 439 доларів за один квадратний метр. За інформацією гідних довіри джерел, фактичним власником приміщень універмагу «На ринку» (площа — 1850,4 кв. м) з 2011 року є кіпрська компанія «Сайрус девелопмент». Створивши  борг перед АТЗТ «Львівський універмаг «На ринку», ця компанія допомогла львівському приватизаторові викупити приміщення поза конкурсом. Справу, порушену  за ст. 365 ч. 3 ККУ (передбачає покарання за перевищення влади або службових повноважень, тобто навмисне вчинення дій, що потягнули за собою тяжкі наслідки) скеровано до суду.

Свого часу приводом для кримінальної справи стала й приватизація цілісного майнового комплексу «Готель «Львів».  У вересні 2009 року прокуратура м. Львова порушувала кримінальну справу за фактом використання посадовими особами Львівської міської ради підробленого приватизаційного документа. Підставою стало звернення депутатської комісії комунального майна та власності Львівської міськради про те, що вона не погоджувала ціну продажу готелю «Львів». Як відомо, його продали за 18 млн грн — по 200 доларів за кв. м (загальна площа цього об’єкта становить майже 12 тисяч кв. м), в той час ринкова ціна квадратного метра такого приміщення коливалась від 1500 до 2000 доларів. Виявивши незаконний витяг із протоколу комісії, секретар комісії Іван Василишин повідомив начальника управління комунальної власності Євгена Климковича про факт підробки документа та попросив не вчиняти будь-яких дій щодо відчуження цілісного майнового комплексу готелю «Львів». За фактом складання та використання підроблених документів проти заступника голови постійної депутатської комісії комунального майна та власності було порушено кримінальну справу (закрито в 2010 р.). А ось депутатові Івану Василишину, який обстоював позицію, що ціна продажу цілісного майнового комплексу «Готель «Львів» суттєво занижена, невдовзі на власному подвір’ї спалили два автомобілі. Один із народних депутатів, коментуючи приватизацію готелю «Львів», назвав її яскравим прикладом недолугої «прихватизації» на локальному рівні: «Здається, сьогодні це тільки купа грошей у кишені Садового, але аж ніяк не достойна інвестиція для міста. Фактично, непрозора схема приватизації готелю перетворилась на банальну крадіжку».

«Універсальний штемпель»

Своєрідний карт-бланш від міського голови Львова використовують у діяльності й деяких райадміністрацій міста. У досудовому розслідуванні нині перебуває кримінальна справа, яку наприкінці 2012 року порушено проти посадових осіб Галицької районної адміністрації. Так, четверо працівників централізованої бухгалтерії відділу освіти Галицького району так вправно вносили фіктивні відомості до фінансово-бухгалтерських документів, що їх власні карткові рахунки та платіжні картки за відносно короткий період (з лютого 2010 по червень 2012 рр.) поповнились майже на 3 млн грн. Кошти, звісно ж, бюджетні. 

Кримінальна справа, що вже внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порушена і стосовно  службових осіб відділу освіти Сихівського району (управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). 

Правоохоронні органи встановили факти зайвого використання цими службовцями коштів фонду заробітної плати. Впродовж двох років відповідні посадовці освітньої сфери Львова відклали для власного збагачення майже 190 тис. грн.

І хоча ці фінансові афери скоювали не у стінах Ратуші, а в кабінетах територіальних одиниць Львова, відповідальні чиновники мерії мали б не допустити таких зловживань, якби була на це їхня воля. Адже використання службовими особами міськвиконкому більш як 2 млн грн на рік (2013 р.) на проїзд у таксі дає підстави для висновків, що районні адміністрації вони відвідували регулярно. А отже, хто і які рахунки штемпелює, підлеглі Андрія Садового мали б з’ясувати скоріше, аніж за це взялося слідство. Натомість правоохоронним органам довелося втрутитися і в питання цільового використання капітальних видатків Львова: чи за призначенням скерували чиновники міськради 304 млн грн, передбачені на реалізацію програми соціально-економічного розвитку Львова.

Олександр ГРИНИШИН, спеціально для «Ратуші»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама