У Трускавці владні портфелі отримали протеже регіоналів: екс-мера та керівництва сумнозвісної «Альфи-Плюс»

Поділ портфелів зазвичай є процедурою, завдяки якій виявляється сутність політичних сил, які проскочили у владу.

Про це повідомляє Дивись.Інфо з посиланням на Трускавець Медіа-Інформ.

У Трускавці ситуація більш, аніж промовиста – стовідсотковий ефект дежавю часів керування містом Лева Грицака! Так секретарем міськради знову є бютівка Наталя Пономаренко, яка у 2006-2010 роках служила Леву Ярославовичу вірою і правдою. Залишаючи тепленьке містечко керівника міста, пан Грицак просив новообрану владу залишити при посадах лише двох людей, мабуть найближчих йому: Пономаренко та Петранича, керуючого справами виконавчого комітету. Тоді укладати будь-які домовленості з очільником трускавецьких регіоналів міська влада не мала наміру. А нинішня, під керівництвом Андрія Кульчинського, усе повернула на круги колишні: Грицак знову впливає на керівні призначення у Трускавці. Тому закономірно, що, продовжуючи сімейну традицію, керуючою справами міськвиконкому стала дружина Петранича, вчитель трускавецької школи №3.

Людиною Грицака, без сумніву, є і свободівець Олексій Балицький, який своїм кар’єрним ростом зобов’язаний очільнику трускавецьких реіоналів. Подейкують, що Лев Ярославович вподобав Олексія, коли той підпрацьовував диск-жокеєм в одному з розважальних закладів екс-мера. З чого часу й закрутилося: за протекцією Грицака Балицький очолив КП «Парк курортний», згодом – підприємство-банкрут «Наше місто», де примножив його борги, потім «доріс» до посади заступника гендиректора санаторію «Карпати», а у 2012 році став очільником ТзОВ «Резорт груп». Як депутат Львівської облради керував комісією з екології й одночасно Департаментом екології та природних ресурсів Львівської ОДА. У цей період у журналісти видання «Експрес» надрукували кілька матеріалів про непрофесійність очільника екологічного департаменту. На останній сесії Трускавецької міськради Олексій Балицький був обраний заступником міського голови з питань ЖКГ.

Не випадковим є і призначення заступником з гуманітарних питань Олександра Ткаченка, керівника місцевого осередку «Правої волі України». Ця партія зажила недоброї слави під час виборів у 2010 році, коли містом ширилися чутки, що її представники масово скуповують голоси виборців. У такий спосіб ця політична сила отримала представництво з чотирьох депутатів у міській раді минулого скликання.

Знаючі люди стверджують: Олександр Ткаченко тісно пов'язаний з «Альфою-Плюс» Віктора Возняка, яка не виконала інвестиційних зобов’язань щодо водопостачання Трускавця. Основним власником фірми є колишній нардеп від Партії регіонів Василь Хмельницький. У партійному списку «Правої волі України» фігурував, але не став депутатом Віктор Марченко, представник "Альфи-Плюс" у міській владі часів Грицака. Приватне підприємство, яке очолював Ткаченко, виконувало роботи з освоєння інвестиційних коштів для водопостачання Трускавця. Тільки для будівництва недіючої досі станції третього підйому у місті-курорті відповідно до актів виконаних робіт протягом 2007-2008 р.р. було «освоєно» майже 7 млн. грн. У чиїх кишенях осіли дивіденди – здогадатися нескладно. Подейкують, що такий досвід примноження власних статків Ткаченко використовував і на посаді керівника КП «Трускавецьжитло». І начебто, аби уникнути відповідальності за зловживання, цей пан звільнився за власним бажанням з комунального підприємства через загрозу відкриття кримінального провадження.

Публічної участі у цьогорічних місцевих виборах ні Ткаченко, ні його партія не брали. Проте з огляду на те, що одразу ж після отримання результатів кампанії представник «Правої волі» засвітився і посів одне з керівних крісел можна припустити, що функцію скуповування голосів виборців на користь переможця мерських перегонів виконав на відмінно.

Ось такі люди сьогодні сформували владу у Трускавці. Невтішні прогнози справдилися – з обранням на посаду міського голови Андрія Кульчинського відбулося повернення до часів панування Лева Грицака, коли громада, практично втративши комунальне майно та земельний ресурс, які були вщент розпродані, не отримала вирішення жодного стратегічного питання міста-курорту.