Скільки витратили кандидати на Львівщині

9

Кількісно-якісний аналіз проміжних й остаточних звітів політичних партій з виборів до Львівської обласної та міської ради і кандидатів на посаду міського голови Львова за підсумками місцевих виборів 2015 року.

Згідно зі ст.71 Закону України «Про місцеві вибори» розпорядник коштів накопичувального рахунку виборчого фонду місцевої організації партії (ч.4) та розпорядник поточного рахунку виборчого фонду кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидата на посади сільського, селищного, міського голови (ч.6) зобов’язані не пізніше як за п’ять днів до дня голосування подати до відповідної територіальної виборчої комісії проміжний фінансовий звіт та не пізніше як на сьомий день після дня голосування подати до відповідної територіальної виборчої комісії остаточний фінансовий звіт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

1. Кількісний аналіз

За підсумками місцевих виборів ми проаналізували фінансові звіти, які подали політичні партії, що балотувались до Львівської обласної та міської ради і кандидатів на посаду міського голови Львова. Аналіз проводився за кількісними та якісними характеристиками. У першому випадку ми розглянули перелік документів, які були подані, а в другому – їхній зміст.

Результати кількісного аналізу проміжного та остаточного фінзвітів узагальнено у вигляді таблиць. Для цього було зведено дані місцевих організацій партій, які балотувалися до Львівської обласної (16 партій) і міської ради (17 партій) в одну таблицю, а кандидатів на посаду міського голови Львова – в іншу таблицю. Для ранжування використовувався критерій повноцінності поданих до ТВК звітів у відповідності до вимог постанови ЦВК №210 від 1 вересня 2015 року. Таким чином показник «1» означає подання «повного звіту», «0,5» – «неповного звіту», а «0» – відсутність звіту.

Місцеві організації

політичних партій

Фінансові звіти

Зведенийрезультат

Обласна рада

Міська рада

Проміжний

Остаточний

Проміжний

Остаточний

ВО Батьківщина

1

1

0,5

0,5

3

БПП-Солідарність

1

1

0,5

0,5

3

Воля

0,5

0,5

0

0

1

Громадянська позиція

0,5

0,5

0,5

0,5

2

Демократичний Альянс

не балотувались

0

1

1

Єдиний центр

0

0

не балотувались

0

Народний контроль

0,5

0,5

0,5

0,5

2

Народний Рух України

0,5

0,5

0

0

1

Наш край

0,5

0,5

0

0

1

Опозиційний блок

1

нульовий

1

0,5

нульовий

1

3,5

Партія простих людей Сергія Капліна

не балотувались

0,5

1

1,5

Радикальна партія Олега Ляшка

0,5

1

0,5

0,5

2,5

Об’єднання Самопоміч

1

0,5

0,5

0,5

2,5

ВО Свобода

0,5

0,5

0,5

0,5

2

Сила людей

0

1

0

1

2

Українська Галицька Партія

1

1

0

0

2

Українська Республіканська Партія

0

0

0

0

0

УКРОП

0,5

0,5

0

0

1

Зведений результат сам по собі не підлягає рейтингуванню, оскільки містить дані політичних партій на виборах до обласної та міської ради, де склад учасників дещо відрізнявся (3 партії балотувались лише до однієї з рад). Натомість результати кожної партії зокрема є показовими, оскільки таким чином можна простежити дотриманням ними вимог Закону щодо звітування за наповнення та використання коштів виборчих фондів.

Переважна більшість поданих партіями фінансових звітів були неповними, тобто  у комплекті були наявні не усі додатки або відсутні окремі розшифровки. Таким чином, складно сформувати цілісну картину наповнення виборчого фонду або використання коштів на виборчу кампанію. Подекуди наявна інформація у звітах була недостатньо деталізована, а в окремих випадках цілком відсутня.

Попри те, що немає жодної місцевої організації політичної партії, яка б подала усі фінансові звіти, можна виокремити ВО «Батьківщина» та «БПП-Солідарність» (повний комплект в обласну раду і неповний – в міську), а також Радикальну партію Олега Ляшка та Об’єднання «Самопоміч» (переважна більшість звітів), «Громадянську позицію», «Народний контроль» та ВО «Свобода» (подали усі неповні звіти). Поряд з ним високий показник має «Опозиційни блок» та Партія простих людей Сергія Капліна (балотувались лише в міську раду), проте за рахунок того, що половина звітів не містить жодної інформації («нульові»), тоді як друга половина містить мінімальну інформацію.

Решта політичних партій подали половину й менше необхідних звітів та при цьому переважно вони були неповними. Це Українська Галицька Партія, УКРОП, «Наш край», Народний Рух України та «Воля», які подали фінансові звіти лише з виборів до обласної ради і жодного до міської ради. «Сила людей» і «Демократичний Альянс» (балотувався лише до міської ради) подали лише остаточні звіти, а «Єдиний центр» (балотувався лише в обласну раду) та Українська Республіканська партія не подали жодного звіту взагалі.

Що ж стосується кандидатів на міського голову, то кількісний аналіз показав такі результати:

Кандидати

(суб’єкт висунення)

Міський голова

Результат

Проміжний

Остаточний

Баляш Олег(Наш край)

0,5

(нульовий)

0

партія також не подала

0,5

(нульовий)

Васюник Ігор (самовисування)

0,5

0,5

1

Галасюк Віктор (Радикальна партія)

спільний з партією

спільний з партією

спільно з партією

Гірняк Володимир (Громадянська позиція)

0,5

1

1,5

Добродомов Дмитро (Народний контроль)

0,5

1

1,5

Жолнович Оксана(Сила людей)

0

партія також не подала

спільний з партією

спільно з партією

Зінкевич Ігор(УКРОП)

0,5

1

1,5

Кошулинський Руслан (ВО Свобода)

0,5

1

1,5

Країнський Анатолій (самовисування)

0

0

0

Садовий Андрій (Об’єднання Самопоміч)

спільний з партією

спільний з партією

спільно з партією

Юринець Оксана(БПП-Солідарність)

0,5

0,5

1

Порівняно з місцевими організаціями політичних партій, кандидати на посаду міського голови Львова (11 осіб, з яких лише 2 самовисуванці) мають нижчі кількісні показники. Однією з причин цього є передбачена Законом можливість  використання кандидатом на посаду міського голови спільного виборчого фонду з місцевою організацією партії, яка висунула його у кандидати (ст.70). Враховуючи ту обставину, що у звітних формах не прописано механізму встановлення факту спільного використання виборчого фонду, то за замовчуванням вважатимемо відсутність фінзвіту такого кандидата як факт використання такої можливості. Зокрема, нею скористалися діючий міський голова Андрій Садовий («Самопоміч»), Віктор Галасюк (Радикальна партія) та Оксана Жолнович («Сила людей»), які не подавали особистих фінзвітів. А у випадку Жолнович, проміжний звіт не подали ні партія, ні кандидат.

1

Найбільш повними з наявних є фінансові звіти Володимира Гірняка («Громадянська позиція»), Дмитра Добродомова («Народний контроль»), Ігора Зінкевича (УКРОП) та Руслана Кошулинського (ВО «Свобода»), які незважаючи на те, що були висуванцями політичних партій, подали особисті фінзвіти. Проміжний та остаточний звіти, хоч і неповний, подали Ігор Васюник (самовисуванець) та Оксана Юринець («БПП-Солідарність»). Лише проміжний неповний звіт подав Олег Баляш («Наш край»), однак звіт виявився «нульовим», а самовисуванець Анатолій Країнський не подав жодного звіту.

2

На завершення кількісного аналізу звернемо увагу на закономірність: чим вище рівень місцевої ради, тим кращі кількісні показники. За допомогою графіків можна наочно простежити, що рівень звітування місцевих організацій політичних партій на виборах до Львівської обласної ради значно вищий, аніж до Львівської міської ради, а тим більше кандидатів на посаду міського голови Львова. Попри те, що сам по собі аналіз кількісних показників не є показовим, проте він чітко показує рівень відповідальності суб’єктів виборчого процесу з виконання та дотримання вимог Закону, що є першою ознакою готовності до публічності, відкритості та прозорості здійснення передвиборчої боротьби та добросовісної конкуренції.

 

2. Якісний аналіз

У рамках якісного аналізу, проаналізовано зміст лише остаточних фінансових звітів, оскільки дані у них закономірно повинні враховувати інформацію раніше поданих проміжних фінзвітів. Перш за все, за допомогою таблиць розглянуто структуру формування виборчого фонду політичних партій та кандидатів, а після цього узагальнено структуру витрат суб’єктів виборчого процесу на передвиборчу агітацію, що буде відображено у графічній формі. Таким чином, можна порівняти розміри виборчих фондів та знайти відповідь на питання щодо правдоподібності задекларованих фінансових витрат.

Місцеві організації політичних партій

Розмір та структура надходжень коштів до виборчого фонду партій з виборів до Львівської обласної ради, грн.Розмір та структура надходжень коштів до виборчого фонду партій з виборів до Львівської міської ради, грн.

Кошти партії

Внески кандидатів

Внески фізосіб

Кошти партії

Внески кандидатів

Внески фізосіб

ВО Батьківщина

84 610

219 619

0

84 610

0

0

219 619

0

БПП-Солідарність

1 045 765

837 381

0

947 915

97 850

0

696 281

141 100

Воля

66 549

звіт не подано

2 078

37 441

27 030

Громадянська позиція

140 428

972 047 *

0

34 548

106 511

125 000

745 801

91 469

Демократичний Альянс

не балотувались

23 532

23 532

0

0

Єдиний центр

звіт не подано

не балотувались

Народний контроль

202 824

14 565 550

156 887

0

45 937

14 565 550

0

0

Народний Рух України

745 459

звіт не подано

98 700

625 832

20 927

Наш край

1 076 861

звіт не подано

394 700

684 078

0

Опозиційний блок

4 608 ***

4 608 ***

0

4 608

0

0

4 608

0

Партія простих людей Сергія Капліна

не балотувались

15 200

10 600

0

4 600

Радикальна партія Олега Ляшка

116 881

263 859

0

0

116 881

0

204 399

59 460

Об’єднання Самопоміч

239 400

1 814 800

239 400

0

0

1 655 000

159 800

0

ВО Свобода

540 137

40 187 **

493 500

4 330

42 307

0

35 187

4 500

Сила людей

165 372 ***

165 372 ***

149 322

16 050

0

149 322

16 050

0

Українська Галицька Партія

476 934

звіт не подано

447 034

19 900

10 000

Українська Республіканська Партія

звіт не подано

звіт не подано

УКРОП

1 026 625

звіт не подано

1 026 625

0

0

* надлишок у близько 10 тис. грн. пояснюється неточністю даних у звіті, у якому зазначено повернення партією добровільних внесків фізичним особам на суму 300 тис. грн., тоді як надходжень від осіб, яким Закон забороняє надавати кошти на виборчу кампанію було на суму 310 тис. грн.

** надлишок у 500 грн. пояснюється неточністю у звіті, де розпорядник фонду не зумів правильно просумувати два доданки. Повинно бути 39 687 грн.

*** ідентичні фінансові звіти «Опозиційного блоку» та «Сили людей» подані як до обласної, так і до міської ТВК свідчить про безвідповідальність партій та порушення ними ст.70 Закону, яка дозволяє партії відкривати в межах багатомандатного виборчого округу лише один накопичувальний рахунок.

За допомогою зведеної таблиці про структуру формування виборчих фондів місцевих організацій політичних партій можна простежити особливості їх наповнення та згрупувати партії у відповідності до пріоритетних джерел надходжень. Незважаючи на те, що за вказаними відсотками стоять різні і часто неспівмірні суми, проте вони показують загальну тенденцію наповнення виборчих фондів.

Власні кошти партії є основним джерелом наповнення виборчого фонду з виборів до Львівської обласної ради для «Самопомічі» (100%), УКРОПу (100%), Української Галицької Партії (93,7%), ВО «Свобода» (91,3%), «Сили людей» (90,3%) і «Народного контролю» (77,3%), а для виборів до Львівської міської ради – для «Народного контролю»» (100%), Демократичного Альянсу» (100%), «Самопомочі» (91,1%) і Партії простих людей Сергія Капліна (69,7%).

Внески кандидатів, які включені до виборчого списку політичної партії, є пріоритетним джерелом надходжень до виборчого фонду на виборах до обласної ради для ВО «Батьківщина» (100%), «Опозиційного блоку» (100%), «БПП-Солідарність» (90,6%), Народного Руху України (83,9%), «Нашого краю» (63,5%) і «Волі» (56,3%), а з виборів до міської ради – для ВО «Батьківщина» (100%), ВО «Свобода» (87,5%), «БПП-Солідарність» (83,1%), Радикальної партії Олега Ляшка (77,4%) і «Громадянської позиції» (76,7%).

Добровільні внески фізичних осіб є найменш поширеним способом залучення коштів до виборчого фонду. Вони стали основним джерелом формування фонду лише для Радикальної партії Олега Ляшка (100%) і «Громадянської позиції» (75,8%) під час виборів до обласної ради. Причиною непопулярності цього способу є обмеження, які встановлює ч.2 ст.72 Закону, згідно якої «розмір добровільного внеску однієї фізичної особи до одного виборчого фонду не може перевищувати десяти розмірів мінімально заробітної плати», тобто не більше 13780 грн. «Громадянській позиції» вдалося уникнути порушення, тоді як Радикальна партія отримала кошти з порушенням, оскільки одразу кілька жертводавців значно перевищили встановлену межу.

Крім цього, тут можна прослідкувати ще одне цікаве спостереження. Деякі політичні партії залучили на виборчу кампанію у місті Львові значно більше, аніж для усієї Львівської області. Очевидно, для таких політичних сил обласний центр був пріоритетним в плані боротьби за електорат. Серед них можна виокремити Об’єднання «Самопоміч», виборчий фонд якого до міської ради був  у 7,5 рази більшим за фонд до обласної ради, а також «Громадянську позицію» – у 7 разів, ВО «Батьківщина» – 2,6 рази та Радикальну партію Олега Ляшка – 2,3 рази. Протилежна логіка простежується лише у випадку ВО «Свобода», яка зробила ставку на виборців поза межами Львова, залучивши на вибори до Львівської обласної ради у 13 разів більше коштів, аніж на вибори до Львівської міської ради.

На завершення аналізу структури формування виборчих фондів політичних партій не можна обійти увагою розміру виборчого фонду Громадського руху «Народний контроль» на виборах до Львівської міської ради. Він становить 14,5 млн. грн. та сформований виключно з коштів місцевої організації політичної партії. Така аномально велика сума не лише для Львівщини, але й у масштабах усієї України дає можливість припустити, що політична сила використовувала кошти для фінансування передвиборчої агітації партії у центральних ЗМІ, або ж, що інші політичній партії занижують реальні показники витрат. Швидше за все, що в обох твердження є доля правди, яка викриває як недоліки механізму контролю за фінансовими витратами на виборчі кампанії, так і не завжди відкритість та прозорість політичних партій у питаннях фінансів, що складно змінити на краще без політичної волі самих суб’єктів виборчого процесу.

Кандидати

(суб’єкт висунення)

Розмір та структура надходжень коштів до виборчого фонду кандидатів на посаду міського голови Львова, грн.

Кошти партії

Кошти кандидата

Внески фізичних осіб

Баляш Олег(Наш край)

звіт не подано

Васюник Ігор(самовисування)

720 654

0

312 200

408 454

Галасюк Віктор(Радикальна партія)

спільний з партією виборчий фонд

Гірняк Володимир(Громадянська позиція)

604 400

0

375 000

229 400

Добродомов Дмитро(Народний контроль)

390 400

328 000

0

62 400

Жолнович Оксана(Сила людей)

спільний з партією виборчий фонд

Зінкевич Ігор(УКРОП)

38 064

14 859

23 205

0

Кошулинський Руслан(ВО Свобода)

120 600

0

120 600

0

Країнський Анатолій (самовисування)

звіт не подано

Садовий Андрій(Об’єднання Самопоміч)

спільний з партією виборчий фонд

Юринець Оксана(БПП-Солідарність)

536 965

0

199 615

337 350

Серед кандидатів на посаду міського голову Львова лише Дмитро Добродомов сформував свій виборчий фонд головно за рахунок коштів власної політичної партії (84%). Найбільш поширеним способом наповнення виборчого фонду є кошти самого кандидата, який обрали Руслан Кошулинський (100%), Володимир Гірняк (62%) та Ігор Зінкевич (61%). Добровільні внески фізичних осіб були основним джерелом надходжень до фондів Оксани Юринець (63%) та Ігора Васюника (57%), тоді як решту суми становлять власні кошти кандидатів. Значну частину (38%) фонду Гірняка також було поповнено за рахунок пожертвувань фізичних осіб. Враховуючи ту обставину, що у звітах жодного з цих трьох кандидатів немає розшифровки інформації про внески фізичних осіб, є обґрунтовані підстави сумніватись у законності (згідно ст.2 ст.72 Закону) отримання достатньо великих сум коштів.

За допомогою графіків показано результати другої частини якісного аналізу – структуру витрат на виборчу агітацію, яка завершить аналіз фінансових звітів. Для цього пропонується розглянути основні чотири зведені статті витрат, які прописані у звітних формах – виготовлення матеріалів передвиборної агітації (плакати, листівки, буклети, відео- та аудіозаписи, сувеніри, прапори, канцтовари тощо), використання засобів масової інформації (ефірний час на телебаченні та радіо, агітація в друкованих ЗМІ), інші послуги, пов’язані з проведенням передвиборної агітації (транспортні послуги, оренда будинків і приміщень, оренда обладнання та технічних засобів, виготовлення/оренда рекламних щитів та наметів, послуги електронного та поштового зв’язку) та інші витрати на передвиборну агітацію (розміщення друкованих агітматеріалів чи політреклами на носіях зовнішньої реклами, проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрація фільмів чи інші публічні заходи).

Цікавим є також порівняння фінзвітів кандидатів, які брали участь у повторному голосуванні – Руслана Кошулинського та Андрія Садового.

Надходження

Витрати

КандидатиВласні кошти місцевої організаціїВласні кошти кандидатаВиготовлення друкованих матеріалівОплата ефірного часу на телебаченніОплата ефірного часу на радіоПублікування агітматеріалів у друкованих ЗМІОренда рекламних щитівПослуги зв’язкуІнші витрати
Кошулинський Руслан(ВО «Свобода»)0486 40023 220167 51587 685,147 500021 982,59133 500
   4,77%                                 34,44%18,03%9,77%0,00%4,52%27,45%
Садовий Андрій(Об’єднання «Самопоміч»)1 028 5000158 666,5240 207335 903,84166 205,121000127 126
                         15,43%23,36%32,66%16,16%0,01%0,00%12,36%

Так, кандидати продовжували використовувати попередні джерела надходжень: Андрій Садовий  – кошти місцевої організації, натомість Руслан Кошулинський – власні кошти. Як видно з таблиці, виборчий фонд Садового удвічі перевищував фонд його конкурента. Найбільше коштів кандидатів було витрачено на оплату ефірного часу на радіо та телебаченні (більше 30%).

3

За результатами поданих остаточних звітів 14 з 16 політичних партій, які брали участь у виборах до Львівської обласної ради загальна сума офіційних задекларованих витрат становить 5 918 378 грн. Половина від цієї суми (50,7% або 3 001 508 грн.) була потрачена партіями на використання ЗМІ, чим скористалося 12 партій. Ця стаття витрат була основною для ВО «Свобода» (81%), Радикальної партії Олега Ляшка (72%), «Наш край» (68%), «Народного контролю» (67%), «БПП-Солідарність» (47%), Української Галицької Партії (47%) і НРУ (43%).

Другою статтею за витратами було виготовлення матеріалів передвиборної агітації, на що було потрачено трохи більше третини від загальної суми (36,6% або 2 164 435 грн.). Разом з тим, це найбільш популярний спосіб агітації, оскільки ним скористалися усі політичні сили, тоді як основним він був для «Опозиційного блоку» (100%), «Волі» (89%), ВО «Батьківщина» (68%), «Громадянської позиції» (55%), «Самопомочі» (56%), УКРОПУ (52%) і «Сили людей» (39%). Третє місце посідають інші витрати на агітацію (10,6% або 625 381 грн.), на які потратилось лише 6 партій, а четверте – інші послуги, пов’язані з проведенням агітації (2,1% або 127 051 грн.), якими скористалися 11 партій. Жодна з останніх двох статей не була пріоритетною для жодної з політичних сил, а найбільшою їхня частка присутня в витратах Української Галицької Партії (37%), НРУ (20%), УКРОПу (14%) та «БПП-Солідарність» (11%).

В цілому з-поміж усіх статей партійних витрат найбільші фактичні суми було витрачено партією «Наш край» на ЗМІ (731 273 грн.), УКРОПом – на матеріали передвиборної агітації (528 012 грн.), «БПП-Солідарність» –  на ЗМІ (491 360 грн.) і агітаційні матеріали (408 229 грн.) та ВО «Свобода» – на ЗМІ (436 987 грн.).

4

На відміну від виборів до обласної ради, результати аналізу витрат партій, які брали участь у виборах до Львівської міської ради не будуть показовими, оскільки не зможуть показати реальної картини декларованих витрат у розрізі сумарних затрат. Причиною цього є те, що 6 з 17 партій не подали остаточних фінансових звітів (дивитися вище), тоді як ще 2 політичні сили («Сила людей» і «Опозиційний блок») подали ідентичні звіти що й в обласну ВК, а тому ми не братимемо до уваги їхніх даних. Через це не залишається нічого іншого, як аналізувати звіти лише 9 партій, при цьому слід звернути увагу, що дані «Народного контролю» суттєво виділяються на фоні інших та впливають на загальний результат, оскільки сума витрат лише цієї партії у 3,5 рази більша за суму витрат решти 8 політичних сил (4 176 953 грн.). Та незважаючи на цю обставину наш аналіз виходитиме із суми витрат усіх 9 партій, яка становить 18 742 436 грн.

За структурою витрат безперечне перше місце займає використання засобів масової інформації – 86% або 16 141 485 грн. Ця стаття витрат значиться у звітах 7 партій, з яких основою вона є для «Народного контролю» (96%), «Громадянської позиції» (77%), «Самопомочі» (58%) та Радикальної партії Олега Ляшка (58%). Другою за сумою витрат є стаття «виготовлення передвиборчих матеріалів» (9% або 1 732 793 грн.), що є найбільш популярним способом агітації, оскільки ним скористалися усі політичні сили. Він є основним джерелом витрат для «БПП-Солідарність» (71%), Партії простих людей Сергія Капліна (67%), ВО «Батьківщини» (58%) і ВО «Свобода» (58%). Третє (3,7% або 690 040 грн.) і четверте місце (1% або 178 116 грн.) займають інші послуги та інші витрати відповідно, якими скористалися 7 партій. Лише для «Демократичного Альянсу» це є основною статтею видатків, 94% з яких були потрачені на інші послуги, пов’язані з проведенням передвиборчої агітації.

Разом з тим найбільші суми фактичних витрат по окремих статтях видатків належать «Народному контролю» за агітацію у ЗМІ (13 958 981 грн.), «Самопомочі» – за ЗМІ (1 048 489 грн.) й агітаційні матеріали (718 984 грн.), «Громадянській позиції» – за агітацію у ЗМІ (748 873 грн.), «БПП-Солідарність» – за виготовлення матеріалів передвиборної агітації (591 242 грн.) і ще раз «Народному контролю» – за інші послуги (524 650 грн.).

5

Ситуація з аналізом структури витрат кандидатів на посаду міського голови Львова аналогічна до щойно розглянутої щодо виборів до міської ради. Через те, що 5 з 11 кандидатів, які брали участь у виборах не подали індивідуальних остаточних фінансових звітів (дивитись вище) результати аналізу не будуть показовими. Крім цього, вагомим пробілом для загальної картини є відсутність даних переможця виборів Андрія Садового, який використовував спільний із місцевою організацією партії «Об’єднання «Самопоміч» виборчий фонд.

Загальна сума витрат 6 кандидатів, які подали фінзвіти становить 2 405 592 грн. Традиційно серед найбільших статей витрат перше місце впевнено посідає агітація у ЗМІ – 66,8% або 1 607 226 грн. Цей спосіб активно використовували 5 кандидатів, для 4 з яких це був основним джерелом видатків – Володимира Гірняка (97%), Руслана Кошулинського (84%), Ігора Васюника (72%) і Дмитра Добродомова (61%). Незвично другу позицію займають інші витрати на агітацію (23% або 564 769 грн.), які використовували 5 кандидатів, проте лише для Оксани Юринець (56%) це було основним пунктом витрат. Крім цього, відносно високі показники по цьому ж пункту в Дмитра Добродомова (30%), Ігора Зінкевича (27%) та Ігора Васюника (17%). Використання матеріалів передвиборної агітації займає третє місце по сумі витрат з показником 10% або 228 030 грн. Їх використовували усі без винятку кандидати, проте лише для Ігоря Зінкевича це основна стаття витрат (73%). У його конкурентів цей показник чомусь достатньо низький – найвищий в Оксани Юринець (13%) та Ігоря Васюника (11%). Останнє місце серед пунктів витрат займають інші послуги, пов’язані з проведенням передвиборної агітації з показником 0,2% або 5 567 грн., які згадуються у звітах 3 кандидатів, проте із символічними сумами.

Найбільші суми фактичних видатків по окремих статтях витрат належать Володимиру Гірняку (586 230 грн.), Ігору Васюнику (520 241 грн.) і Дмитру Добродомову (237 665 грн.) за використання ЗМІ та Оксані Юринець за інші витрати на агітацію (299 196 грн.).

3. «Вартість» мандату

На завершення аналізу пропонуємо порахувати «вартість», яку довелося заплатити кожній політичній партії за депутатський мандат до Львівської обласної та міської ради. Щоб визначити «ціну» одного мандату ми поділили загальну суму витрат політичних партій, які подолали виборчий бар’єр на кількість мандатів, яку вони отримали у місцевих радах.

Місцеві організації політичних партій

«Вартість» мандату для політичних партій, які потрапили до Львівської обласної ради«Вартість» мандату для політичних партій, які потрапили до Львівської міської ради

Сума виборчих витрат, грн.

К-сть депутатів

Ціна одного мандату, грн

Сума виборчих витрат, грн.

К-сть депутатів

Ціна одного мандату, грн.

БПП-Солідарність

1 045 765

20

52 288

837 381

10

83 738

Самопоміч

239 400

14

17 100

1 814 800

24

75 617

ВО Свобода

540 137

12

45 011

40 187

8

5 023

ВО Батьківщина

84 610

9

9 401

—-

—-

—-

Громадянська позиція

140 428

8

17 554

972 047

7

138 864

УКРОП

1 026 625

6

171 104

не подано звіт

5

не подано звіт

Радикальна партія Олега Ляшка

116 881

5

23 376

___

___

___

Народний контроль

202 824

5

40 565

14 565 550

6

2 427 591

Народний Рух України

745 459

5

149 092

___

___

___

Українська Галицька Партія

___

___

___

не подано звіт

4

не подано звіт

Разом

4 142 129

84

49 311

18 229 965

64

284 843

Незважаючи на те, що показник «вартості» одного депутатського мандату є нерепрезентативним та позбавлений реальних економічних засад, він наочно демонструє собівартість та окупність виборчих кампаній, які провели політичні партії. З 16 партій, які балотувались до обласної ради пройшло 9 найбільш активних, проте перша («Наш край») та шоста (Українська Галицька Партія) за розмірами виборчих затрат не зуміли подолати 5-відсотковий бар’єр. У середньому «вартість» одного мандату до обласної ради становить трохи більше 49 тис. грн. Найбільша питома вага фінансів в УКРОПу та Народного Руху України, тоді як у ВО «Батьківщини», «Самопомочі» та «Громадянської позиції» цей показник підозріло низький. Оптимальними та наближеними до середнього є показники «БПП-Солідарність», ВО «Свободи» і «Народного контролю».

У свою чергу до Львівської міської ради потрапило 7 з 17 політичних партій, які зареєструвалися до участі у виборчій кампанії. Радикальна партія Олега Ляшка (263 859 грн., 5-е місце за сумою витрат) і ВО «Батьківщина» (219 619 грн., 6-е місце) попри те, що витратили значні суми, не отримали жодного мандата. Порівняно з виборами до обласної ради, затрати партій були значно більшими (дивитись табл. 1), тоді як віддача від потрачених коштів помітно меншими. Близькими до правдоподібних є «ціна» за один мандат «Самопомочі» та «БПП-Солідарність», тоді як «Громадянська позиція» «переплатила», а ВО «Свобода» – очевидно, приховала частину коштів.

Разом з тим, спроби визначити середню «вартість» мандату депутата Львівської міської ради унеможливлюється, по-перше, відсутністю остаточних фінансових звітів УКРОПу та Української Галицької Партії, а по-друге, аномально великим розміром виборчого фонду «Народного контролю», що «роздуває» сумарні витрати. Саме через останню обставину мандат депутата міської ради виходить практично у 6 разів «дорожчий», аніж мандат депутата Львівської обласної ради, що видається неправдоподібним.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи результати кількісно-якісного аналізу проміжних та остаточних фінансових звітів партій, які брали участь у виборах до Львівської обласної та міської ради і кандидатів на посаду міського голови Львова, можемо зробити наступні висновки:

1. Немає жодної політичної партії та кандидата, які б подали усі фінансові звіти. Найбільш повні фінзвіти у ВО «Батьківщина» і «БПП-Солідарність», а також Радикальної партії Олега Ляшка і Об’єднання «Самопоміч», тоді як «Єдиний центр» та Українська Республіканська Партія не подали жодного звіту. Серед кандидатів найкраще відзвітувалися Володимир Гірняк, Дмитро Добродомов, Ігор Зінкевич і Руслан Кошулинський, тоді як найгірше – Анатолій Країнський та Олег Баляш. Переважно звіти були неповними та частковими, а подана у них інформація недостатньо деталізованою, а в окремих випадках – цілком відсутньою. Серед причин такого стану речей можна виокремити відсутність у Законі санкцій за неналежне декларування фінансових надходжень і витрат, а також відсутність політичної волі зі сторони самих партій і кандидатів.

2. Показники фінансових звітів політичних партій, які брали участь у виборах до Львівської обласної ради, кількісно та якісно кращі, аніж до Львівської міської ради, а тим більше кандидатів на посаду міського голови Львова. Третина партій до міської ради та половина кандидатів на міського голову не подали жодних фінзвітів. Через нормативну неврегульованість непідзвітним залишились фінансові витрати кандидатів на міського голову, які мали спільний з політичною партією виборчий фонд, серед яких Андрій Садовий, Віктор Галасюк і Оксана Жолнович.

3. З-поміж трьох передбачених Законом джерел наповнення виборчого фонду однаково популярні як власні кошти партії, так і внески кандидатів, які балотуються по списку партії. Найменш поширеним способом залучення коштів до виборчого фонду є добровільні внески фізичних осіб, що пояснюється встановленими законодавчими обмеженнями. Найбільші виборчі фонди на виборах до обласної ради мали партії «Наш край», «БПП-Солідарність» і УКРОП, до міської ради – «Народний контроль» і «Самопоміч», серед кандидатів на міського голову – Ігор Васюник, Володимир Гірняк і Оксана Юринець.

4. Вибори до Львівської міської ради були помітно затратнішими, аніж до Львівської обласної ради. Зокрема, «Самопоміч», «Громадянська позиція», ВО «Батьківщина» і Радикальна партія Олега Ляшка залучили на вибори до міської ради значно більші кошти, аніж до обласної ради, тоді як протилежна логіка простежується лише у випадку ВО «Свобода». Це також підтверджують обрахунки «вартості» депутатського мандату для політичних партій, які подолали 5-відсотковий бар’єр. Це пояснюється винятковим становищем політичного тяжіння обласного центру та його пріоритетністю в плані боротьби за електорат.

5. З поміж чотирьох основних статей затрат, які передбачені звітними формами, беззаперечне лідерство посідають витрати за використання засобів масової інформації. Вони займають від 51% до 86% від загальної суми потрачених суб’єктами виборчого процесу коштів в залежності від рівня проаналізованої нами ради. Крім цього, це також найпопулярніший спосіб агітації серед більшості політичних партій та кандидатів. Другим за витратністю є виготовлення матеріалів передвиборної агітації, що займає близько третини від загальної суми затрат. Інші витрати на передвиборну агітацію та інші послуги, пов’язані з проведенням передвиборної агітації значно поступають за обсягами потрачених коштів та виконували в основному допоміжну роль.

6. В результаті порівняльного аналізу виборчих фондів політичних партій і кандидатів можна простежити помітні розбіжності у розмірах декларованих ними витрат. Якщо одні з них видають достатньо правдоподібними та збалансованими, то інші «скупими» та не викликають довіру. Такий висновок можна зробити, якщо співставити дані фінансових звітів із суб’єктивним сприйняттям виборчих кампаній, які проводили суб’єкти виборчого процесу. Проте, в будь-якому разі фінансові звіти тих політичних партій і кандидатів, які подали їх, викликають менше запитань, аніж тих, хто фінзвітів взагалі не подав.

Завданням фінансового звітування є забезпечення відкритості та прозорості фінансування виборчих кампаній суб’єктів виборчого процесу. Проте, в українській практиці ця норма не зуміла зарекомендувати себе як реальний механізм контролю, а тому часто сприймається надто формалізовано. Причиною цього є відсутність інтересу з боку державних органів, виборчих комісій та самих суб’єктів виборчого процесу в забезпеченні правдивого й прозорого процесу фінансування виборчої кампанії, а також його відкритості для громадського контролю.

Тарас Радь, політолог, Громадянська мережа ОПОРА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама