Перший етап декомунізації в Україні: результати і наступні кроки

5

21 листопада завершився перший етап реформи декомунізації — місцеві громади мали обрати нові назви вулицям, селам та містам. Про його перебіг, підсумки, труднощі та перейменувальні «ноу-хау» місцевих рад розкажуть на прес-конференції.

Прес-конференція “Перший етап декомунізації в Україні:

результати і наступні кроки”

23 листопада (понеділок), 10.30

Укрінформ (вул. Б. Хмельницького, 8/16) Зала 1 для прес-конференцій

Що зроблено місцевими радами на виконання закону про декомунізацію? Які нові назви вони запропонували Верховній раді? Хто перейменовуватиме населені пункти, органи місцевого самоврядування яких не звернулися до Верховної Ради України? Як вплинула виборча кампанія-2015 на декомунізацію? Коли нарешті діти не йтимуть до школи вулицею Леніна?

Ці та інші запитання розкриють Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, Андрій Парубій, перший заступник Голови Верховної Ради, Владислав Мороко, директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, Ярослав Юрчишин, експерт з питань адвокації Реанімаційного Пакету Реформ.

21 листопада збіг термін, коли на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», сільські, селищні, міські ради мали ухвалити рішення про нові назви вулиць та інших об’єктів топоніміки.

Український інститут національної пам’яті уклав рекомендаційний перелік населених пунктів, назви яких підлягають перейменуванню. Місцеві ради цих сіл, селищ та міст до цього часу вже повинні були визначитися щодо нових назв, прийняти відповідні рішення рад та звернутися до Верховної Ради України щодо перейменування.

Нагадуємо, що пропозиції щодо нових назв вулиць – право відповідної територіальної громади. Це можуть бути історичні назви, або нові, пов’язані з конкретним населеним пунктом та його відомими уродженцями, назви, запропоновані краєзнавчою громадськістю, істориками на громадських слуханнях. Інститут надає рекомендації лише щодо топоніміки тоталітарного режиму, якої не може бути на карті України.

 

Довідка: 21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Згідно з одним із них, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

На сайті та сторінці у соцмережі УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані.

Прес-служба Українського інституту національної пам’яті

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама