Львів’янин, який “посадив” Папу Римського

43
Львів’янин, який “посадив” Папу Римського

Як для України загалом, так і для Львова зокрема, є досить рідкісним явище, коли людина, що асоціюється з нашими територіями, здобуває загальноєвропейську, а той світову популярність. Трапляються й інші випадки: коли хтось відомий своїми творами чи діями поза межами нашої країни, але ні його творів, ні дій, а моментами і його самого не знаємо ми. Юліуш Войцех Белтовський, відомий скульптор та живописець, є чимось середнім між показаними вище моделями. Про нього львів’яни знають, як і про його роботи в межах міста, а от “закордонні” сторінки його діяльності залишаються не такими відомими. Пишуть Фотографії Старого Львова.

Погруддя Владислава ІІ Ягайла роботи Юліуша Белтовського. Фото з www.wikiwand.com
Погруддя Владислава ІІ Ягайла. Робота Юліуша Белтовського. Фото з www.wikiwand.com

Юліуш Белтовський походить з містечка Новий Тарг, що в Польщі. Саме там, у 1852 році він народився. Але як майстер живопису та скульптури, справжній професіонал, він формувався поза межами рідного міста і навіть поза межами країни. Приватні майстерні Італії та Франції стали для нього тими тимчасовими домівками, де він здобув основні вміння та навики, створив та відточив власний, авторський оригінальний стиль.

Погруддя Юліану Захарієвичу в вестибюлі Львівської політехніки. Автор: Юліуш Белтовський. Фото зhttps://pl.wikipedia.org
Погруддя Юліану Захарієвичу в вестибюлі Львівської політехніки. Автор: Юліуш Белтовський. Фото з https://pl.wikipedia.org

За кордоном розпочалось також і його сходження на мистецький олімп. Впродовж 1875 – 1877 років Белтовський працював у Парижі. Там він керував ательє декоративного меблярства. В часі цієї роботи, Белтовський брав участь у різноманітних конкурсах, а в 1876 році навіть отримував другу винагороду одного з цих змагань.

Папа Пій IX
Папа Пій IX

До числа світил тогочасного мистецького життя Белтовський на той момент ще не входив, але вже міг похвалитись таким-сяким іменем і досить великою, як для його віку, популярністю. Як наслідок, у 1877 році йому пощастило стати учасником команди майстрів, які працювали над троном для Папи Римського, Пія ІХ. Весь 1877 рік, за великим рахунком, минув для Белтовського в праці над цим проектом.

Агіографічне зображення Папи Пія ІХ на троні
Агіографічне зображення Папи Пія ІХ на троні

Зі своїм завданням, очевидно, Белтовський справився непогано, бо одразу після того його запросили керівником італійської майстерні художнього ремесла Санврези. Вже наступного року вироби його майстерні були відзначені золотою медаллю на паризькій виставці. Сам Белтовський, за особисті творчі здобутки, отримав срібну медаль того самого конкурсу.

Будівля Промислової школи. 1892 рік. Архітектор Густав Бізанц. Фото з https://uk.wikipedia.org
Будівля Промислової школи. 1892 рік. Архітектор Густав Бізанц. Фото з https://uk.wikipedia.org

У 1880 році, після “маленького підкорення” Європи, Юліуш Белтовський повернувся додому та оселився у Львові. Вже у вересні 1881 року він отримав промислову концесію на виготовлення скульптур та проведення каменярських робіт, а у 1885 році його запросили викладати до Львівської школи художного промислу (Державна промислова школа з 1893 року і Коледж ім. І. Труша сьогодні). Наступні 40 років життя скульптора були нерозривно пов’язані з цим навчальним закладом ну і зі Львовом також. За цей період Белтовський не тільки створив комплекс унікальних мистецьких памяток в різних стилях, але також проявив себе як вправний педагог, за що й отримав кілька нагород. Серед вихованців Белтовського такі відомі діячі, як Станіслав Пліхаль, Броніслав Солтис, Іван Севера і інші.

Скульптури "День" і "Ніч" Мікелінджело Буонарроті
Скульптури “День” і “Ніч” Мікелінджело Буонарроті

На початковому етапі перебування в Львові, Белтовський одразу продемонстрував, що у своїх роботах орієнтуватись буде на зразки італійського мистецтва, з якими він виростав і формувався як митець. Так, у 1882 – 1883 роках, тобто через рік після приїзду до Львова, він працював над фігурами “День” і “Ніч”, які є копіями в дереві фігур Мікеланджело, що знаходяться в гробниці Медичі у Флоренції. Пізніше ці фігури Белтовського придбали Лянцкоронські.

Пам'ятник Т. Костюшку у Чикаго. Фото з commons.wikimedia.org
Пам’ятник Т. Костюшко у Чикаго. Фото з commons.wikimedia.org

Проживаючи у Львові на постійній основі, митець не замикав себе роботою лише в межах міста. Також він був частим учасником проектів поза межами Львова, чи й навіть поза межами Європи. У 1892 – 1893 роках Белтовський розробив проект пам’ятника Тадеушу Костюшко у Чикаго. Ця робота, під назвою “Апофеоз Костюшка”, була відзначена конкурсною комісією, але практичного втілення, очевидно, не знайшла. У 1906 році митець взяв участь у конкурсі проектів пам’ятника Костюшку в Вашингтоні. Але земля Сполучених штатів знову виявилась не надто гостинною для Белтовського. Він отримав третю нагороду конкурсу.

Пам'ятник Т. Костюшку у Вашингтоні. Фото з en.wikipedia.org
Пам’ятник Т. Костюшко у Вашингтоні. Фото з en.wikipedia.org

Між цими двома невдалими спробами “підкорити” Америку, була одна маленька перемога вдома. У 1903 році, в Городку, було поставлено пам’ятник Владиславу ІІ Ягайлу, спроектований саме Юліушем Белтовським. Між іншим, саме цей пам’ятник притягнув чи не найбільше уваги до митця ще за його життя. Саме за “городоцьким Ягайлом” Белтовського найбільше знали і впізнавали у Львові та імперії Габсбургів. На жаль, до наших днів пам’ятник не прожив: його було зруйновано у 1942  році.

Пам'ятник Владиславу ІІ Ягайлу в Городку. Юліуш Белтовський. Фото зhttp://www.gazeta.lviv.ua
Пам’ятник Владиславу ІІ Ягайлу в Городку. Юліуш Белтовський. Фото з http://www.gazeta.lviv.ua

Про всі роботи митця розповісти досить складно в одній статті, тому зупинимось ще на кількох його проектах. Уваги, з-поміж них, заслуговують досить цікаві “серійники” Белтовського. Впродовж 1890-х – поч. 1910-х років він працював над декоруванням фасаду будинку №60, на вулиці Генерала Чупринки. За цією адресою і сьогодні, правда дещо відкореговані часом, можна знайти “театр”, “музику”, “живопис”, “скульптуру” та “архітектуру” Белтовського.

Барельєфи Ю. Белтовського на Генерала Чупринки, 60
Барельєфи Ю. Белтовського на Генерала Чупринки, 60

Упродовж 1912 – 1913 рр. автор працював над алегоричними рельєфами “промисловість”, “техніка”, “сільське господарство”, “гірництво” та “торгівля” на фасаді будинку №8, що на вулиці Листопадвого чину.

Рельєфи Ю. Белтовського на Листопадового чину, 8
Рельєфи Ю. Белтовського на Листопадового чину, 8

Між іншим, відомо де саме колись знаходилась майстерня відомого скульптора та живописця. Вона розташовувалась за сучасною адресою вулиця Коперника, 22. Саме там він активно працював, примножуючи кількість власних творів, аж до початку 1920-х років. На початку 20-х років автор ще продовжував роботу над кількома проектами, але закінчити їх йому так і не судилось.

Будинок на вулиці Коперника, 22. Фото Євгена Гулюка.
Будинок на вулиці Коперника, 22. Фото Євгена Гулюка.

Помер Юліуш Войцех Белтовський, відомий скульптор, живописець та педагог, 18 липня 1926 року. Його поховано на Янівському цвинтарі у Львові.

Євген ГУЛЮК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама