Завтра міський голова Львова присягатиме на пам’ятних клейнодах

24 листопада відбудуться урочисті збори новообраних депутатів міської ради та міського голови Львова. Мер та новообрані депутати складуть присягу на пам’ятках давньої культури Львова – клейнодах міського голови. Про це пише Дивись Інфо із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Самоврядування у Львові має давні традиції. Різні національності створювали тут власний лад. Сьогоднішній уклад сформувався вже у середині ХХ ст. Нині маємо демократичні вибори, завдяки яким обираємо депутатів до міської ради та міського голову. Однак, давні традиції є незмінними під час інавгурації новообраного мера. Львів є одним із небагатьох європейських міст і, можливо, єдиним містом в Україні, де збереглися коштовні міські клейноди – срібні символічні ключі міста XVIII століття та срібний церемоніальний ланцюг президентів Львова 1892 р. Раритети залишилися неушкодженими, попри всі історичні баталії: війни, окупації, революції, масові заворушення й неодноразові зміни влади. Нині вони експонуються у Львівському історичному музеї та надаються для церемонії інавгурації новообраного мера.

Крім того, під час цієї церемонії інавгурації міський голова Львова приймає присягу на старовинному Львівському Євангелії, яке зберігається у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Подаємо детальнішу інформацію про усі ці реліквії.

Львівське Євангеліє

Видане 28 листопада 1690 р. друкарнею Свято-Успенського православного ставропігійського братства. Унікальне видання вважається одним із найкращих львівських українських літургійних друків ранньомодерної доби. Книга з’явилася на світ працею Семена Ставницького, а одним із граверів був Євстахій Завадовський. На початку XVIII ст. книга була куплена у братства Василем “на прізвисько Лукавим” за сто золотих і подарована церкві Різдва Пресвятої Богородиці у с. Миклашів. Згодом книга стала надбанням бібліотеки Богословського наукового товариства, а сьогодні зберігається у фонді Відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Цьогоріч, майже у своє 325-річчя, книга стане символічною для громади м. Львова, бо саме на ній новообраний міський голова Андрій Садовий даватиме присягу служити мешканцям міста.

Церемоніальний ланцюг президентів Львова

Важливою пам’яткою міського самоуправління є церемоніальний ланцюг, неодмінний атрибут влади бургомістрів, президентів, мерів Львова. Ланцюг виготовив один з найкращих ювелірів Львова - Ян Яжин у 1892 р., з нагоди очікуваного візиту до Львова імператора Франца-Йосифа І.

Реліквія виконана з позолоченого срібла. Складається з орнаментованих чотирикутних пластинок, з’єднаних між собою подвійними кільцями, має великий фігурний щит, покритий голубою емаллю. На щиті зображений тогочасний герб Львова (лев, що звівся на задні лапи у міській брамі з трьома вежами), увінчаний королівською короною. Цікаво, що з XVI ст. у гербі Львова використовували елементи герба Папи Сикста V: три пагорки і зірка у лапі лева, тож він мав ще назву - «папський» лев.

Довжина ланцюга 90 см., висота медальйона 12,5 см., а ширина 8,6 см.

Ланцюг президенти надягали під час урочистостей з нагоди важливих подій. Його передавали від попередника до наступника. Зараз реліквія зберігається у Львівському історичному музеї. Надягають церемоніальний ланцюг міські голови лише в урочистих випадках, зокрема під час інавгурації.

Срібні символічні ключі Львова XVIII століття

У житті європейських міст ключі відігравали символічну роль. Вони входили до числа міських клейнодів і вручалися почесним гостям як вияв пошани чи віддавалися ворогу на знак покори. Були такі ключі й у Львові.

Зокрема, у XVIIІ столітті у Львові з’являється комплект срібних символічних ключів. Протягом XVIIІ-ХІХ століть вони знаходилися у магістраті, а з початку ХХ століття і дотепер експонуються у Львівському історичному музеї. Вони збереглися неушкодженими попри всі історичні колізії. Цікаво, що у цих ключів були свої реальні прототипи. У XV-XVIIІ століттях середмістя Львова було оточене подвійним кільцем оборонних мурів. Дістатися до нього можна було тільки через брами (їх було дві — Краківська і Галицька) і через хвіртки (Босацьку та Єзуїтську). Ключі від них зберігали спеціально призначені ключники. Після закриття брам і хвірток ключі віддавалися нічному бургомістру. Зрозуміло, що перебування ключів у надійних руках гарантувало безпеку жителів міста.

У комплекті срібних церемоніальних ключів два більші символізують міські брами — Краківську і Галицьку, два менші — хвіртки (Босацьку та Єзуїтську). Ключі мають цінність не лише як історичні реліквії, а і як мистецькі пам’ятки львівського ювелірства доби бароко. Головки ключів виконані у вигляді декоративно оздоблених трилисників, а борідки, за звичаєм того часу, зроблені ажурними, з прорізаним орнаментом. Кожна пара ключів має свою орнаментацію. Всі чотири ключі з’єднані між собою декоративним шнуром з китицями на кінцях.

Саме ці чотири символічні срібні ключі від міста XVIII століття: два великі ключі від Краківської та Галицької брам, два малі – від Босацької та Єзуїтської хвірток – з 2006 року використовуються під час церемонії інавгурації нового міського голови Львова Андрія Садового.

І хоча символічні ключі не відкривають жодних замків від міста, вони відкривають нам замки від таємниць його історії. І що більше ми довідуємося про ці пам’ятки, тим глибшим є наше пізнання минулого, тим живішою стає для нас аура суспільного життя львів’ян протягом століть, тим відчутнішим є тепло долонь сотень, а може, й тисяч відомих і невідомих осіб, що торкалися цих ключів, залишивши у такий спосіб свій слід в історії.