Безцінна нога Парасюка

10
Безцінна нога Парасюка
У тому, що інцидент виник не «просто так», розсудливі не мають сумніву
Кілька останніх днів інтернет-спільнота та ЗМІ активно обговорюють бійку на засіданні Антикорупційного комітету, де нардеп Володимир Парасюк ударив ногою заступника голови Управління боротьби з корупцією СБУ генерала Василя Пісного.
Між чоловіками розгорілася суперечка, а на словах Василя Пісного: «Якщо в моїх діях є якийсь склад злочину, будь ласка, звертайтесь, відповідно, у правоохоронні органи, виключно у рамках діючого законодавства. Що, для нас закон не існує? Та я для революції зробив набагато більше, ніж ти, що там крикнув», Парасюк підбіг до Пісного ззаду і — вдарив ногою…
Законотворець Парасюк не шкодує…
 
«За свій вчинок я вже попросив вибачення у суспільства, що я, можливо, щось зробив не так. Але, як законотворець, від початку своєї каденції я написав уже понад 50 проектів законів, і частина з них стала законами України, але все це не працює. Коли ти хочеш чогось добитись, в тебе просто закінчуються аргументи зробити це в законний спосіб. Коли на засіданні комітету ми вели довгу дискусію стосовно злодіянь Пісного, він перейшов на особистості, а я ніколи не дозволю ображати честь і гідність свою, а також честь і гідність своїх друзів. Я на особистості не переходжу і нікого не ображаю, кожна людина приймає рішення і робить так, як вона вважає за потрібне.
 
Чи зробив я правильно? Я не шкодую за свій вчинок, можливо, це неправильний метод, але мотивація та аргументи в мене на такий вчинок були. Я готовий відповідати перед суспільством і перед законами України, буде слідство, буде суд. Але моя перемога в тому, що персона «сірого кардинала», злодія та корупціонера Пісного розкрита: всі дізнаються, в яких він справах брав участь. Хочу сказати більше, він учасник бойових дій, якого отримав за три дні, є люди, які дали свідчення щодо справ в 1995 році, як він викрадав людей та вимагав хабарі. Зараз дуже багато інформації випливає. Може, дорога ціна тому, але ми повинні нарешті протидіяти тій системі, яка нині є в Україні, бо, на жаль, за два роки після загибелі Небесної Сотні нічого не змінилось. Тепер нам треба боротись за свідомість людей, щоб більше не голосували за «яценюків», «порошенків» та політиків, які за 24 роки не раз показали, як вони можуть «піклуватись» про Україну. Бо все починається з нашого вибору і нашого ставлення до цієї країни», — прокоментував «Ратуші» свій вчинок Володимир Парасюк. 
 
Але досвідченіші в дипломатії політики та чиновники вищих рангів вчинок Володимира Парасюка засудили, мовляв, не пасує поважного службовця — і ногою. Пісний одразу написав заяву, і проти нардепа порушили кримінальне провадження. 
 
Генерал Пісний заліковує інцидент
 
«Я зараз перебуваю на стаціонарному лікуванні в нейрохірургії, — прокоментував «Ратуші» інцидент з бійкою Василь Пісний. — Безперечно, моє лікування є наслідком саме того інциденту. В п’ятницю мені зателефонувала людина, яка сказала, що Парасюк хоче зі мною поговорити, проте я не став із ним спілкуватися і поклав слухавку». Також Василь Пісний розповів і про свою причетність до обох революцій, тобто що саме він зробив «більше, ніж Парасюк». 
 
Згідно з його твердженнями, в 2004 році, будучи начальником, працюючи  в Тернопільській області, він озброїв бійців спецпідрозділу УБОЗ «Сокіл» автоматами і відправив їх на охорону лідерів помаранчевого Майдану Ющенка і Тимошенко («Ратуша» перевірила цю інформацію — вона відповідає дійсності . — Ред.). А під час нещодавньої «ночі гніву» він, будучи заступником голови обласної ради, та тодішній голова Львівської обласної ради Петро Колодій відвернули підпал університету внутрішніх справ (цю інформацію керівництво вишу теж підтвердило, ба більше — саме Пісний зірвав балаклаву з кримінального авторитета з міста Полтава, який був присутній під час інциденту. — Ред.). 
 
«Мені зателефонував ректор університету та повідомив, що в університет прийшли невідомі люди, аби його спалити, та наказали всім вийти. Я одразу ж приїхав туди і зустрів молодих людей, які чесно озвучили свої наміри, щоправда, один із них розмовляв російською, і я зрозумів, що до Львова привезли тітушок. 
Як нам потім, підтвердили це були хлопці з Харківського університету внутрішніх справ. Дорогою до університету я зателефонував Петрові Колодію, а він якраз мав зустріч із паном Шухевичем. Вони також приїхали до університету, і нам вдалося врятувати навчальний заклад від підпалу. Крім того, коли до Львова приїхав пан Луценко, я звернувся до своїх колишніх працівників управління внутрішніх справ та попросив виїхати на захист Майдану. Тоді відгукнулися хлопці з Радехівського і Сокальського райвідділів, зібралося 120-140 осіб, яких ми разом відвезли до Києва».
 
Погодився прокоментувати Пісний і наявність у нього посвідчення учасника АТО, яке отримав лише за чотири дні перебування в зоні антитерористичної операції. «Справді, я отримав цей статус, коли перебував в АТО, — пояснив Василь Пісний. — Звідти у відповідну комісію скерували довідку, і комісія ухвалила рішення надати мені статус учасника АТО. Хоча статус учасника бойових дій я отримав ще майже 15 років тому. Я ніколи не користувався статусом учасника АТО, і щойно поправлю здоров’я, то зроблю відповідну заяву і здам посвідчення учасника АТО».
 
Бійка — як аргумент 
 
Але і Парасюку є що закинути. Зокрема, перший скандал в новообраному парламенті стався саме за участі пана Парасюка. За час своєї каденції Парасюк зчепився з нардепом Валерієм Пацканом, накричав на Литвина, побився з нардепом від БПП Максимом Курячим, поштовхався у стінах парламенту і з фіскалом Романом Насіровим, з очільником міліції Луганщини, Анатолієм Науменком і вдарив у шию прокурора у справі Корбана, Олександра Голінченка. 
 
А ще нардеп «засвітився» в скандалі з броньованим джипом, який належав волонтерам, і запам’ятався «пропиханням» своїх знайомих на високі посади в міліції Львівщини. До Жовківщини — округу, який обрав його до парламенту, пан Парасюк має особливі почуття. Зокрема, у вересні в мережу потрапив рапорт одного з працівників СБУ, який приїхав до Жовківського лісництва зафіксувати вирубку лісу. Але, якщо вірити рапорту, нагодився директор лісництва з нардепом Парасюком, який через погрози і силу «заборонив» есбеушнику фіксувати незаконну вирубку лісу. До того ж в рапорті наведені нібито слова народного депутата: «Якщо ти будеш робити якісь рухи на телебаченні чи заяви в правоохоронні органи, нічого не доб’єшся, бо я народний депутат, і повірять мені. Я знаю, де ти живеш, вивезу в ліс, розстріляю і закопаю». Усього за такими діями хулігана-нардепа порушено чотири кримінальні провадження.
 
А інші — хіба інші?
 
Розбита губа. 12 лютого під час засідання Верховної Ради сталася бійка між нардепом від «Самопомочі» Єгором Соболєвим та народним обранцем від «Батьківщини» Вадимом Івченком, під час якої Соболєву розбили губу. Депутати почали сперечатися під час розгляду законопроекту щодо спрощення умов ведення бізнесу. Сам Соболєв інцидент у Раді назвав «бійкою проти корупції». Однак процес не затягнувся, адже народних обранців швидко розборонили інші парламентарі.  Наступна бійка не забарилась. На засіданні 3 березня депутати від Радикальної партії Ляшка побилися з колишнім членом фракції цієї партії, екс-комбатом «Айдару» Сергієм Мельничуком. Ляшко назвав Мельничука «тушкою», наполягаючи, що він пройшов до Ради за списками РПЛ, а тепер долучився до лав групи «Воля народу» Ігоря Єремєєва. За словами лідера РПЛ, депутати «Воля народу» виконують замовлення Кремля. Депутати-«радикали» намагалися виштовхати Мельничука із сесійної зали. Після штовханини та обміну образами в залі бійка перейшла в кулуари. З вигуками «Тушку геть!» Мельничука проштовхали кулуарами, розкидаючи на шляху журналістів.
 
Удар на замовлення
 
То навіщо все-таки Парасюк ударив Пісного? Скажімо, “короля львівських митниць” теж генерала і колишнього “есдека” Тараса Козака, який сидить з Парасюком в парламенті, він чомусь не чіпав, правда? А  львів’яни і правоохоронці вже ДАВНО ПРО ВСЕ ПРО МІЛІЦЕЙСЬКОГО ГЕНЕРАЛА ЗНАЛИ. І про те, що Пісний — людина Луценка, і про бізнес дружини, і про готель дочки, і про перебування Пісного в СІЗО (читайте Zaxid.net!), і про «Антибіотика», і про роль Пісного в МВС та незрозуміле переведення його в СБУ. Що НОВОГО відкрив своїм ударом забіяка за викликом Парасюк людству? І чи ПРОСТО ТАК він незадовго до цього випадку вибігав на трибуну ВР і закидав Юрію Луценку його лобіювання інтересів Пісного? Експерти вважають: домінантним спонукальним мотивом дій Парасюка могло стати те, що незадовго до інциденту промайнула інформація, ніби Василя Пісного президентська вертикаль зробила основним пресом з пошуку компромату на… львівського бургомістра Андрія Садового! А це страшенно не сподобалось друзям львівського мера — хлопцям із Дніпропетровська, в яких лжесотник Майдану (бо страшно ображений словами Пісного про Майдан Володимир Парасюк НІКОЛИ НЕ БУВ СОТНИКОМ так званої «Бойової сотні», бо ТАКОЇ НА МАЙДАНІ ПРОСТО НЕ ІСНУВАЛО!!! – Ред.) уже давно на підхваті. Саме тому він і ВИГАДАВ СВОЮ ОБРАЗУ (бо в чому, власне кажучи, тут образа?) на Пісного і спробував опустити останнього усіма доступними для його інтелекту і розуміння способами. Але цього разу колишній в’язень сепаратистів, «чеченів», десантників і «грушників» Володимир Парасюк просто передав куті меду, і видається, що сам постфактум налякався того, що накоїв. Хлопчина, який чомусь вважає себе законотворцем і вершителем доль, просто не розуміє, що кожна сваволя (вона ж «безпрєдєл») рано чи пізно наражається на аналогічну сваволю. І дай Боже, аби цього разу обмежилось лише позовами до суду… 
 
Показуха, яка подобається людям
 
Політологи ж бійкам не дивуються, бо переконують, там, де нема порядку, фізична сила — нормальне явище. «В нашій країні такі бійки — це абсолютно логічно, — коментує «Ратуші» львівський політолог Петро Жук. — Там, де закони — суперечливі, там, де влада не може, не вміє і не хоче коректно працювати,  діє фізична сила. Так триватиме доти, доки в нас не буде нормальної системи влади, яка би змушувала її діяти відповідно до законів та в інтересах суспільства. Звичайно, це схоже на «показуху», але питання в іншому: чому людям це подобається? Бо люди бачать, що нема порядку, нема влади, нема законності, і це — просто вияв емоцій. Щоправда, це аж ніяк не позитив, та й такі емоції відволікають людей від реального стану справ».
 
Христина ІНЖУВАТОВА,  
Уляна ДЕПУТОВИЧ,
Микола САВЕЛЬЄВ, РАТУША

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама