Корупційні схеми – Садовий боїться піти зі Львова

10
Корупційні схеми – Садовий боїться піти зі Львова

Андрій Садовий буде триматися за крісло мера Львова до тих пір, поки не зможе підготувати лояльного наступника – щоб гарантувати себе від розтину схем, напрацьованих за роки правління.

Коли мова заходить про політичне майбутнє мера Львова, то звучать оцінки про те, що Андрій Садовий досі не подолав комплекс регіонального політика. Він і понині зайнятий не всеукраїнськими, а львівськими міськими проблемами, і його всеукраїнські амбіції – це не більш ніж засіб, щоб зміцнити свої позиції у львівській ратуші, господарем якої він себе так і не відчув (провівши вісім років у боротьбі з опозиційною до нього більшістю в міськраді). Але є й альтернативна точка зору: мер просто боїться залишити “своє” місто чужинцю, тому що в цьому випадку неминучою стане хвиля звинувачень за результатами виявлених схем, яка швидко поховає всеукраїнський рейтинг Садового. У будь-якому разі сьогодні в Андрія Івановича, окопавшегося в ратуші, практично немає можливостей стати учасником масштабних скандалів – звідси і довіра до “Самопомочі” в інших регіонах країни. Жителям Києва чи Дніпропетровська ніколи цікавитися особливостями місцевого самоврядування по-львівськи.

Отже, львівський градоначальник є першим лідером парламентської партії, який відмовився від депутатського мандата. Також він очолює перший західноукраїнський політичний проект, що отримав на останніх парламентських виборах більше 5% голосів на півдні і сході України. Важливою складовою цих ексклюзивних досягнень Садового став його імідж політика, який ніколи не переходить на особистості в дискусіях, намагається не брати участь в них зовсім, якщо це можливо, не критикує опонентів і завжди прагне грати роль арбітра, в якій би ситуації не виявився. Гарною підмогою іміджу виступає та обставина, що Садовий ніколи не займав ніяких посад в органах виконавчої влади і не працював у парламенті. Тобто залишаються незаповненими компроматом цілі лакуни в інформаційному портреті політика, зазвичай забиті вщерть.

Так що всі гріхи, які нині ставляться Андрію Івановичу, або сягають ще домерскіх часів, чи стосуються сумнівних рішень з управління міським господарством Львова. Сама довгограюча історія – про те, як інвестиційна компанія “Галицькі інвестиції” в середині 1990-х обміняла свої цінні папери на майнові сертифікати громадян, взяла участь у сумнівних приватизаційних схемах і благополучно збанкрутувала. Прямого зв’язку Садового із згаданим ЗАТ не було, але в 1997 р. він став головою правління ВАТ “Південьзахіделектромережбуд”, одним із співзасновників якого виступили “Галицькі інвестиції”.

Місцеві сайти рясніють безліччю інших розслідувань щодо господаря львівської ратуші, що з’явилися за останні дев’ять років – час керування містом Садовим. Від продажу комунальної власності на шкоду інтересам місцевої громади (наприклад, готель “Львів” був продан в 2009 р. тодішньому народному депутату від Партії регіонів Володимиру Продивусу за ціною $200 за квадратний метр при ринковій вартості квадрата $2000) до претензій до численних муніципальних запозичень, неефективно витрачених на інфраструктурні проекти. Регулярно пише про причетність мера до різних корупційних схем і міська комунальна газета “Ратуша”, якою керує давній непримиренний опонент Садового, відомий місцевий журналіст Микола Савельєв. Однак пул лояльних до мера ЗМІ успішно перебиває цей негатив, так що навішування на Садового ярлика корупціонера слабо позначається на рівні його підтримки. Могло означати Андрію Івановичу масштабним розслідуванням його участь у підготовці Львова до Євро-2012. Тоді частим гостем мера бував віце-прем’єр-міністр Борис Колесніков, й дратували склалися між ними зайво теплі для робочих відносини. Але звичка Садового делегувати повноваження підлеглим, залишаючи собі “спільний контроль”, і тут виявилася як не можна до речі.

Не можна не згадати і про останній скандал у львівській ратуші, коли Садовий-обережний чиновник пішов на поводу у Садового-політика. Мова йде про звільнення Ірини Магдиш з посади начальника управління культури міськради за інтерв’ю, в якому вона дозволила собі невтішно відгукнутися на адресу УГКЦ, не бере участь в розвитку культурної інфраструктури в спальних районах міста. Багато львів’ян згодні з оцінками Ірини Магдиш і впевнені, що вона постраждала просто за те, що сказала правду. А Садовому явно доведеться вносити корективи в план виборчої кампанії, доводячи, що звинувачення в кадровому волюнтаризмі – це не про нього.

Джерело: УкрМедіа

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама