Чи стало у Львові безпечніше з появою патрульної поліції?

5
Чи стало у Львові безпечніше з появою патрульної поліції?

Якими мають бути подальші першочергові кроки для перетворення української міліції в поліцію? Розмову щодо проблемних питань вели: проректор Львівського державного університету внутрішніх справ, полковник міліції Василь Струс – кандидат у депутати від партії «Наш край» до Львівської обласної ради від Яворівщини (82 округ) та заступник редактора газети «Ратуша», керівник громадської організації «Вартові закону» Віктор Чарномський, який є кандидатом у депутати від «Нашого краю» до Львівської міської ради (4 округ).

3

фото – Сергій Бобра, Гал-Інфо

– За останньою узагальненою інформацією, за перший місяць роботи патрульна поліція Львова отримала та опрацювала  майже 17 тисяч повідомлень щодо адміністративних та кримінальних правопорушень, які надійшли на лінію 102. Було складено 373 протоколи  на порушення, пов’язані з неправильним паркуванням автомобілів, 334 протоколи щодо ДТП, 155 протоколів на водіїв, які не мали документи на авто, 73 протоколи, що стосувалися випадків керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Маємо ще й такий факт: нову поліцію у Львові сьогодні видно і в центрі міста, і в найвіддаленіших його куточках. Чи стало безпечніше на львівських вулицях з появою патрульної поліції?

Василь Струс:

– Патрульна поліція на вулицях Львова працює менше як два місяці, тому робити якість кардинальні висновки щодо того, вдалий цей проект чи ні,  чи стало у місті з появою поліцейських безпечніше чи ні, поки що зарано. Ствердно можна говорити лише про те, що ми фактично пережили революційний момент, оскільки було розпочато украй важливу для країни реформу. І що люди появу патрульної поліції сприйняли дуже позитивно, дали їй великий кредит довіри.

Звичайно, виправдати цю довіру буде непросто. Як на мене, двомісячної підготовки для працівників патрульної служби  було недостатньо. Слід  взяти до уваги і те, що поліцейським працювати доводиться без допомоги наставників. Коли я в свій час закінчив школу міліції і почав працювати в органах внутрішніх справ, за мною на півроку було закріплено офіцера-наставника. Завдяки такій практиці я отримав неоцінимий досвід, зміг уникнути багатьох помилок. В патрульних поліцейських такої можливості немає, дуже багато рішень їм доведеться приймати самостійно, набиваючи власні гулі,  навчаючись на власних помилках.

3

фото – Сергій Бобра, Гал-Інфо

Водночас львівські  поліцейські своїми діями, вчинками вже довели, що вони є гарними учнями. Заявляю це абсолютно відповідально, як людина, яка віддала службі в органах внутрішніх справ 28 років. Перші здобутки, передусім, проявляються в нарощуванні активності в протидії порушникам правил дорожнього руху, в тому, що  поліцейські почали затримувати вуличних злочинців, добилися зменшення часу оформлення дорожньо-транспортних пригод.

Хотів би повідомити, що у цей час керівництвом Львівського державного університету внутрішніх справ спільно з керівниками патрульної служби Львова розробляється програма щодо удосконалення фахової підготовки поліцейських. Йдеться, зокрема, про вогневу та тактичну підготовку, яку працівники патрульної служби будуть проходити на навчально-тренувальному центрі університету «Верещиця».

Віктор Чарномський:

– Не варто розраховувати на те, що лише зміна назви правоохоронного органу та набір нових працівників на конкурсній основі моментально призведуть до   зміцнення законності та покращення криміногенної ситуації. Для цього, насамперед, потрібно провести кардинальні реформи – в міліції, прокуратурі, судовій системі. Причому  головним наслідком цього оновлення має бути подолання тотальної корупції.

Щодо результатів роботи нової поліції,  то я особисто ще не мав нагоди якимось чином їх відчути. З того, що найперше впадає у вічі, на що найчастіше звертають увагу мої знайомі, це те, що більшість львівських  поліцейських до громадян ставляться ввічливо, з повагою, і в цілому патрульна служба проявляє досить високу активність. Інколи, щоправда, занадто високу. Йдеться про  «курсування» патрульних автомобілів вулицями міста з включеними мигалками і сиренами. У  ситуаціях, коли для використання таких сигналів, скоріше за все, не має жодної необхідності, тобто, коли спокій в місті, ймовірніше за все, порушується безпідставно. Тому, ясна річ, хотілося б знати, чи є все-таки від такої активності якісь конкретні результати, яка кількість правопорушників, злочинців затримується працівниками патрульної служби, скільки злочинів (та у яких випадках) вдається попередити, не допустити. Володіючи такою інформацією, можна буде судити про перші результати роботи львівських копів.

– У соціальних мережах львів’яни здебільшого скаржаться на роботу  поліцейських автопатрулів (на те, що львівські копи погано водять машини,   перевищують швидкість, паркуються  в недозволених місцях, не вміють складати протоколи). Що Ви можете сказати з приводу конкретних зауважень до роботи поліцейських?

3

фото – Сергій Бобра, Гал-Інфо

Василь Струс:

– Суттєвих разючих недоліків в роботі патрульної служби я не вбачаю. Щодо окремих негативів, то вони, як на мене, в основному пов’язані  із недостатньою підготовкою поліцейських. Але тут потрібно враховувати,  що ніхто не вміє все робити якісно з перших днів своєї роботи, яку б сферу діяльності ми не взяли. Обнадіює, зокрема, те, що поміж працівників патрульної служби чимало юристів, у тому числі випускників Львівського державного університету внутрішніх справ. І ще факт. З моменту появи у Львові патрульної служби «відсіялося» лише близько десятка працівників, що становить  дуже незначний  відсоток. В основному це молоді люди, які звільнилися за власним бажанням, зрозумівши, що ця служба не для них.

Досвід приходить з часом. Тому ми повинні з розумінням ставитися до  ситуації, коли у нових поліцейських «не все виходить»,  і маємо їм допомогти, просто по-людськи їх підтримати. Переконаний, що пройде ще півроку-рік і львів’яни  буду  мати патрульних поліцейських, якими пишатимуться, справжніх професіоналів своєї справи.

Звичайно, що певні зауваження від громадян будуть і тоді. Нікуди не дітися від тих же претензій щодо оформлення адміністративних матеріалів. Особливо тих, що стосуються ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто – про скоєння ДТП, де немає потерпілих і де є матеріальні збитки. У нас у Львові, коли трапляється подібна дорожня аварія, визначати винуватих, як правило, дуже складно. Тому що «всі праві». І якщо є хоча б невеличка зачіпка, яка дозволяє десь щось оскаржити, людина обов’язково пише заяву-скаргу.

Віктор Чарномський:

– Львівські патрульні поліцейські – це переважно  молоді симпатичні хлопці та дівчата, одягнені в красиву стильну форму, з якими залюбки фотографуються жителі міста та туристи.  Водночас поміж нових патрульних украй рідко можна побачити працівника з міцною статурою – такого, щоб своїм одним виглядом відбивав у правопорушників бажання чинити бодай-якийсь спротив. За кордоном – у тій же Польщі, Німеччині, патрульні поліцейські, як правило, мають набагато кращу фізичну підготовку, від одного їхнього вигляду, присутності люди почуваються безпечніше та комфортніше. Вважаю, що у подальшому при професійному відборі працівників для патрульної служби нормативи  із фізичної підготовки для кандидатів мають бути значно посилені. Сподіваюся також на те, що з часом патрульних поліцейських можна буде побачити в кварталах, дворах спальних районів – в місцях, де збираються любителі оковитої, наркомани, неблагонадійна молодь.

– Створення патрульної служби  є лише початком створення  нової Національної поліції. Якими, на ваш погляд, мають бути подальші кроки у реформуванні правоохоронної системи? На які міліцейські структури, підрозділи слід звернути першочергову увагу? Достеменно відомо, що українські громадяни  останнім часом найбільше скаржаться на роботу міліцейського слідства. У Львові, приміром, є райвідділи, де на одного слідчого приходиться більше як 300 кримінальних проваджень. За таких обставин  забезпечити належне розслідування  злочинів абсолютно нереально.

Василь Струс:

– Остаточна ліквідація міліції в Україні, як відомо, відбудеться 7 листопада, коли набуде чинності Закон «Про Національну поліцію». З цього моменту реформування правоохоронної системи відбуватиметься комплексно та більш інтенсивно. Поміж першочергових завдань, на яких неодноразово наголошував міністр МВС Арсен Аваков, – реформування кримінального блоку, створення корпусу раптової дії (спецназу), оновлення підрозділів слідчих, дільничних, експертів, подальший розвиток патрульної служби, у яку на кінець року буде входити 6-7 тисяч поліцейських.

Стратегія реформи не передбачає звільнення всіх нинішніх працівників міліції. Ніхто, приміром,  не буде поголовно оновлювати той же карний розшук,  бо там фахівці формуються багато років. Буде враховуватися специфіка кожного підрозділу, проводитиметься кадровий аудит, під час якого буде оцінюватися не тільки кваліфікація працівників, але і моральні якості.

Я повністю згоден з тим, що міліцейському слідству під час проведення реформи слід приділити особливу увагу, взявши до уваги, що після введення в дію нового Кримінально-процесуального кодексу України слідчі мають надзвичайно багато справ і з цим «валом» не справляються. Перш за все, має відбутися кадрове посилення слідчих підрозділів, зміцнення їх матеріальної бази, підвищення  фахового рівня слідчих.

Віктор Чарномський:

– Як правозахисник я регулярно стикаюся із ситуаціями, коли правоохоронці в порушення статті 214 КПК України відмовляють громадянам в реєстрації повідомлень  про вчинене кримінальне правопорушення (згідно з нормами даної статті, відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань мають бути внесені не пізніше як за 24 годин після подання заяви). Реагуючи на  ці порушення, я неодноразово звертався зі скаргами в суди, добиваючись  реєстрації кримінальних правопорушень.

Однак  розслідування цих злочинів у кінцевому результаті, як правило, закінчувалося пшиком. В основному – через тотальну корупцію в слідчих органах, украй низький фаховий рівень слідчих, їхню страшенну завантаженість.

Переконаний, що коли найближчим часом не зміниться робота органів досудового розслідування, карного розшуку, чергових частин, то реформування  системи МВС, що почалося зі створення нової патрульної служби, буде виглядати просто як зміна назви та форми.

Прес-служба ЛОО ПП “Наш край”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама