Олексій Балицький: Львівська міськрада має визначити місце для будівництва сміттєпереробного комплексу

9
Олексій Балицький: Львівська міськрада має визначити місце для будівництва сміттєпереробного комплексу

Олексій Балицький очолив департамент екології Львівської ОДА 10 червня 2014 року. Із цього часу пройшло уже більше року, тож можна говорити про певні здобутки та досягнення у екологічній сфері області. Дивись.Інфо зустрілось із Олексієм Балицьким, щоб поспілкуватись про його роботу на державній службі. Не могли оминути актуальної для області теми Грибовицького сміттєзвалища, вивезення твердих побутових відходів тощо.

ІЗ ГРОМАДСЬКОЮ РАДОЮ ПРАЦЮЄМО СПІЛЬНО

Пане Олексію, розкажіть, як Вам працюється на посаді директора департаменту екології. Що вдалось реалізувати за час роботи й, можливо, з якими труднощами стикались?

Працюється аналогічно, як і усім державним службовцям в Україні станом на сьогодні. Хочу наголосити, що мене особисто просили прийти на цю роботу. Я ніколи не просився, щоб очолити департамент екології. Саме тому я мав можливість діяти так, як вважаю за потрібне. Беручи до уваги те, скільки було негативу, пов’язаного із департаментом екології, тому найперше завдання, яке я собі поставив – це відкритість роботи як самого департаменту, так і дозвільної системи.

Якщо брати вузькопрофільно, то дозвільна діяльність департаменту екології – це близько 50% його діяльності загалом. Найперше, що ми зробили – це у вересні створили громадську раду при департаменті екології, а також три експертні середовища, які працювали у частині надання дозволів на видики, спецводокористування і відходів.

Чому саме так? Коли я прийшов у департамент екології, у нас було дуже багато судів та спірних питань, адже і підприємства, і підприємці судились із департаментом. Суди були пов’язані із тим, що у багатьох питаннях потрібно вносити зміни у законодавство, але деякі принципові речі нам вдалось вирішити на рівні департаменту екології. Важливо, що це робились спільно із громадськістю. По кожному виду діяльності було обговорено інформаційну і технологічну картки, фактично, відкривши людям інформацію про те, яким чином працює департамент.

Я стикнувся із шаленим опором про те, що екологія – це каральний орган. Але після зустрічі із громадськістю ми напрацювали ті правила гри, які сама громадськість і запропонувала. Станом на сьогодні ми уже нормально працюємо і зауважень від громадськості немає.

Яким чином громадська рада допомагає Вам? Вони вказують на проблеми, підказують чи консультують? Як це відбувається практично?

Фактично зараз є дві громадські ради: одна, яка створена при Львівській ОДА й поділена за напрямками, а друга – громадська рада при департаменті екології. Зазначу, що у склад входять дуже знакові і фахові люди, які спочатку скептично ставились до такої роботи. Був навіть пост у Фейсбуці Двзінки Калинець-Мамчур про те, створюється “кишеньковий орган”, але пізніше вона прийшла і заявила, що усе розуміє, а цій ситуації вона помилилась, адже у склад увійшли ті люди, які абсолютно не є кишеньковими до департаменту екології.

Я особисто запрошував виконавчого директора МБО “Екологія-Право-Людина” Олену Кравченко й у розмові зі мною вона заявила, що “Пане Олексій, Ви ж розумієте, що ми не є корисними для вас, бо ми, як будемо вважати, так по-живому і будемо рубати”. Я кажу, що мені так і потрібно. Я не вважаю, що громадська рада повинна працювати для департаменту екології, ми повинні працювати спільно.

Із громадською радою ми обговорюємо питання про Фонд охорони навколишнього природнього середовища. Цього року цей перелік складає 13 млн 400 тисяч гривень, але по кожному питанню цей перелік проговорено і з громадською радою при департаменті екології, і з громадською радою при Львівській ОДА. Ми чітко відкрили ті заходи, які пропонуємо і обидві громадські ради цей перелік погодили, після чого винесли його на затвердження депутатів Львівської обласної ради.

Для себе уже додатково поставили завдання, що починаючи із цього року, враховуючи резонансну ситуацію із вирубкою лісів на території Львівщини, що будь-які моменти, які є суспільно важливими для громади Львівщини однозначно погоджуються із громадською радою.

ЩОДО ВИРУБКИ ЛІСУ СТВОРЕНА СПЕЦІАЛЬНА РОБОЧА ГРУПА

Ви згадали про вирубку лісів. Керівник фракції “Свободи” Йосиф Ситник говорить про те, що обласна рада блокує розслідування цього питання. На Вашу думку, чому депутати не створюють тимчасову контрольну комісію із цього питання?

Депутати не мають політичної волі для створення такої тимчасової контрольної комісії. Я вважаю, що вона мала б бути створена. Найперше, ті депутати, які є керівниками у тій чи іншій галузі, мова йде про Петра Пешка чи Анатолія Дейнеку, мали б бути зацікавлені у тому, щоб показати, що вони працюють прозоро і тому не проти створення тимчасової контрольної комісії. Я особисто мав розмову як з Пешком, так і з Анатолієм Михайловичем, – це потрібно було б зробити. Якщо ми цього не робимо, то у суспільства виникають підозри про те, що є що приховувати. Тут цього не потрібно було робити.

На останній колегії було прийнято відповідне рішення і уже є розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації про створення відповідної робочої групи, у складі якої від департаменту екології увійшов Володимир Харчук. Тобто така перевірка буде здійснена.

ДО КІНЦЯ РОКУ ПЛАНУЄМО ПОВНІСТЮ ОХОПИТИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИЙ ЗБІР ТПВ

Яка ситуація у області із твердими побутовими відходами?

Після призначення на посаду голови Львівської ОДА Олега Синютки, у січні ми зустрілись у його кабінеті, де поспілкувались про моє бачення на вирішення тих чи інших питань у області. Враховуючи сьогоднішні реалії, ми не давали дурних обіцянок про те, що, скажімо, до кінця року у області буде збудовано сміттєпереробний завод тощо.

Ми поставили чіткі задачі: при аналізі інформації про поводження із ТПВ на Львівщині є один факт, який мене особисто змусив задуматись і я цю думку сказав голові ОДА: у області із 2 тисяч населених пунктів лише половина мала централізований збір твердих побутових відходів. Мова йде про те, що, до прикладу, у Турківському, Бродівському, Радехівському, Перемишлянському, Жидачівському районах та інших дрібних населених пунктах централізованого збору ТПВ не було забезпечено. Фактично, 50% територій давали собі ради самотужки: возили за річку і закопували сміття тощо.

За офіційними даними, на території області було 460 сміттєзвалищ. А неофіційно, можливо, їх було і більше. Тому перше завдання, яке ми поставили: до кінця року ми маємо охопити 100% централізований збір твердих побутових відходів. Станом на сьогодні, це питання номер один, адже це зробити можливо! Звичайно, йде мова також і про ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ на території області. У цьому питанні є суттєві зрушення, адже із тих майже тисячі населених пунктів, які не були охоплені вивозом ТПВ, уже більше, аніж у половині з них проведені відповідні конкурси та визначені оператори – перевізники. До кінця року повністю будуть охоплені Жидачівський, Стрийський, Дрогобицький райони. Окремі проблеми є ще у Бродівському, Турківському та Радехівському районах, там проводиться відповідна робота.

А проблеми у чому? Там бракує операторів?

Є об’єктивні фактори, звичайно, що найбільше операторів цікавлять «живі» міста і села. Так, проблем з утилізацією ТПВ немає в Трускавці, Стрию, Львові, Золочеві, Дрогобичі і т.д. А якщо взяти Турківський район і всі його населені пункти то бажаючих не так багато нажаль, на цей фактор впливають і рівень життя і стан доріг і багато інших факторів, ми ведемо розмову щоб не дивлячись на ці речі ми також централізовано утилізовували ТПВ. Також у кожному районі визначені спеціальні місця, які ще можуть експлуатуватись і утримуватись. Якщо брати Жидачівський район, то сміття можна возити або на Стрийське сміттєзвалище, або у сторону Нового Роздолу чи Миколаєва.

До прикладу, у мера Борислава була думка про те, що сміттєзвалище у Бориславі може використовуватись тільки для потреб місцевих жителів. Якщо підходити за такою логікою, тоді у Трускавці, Дрогобичі, Східниці треба робити нові сміттєзвалища. Їх тоді буде навіть більше, ніж тисячу. Звичайно, що така думка не є правильна і ми дотримуємось думки, що оптимально для операторів – перевізників, які займають вивозом твердих побутових відходів плече перевезень сміття до 50 кілометрів вважається рентабельним.

Скільки у місяць для населення коштує централізований вивіз сміття?

В середньому по області можна сказати що для сільського населення тариф складає від 10 до 15 гривень з оселі не залежно від того скільки чоловік проживає, і для міського населення від 8 до 10 грн. з особи.

Раніше Львівська ОДА розповідала про створення так званих кластерів у області й будівництва чотирьох точкових сміттєзвалищ. Яка ситуація із цим проектом?

Це Програма поводження із твердими побутовими відходами, одним із розробників якої був експерт Андріан Фітьо. Замовником цієї програми був департамент житлово-комунального господарства ОДА. Станом на сьогодні, вона залишилась у тому контексті, у якому розроблялась, тобто вона наразі не є затвердженою. Є природні процеси: спочатку потрібно вирішити нагальні проблеми, які турбують. Думаю, що ця програма має сенс і основна її суть полягає якраз у тому, щоб рівномірно розвантажити тверді побутові відходи на території усієї області.

А наскільки інвестори зацікавлені у будівництві сміттєпереробних заводів на Львівщині?

Це складна тема. Зацікавленість природньо є тоді, коли інвестор бачить механізм повернення коштів. Основним чинником будівництва сміттєпереробного заводу, про який багато говорять, є соціальний фактор: тариф. Саме тариф, тому що якщо ми сьогодні говоримо про утилізацію ТПВ, умовно, на Збиранці, то він у рази буде різнитись від того тарифу, який буде на утилізацію на сміттєпереробному чи сміттєспалювальному заводах. Для порівняння, у Європі, від Польщі до Великобританії, тариф на утилізацію твердих побутових відходів за одну тонну складає від 30 євро і більше. Ми розуміємо, що якщо ми досягаємо європейського шляху утилізації твердих побутових відходів, то тариф мав би рости.

Другим чинником, напевно, було те, що ми завжди старались нав’язати тій чи іншій території саме будівництво заводу. Якщо взяти до уваги те, що я пам’ятаю за п’ять років як депутат Львівської обласної ради, завжди місце будівництво такого заводу трошки трималось у таємниці. І коли влада намагалась нав’язати будівництво такого комплексу тій чи іншій громаді, це викликало тільки спротив. Ця практика себе не виправдала і, я думаю, що повинна змінитись сама сутність: проект має бути таким, щоб громади самі зголошувались і були готовими прийняти інвестора на територію.

Таким проектом міг би бути новий проект, який зараз розглядається у обласній державній адміністрації – це проект переробки твердих побутових відходів у енергію «Waste to energy». Насамперед це дасть можливість зменшити розрив по тарифах, тому саме на це зараз приділена увага.

Нещодавно було повідомлення громадських активістів про кислі гудрони на Грибовицькому сміттєзвалищі. Було вказано, що ви відправили туди екологічну комісію. Яка ситуація насправді там була?

Станом на зараз встановлюється, що це була за компанія і які документи у неї були в наявності. Роботи призупинені. У цей день я маю розмову із Дмитром Дмитровичем Загарією, із керівником екологічної інспекції Романом Дасюком, представники яких спільно із районною адміністрацією виїхали на територію Грибовицького сміттєзвалища.

Хочу зазначити, що такі речі не можуть вчинятись без відповідних погоджень. Гудрони – це другий клас небезпечних відходів і тут потрібно мати чітку інформацію про технологію, засоби використання тощо.

ЛЬВІВ Є НАЙБІЛЬШИМ СУБ’ЄКТОМ ПРОДУКУВАННЯ ТПВ

А яка ситуація із Грибовицьким сміттєзвалищем загалом. Львівська обласна рада, Жовківська районна рада неодноразово приймали рішення про закриття сміттєзвалища, а воно і надалі працює.

Ця тема, мабуть, є найскладнішою. На цій темі багато спекулювали й, мабуть, перед виборами знову будуть відповідні обіцянки. Важко обіцяти те, що чого не можна досягнути. Якщо ми реально сьогодні закриємо Грибовицьке сміттєзвалище і виділимо нову земельну ділянку, то за деякий час виросте аналогічне сміттєзвалище. Логіки у цьому немає.

Найоптимальніший варіант на сьогодні: місто Львів мало б передбачити місце для будівництва сміттєпереробного заводу за будь-якої із технологій. Ці кроки мали б бути зроблені якнайшвидше, адже саме місто Львів є найбільшим суб’єктом продукування твердих побутових відходів. На сьогодні, на жаль, ситуація перебуває на такому ж рівні, як і була років п’ять тому. Зі сторони міста Львова не було вчинено жодних дій. Є розроблений проект із відкачування інфільтратів із Грибовицького сміттєзвалища, які несуть чи не найбільшу шкоду для навколишнього природного середовища, у тому числі і для підземних вод, але цей проект поки що не реалізований.

У всьому світі сміття є вигідним бізнесом, а на Львівщині?

Грибовицьке сміттєзвалище не є цікавим для інвестора, адже переробити усі відходи за стільки років буде дуже складно. Цікавим для інвестора є потік твердих побутових відходів, які продукує місто Львів. А на Грибовицьке сміттєзвалище очікує закриття і рекультивація, проект якої уже розроблений.

Як Ви вважаєте, за скільки років його реально закрити?

Це складне питання. Від початку рекультивації – біля десяти років. Усе буде залежати від того, коли ми знайдемо альтернативу Грибовицькому сміттєзвалищу, але такою альтернативою має бути не новий полігон, а переробка.

Яка ситуація у Новому Роздолі?

У Новому Роздолі і громаді, і навколишньому природному середовищу заважають гудрони, які завезені із Угорщини. Ще до початку року стояла дилема, адже була порушена кримінальна справа і ці гудрони були речовими доказами й по відношенню до них не можна було вчиняти жодних дій. Сьогодні ця справа закрита, чітко встановлений власник – ДП “Спецсервіс” Міністерства внутрішніх справ України. Представники підприємства приїжджали до нас на робочу нараду, у якій брали участь Дмитро Дмитрович Загарія і заступник голови обласної ради Валерій П’ятак. Після цього вони виїжджали на місце і зараз ми визначаємо чіткий хімічний склад цих гудронів. Негативного впливу на навколишнє природнє середовище немає, але після вивчення хімічного стану стане зрозумілою подальша доля цих гудронів – чи їх потрібно утилізувати, чи ще можна реалізувати. Цим займається Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя.

БОРЩІВНИК СОСНОВСЬКОГО – ЦЕ КАРА ЗА НЕОБРОБЛЕНІ ПОЛЯ

Ви також активно піднімаєте тему борщівника Сосновського. Розкажіть про це детальніше.

Борщівник Сосновського – це кара за необроблені поля. Реально ця проблематика притаманна Західному регіону України, адже, до прикладу, у Дніпропетровську про борщівник Сосновського ніхто не знає.

На Львівщині близько 1200 га території є ураженою борщівником Сосновського. Найбільше територій у Турківському, Старосамбірському, Дрогобицькому та Сколівському районах. Насправді ця культура більше шкоди завдає не екології, а здоров’ю людини, тому цим питанням більше мала б займатись фітосанітарна служба.

Із фонду охорони навколишнього природнього середовища цього року виділялись кошти на боротьбу із борщівником Сосновського. Його потрібно викошувати близько п’яти разів у рік. Можна також боротись хімічним способом – гербіцидами, але ці методи, які у нас застосовуються, є довготривалими і не дають належного ефекту.

Минулого року на межі Дрогобицького і Самбірського району було близько 20-30 га борщівника Сосновського. Я звернувся до директора “Баркому” Олега Барана із проханням викосити територію, після чого пан Олег запропонував, що він цю територію буде обробляти. Після зустрічі із власниками розпайованих земель та керівництвом РДА компанія засіяла кукурудзу. Станом на сьогодні, на цій території немає жодного борщівника Сосновського. Тому найкращий метод боротьби – агротехнічний: використання цих земельних ділянок під посів кукурудзи, засадження картоплі чи інших культур.

Ми провели чітку інвентаризацію цих ділянок і звернулись до Міністерства АПК із пропозицією внесення борщівника Сосновського до переліку бурянів карантинного типу. Станом на сьогодні, борщівник Сосновського – це кормова культура, тому важелів впливу до користувачів земельних ділянок не має жодних.

А на скільки статистично у області зменшились площі борщівника Сосновського?

Ствердно можна говорити про 10-20%.

Яка ситуація із природно-заповідним фондом у області?

На території Львівщині є три національні парки – Сколівські бескиди, Яворівський національний парк і “Північне Поділля”. Плануємо створити на території Турківського району національний парк “Бойківщина”. Вважаю, що створення цього парку має додати плюсів у розвитку цього регіону. Уже є погодження сільських і селищних рад, також відбулись відповідні громадські слухання.

Також уже є погодження на створення міжнародного резервату біосфери “Розточчя”. У нас діє резерват біосфери “Розточчя”, а тепер спільно із польськими партнерами ми доопрацьовуємо відповідну документацію, яку польська сторона передаватиме до мап ЮНЕСКО щодо створення спільного українсько-польського резервату біосфери “Розточчя”.

На коли заплановане офіційне створення українсько-польського резервату “Розточчя”?

Це залежить від польської сторони. Після створення резервату українська сторона отримає можливість фінансування різноманітних проектів у рамках резервату.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама