Антон Пузиревський: Як тільки маячки вимикаються - збільшується кількість порушення ПДР

У листопаді 2015 року 36 – річний Антон Пузиревський заміщає Юрія Зозулю і стає новим керівником патрульної поліції Львова. Колишній боєць АТО та батько 3 дітей поділився в інтерв’ю ІА Дивись.Інфо про поліцейські будні та чи виправдовує робота поліції довіру громадян.

 - Що привело Вас на службу в новій поліції?

Безпосередньо на службу – це власне зрозуміти як відбувається реформа. По-перше, для того, щоб поміняти щось, потрібно почати з себе. Практично більшість поліцейських, які відгукнулись, теперішніх поліцейських, тоді ще кандидатів на службу в поліції, зголосилися на запит суспільства до змін. Особисто моїм мотиваційним важелем став інтерес до процедури відбору. Пересвідчитися наскільки він прозорий. Онлайн подав заявку. Спочатку відправили на Київ, але у зв’язку з тим, що по роботі не міг туди вирватись, до Києва так і не потрапив. Зрештою запрошували мене кілька разів. Виникає питання, що мені 36, як я потрапив, адже набір був до 35 – ти. Потрапив до кандидатів, маючи 35 – ть, а вже в процесі підготовки виповнилося 36. Подав заявку, пройшов перший етап. Потім наступний. З’явився азарт, цікаво випробувати свої сили. Шалений конкурс, приблизно 10 чоловік на місце. І в кінцевому рахунку потрапив до поліції.

- Ви зачепили тему змін. Як служба в поліції змінила особисто Вас?

Попередньо не міг собі уявити, що працюватиму у правоохоронних органах. Ніколи не мав нічого дотичного. Звісно пересікався, як пересічний громадянин, як водій. Зміни – організація, відповідальність за людей з якими вчився, з якими служу. Мені висловили довіру як керівнику не хочеться її втратити.

- Ви за освітою психолог. Чи допомагає Вам здобута освіта в роботі?

Безумовно допомагає. В першу чергу, людей треба чути. Для того, щоб тебе почули, потрібно чути опонента. Слухати можна, але воно може влітати в одне вухо, вилітати з іншого. Ті матеріали, які опрацьовували в процесі навчання, у певній мірі допомагають визначити тип характеру людини, до чого вона схильна: які обов’язки можна на неї покласти, які не варто яким може бути граничний поріг, перетнувши який, вона може зірватися.

- Злободенне запитання з соціальних мереж. Чому самі поліцейські часто самі неправильно паркуються?

В певній мірі, брак досвіду. За попередні місяці навчання, місяці служби повністю зрозуміти і охопити все важко, особливо коли від теорії переходиш до практики. Я вважаю, не визнавати порушення - це покривати. Ці всі порушення ми визнаємо. У відсотковому еквіваленті десь в 60 відсотків ставлять тому, що була така необхідність. 40%, які під цю необхідність намагаються сперечатися з людьми, якось наголошувати що мають на те право. Правила є одні для всіх, ми намагаємося їх дотримувати. Такі факти є, ми на них реагуємо. Якщо це пов’язано зі службовою необхідністю – можливо. Але якщо прикривається службовим статусом – це неприпустимо.

- Скільки поліцейських загалом звільнено і чи набрані на їх місця нові?

Набраних на місця звільнених немає. Набір якщо і буде, орієнтовно восени. Всі звільнення за власним бажанням. Причиною тому стали сімейні обставини і зміна місця проживання. Якщо в загальному – близько 18 чоловік.

- А чи є судові позови на поліцейських за їх роботу?

Є скарги, які ми розглядаємо. Є також звернення від громадян.

 - Які справи і на яких підставах?

Більшість складених постанов стосується штрафів про неправильне паркування. Якщо припарковано декілька автомобілів, людина запитує, чому штрафують саме її, а не тих решту. Скарги базуються здебільшого на вибірковості накладання штрафів. Потім скарги пов’язані з тим, що ми як «попередники» працюємо на показник - за кількістю протоколів, за кількістю постанов.

Наше основне завдання – це припинити порушення, максимально зважаючи на всі обставини. Мають місце скарги за перевищення поліцейськими повноважень під час затримання або ж під час спілкування. Випадки є, і ми їх розглядаємо. Повертаємося до цих проблемних моментів, проводимо додаткові навчання. У нас є психолог, який цим займається. Роз’яснює, щоб людина зрозуміла. Про це потрібно нагадувати. Дуже важлива співпраця як напарників – напарник відповідає за напарника. Якщо хтось робить менше, комусь потрібно робити більше. Завдання: довести так, щоб команда запрацювала як єдиний організм. Щоб всі працювали єдино. Якщо всі виконуватимуть ту роботу яку на них покладено, всім працюватиметься простіше.

 - Можете назвати точну цифру кількості позовів?

Точну кількість я сказати не можу. Але за зміну буває один два випадки скарг. Зазвичай, це в усній формі.

 - Чи були порушення ПДР особисто у Вас. Доводилося сплачувати штрафи?

Незважаючи на те, що я водій зі стажем, посвідчення водія з 1997 року - були. Два порушення. Один за не пропуск пішохода, інший - за не пристебнутий ремінь.

 - Щодо пішоходів. Чи діє норма зі штрафування пішоходів?

Діє. Але проблема в тому, що у нас на законодавчому рівні не покладено носіння при собі документів. Якщо є порушник, який не називає себе, потрібно доставити його в райвідділок для встановлення особи. Зазвичай складнощі ще й з тим, що люди неуважні перетинають дорогу в не призначених для цього місцях, не дивляться. Зараз все частіше стали повідомляти у гучномовець. Видно, що людина перебігає дорогу, достатньо сказати в гучномовець, всі звертають увагу на порушника. Це діє моментально.

 - Надзвичайно яскраві мигалки на машинах. Чи не стоять вони на заваді більш ефективної «ловлі» правопорушників. Чи розглядається введення змін?

Зміни, можливо, будуть. Але на рівні законодавства з департаменту у Києві. Скажу, що сині проблискові маячки дають результат. Ефект присутності. Маячки вимикаються у разі, коли ми перебуваємо у житловій зоні чи коли якийсь грабіж, розбій. Якщо уночі заїжджаємо до житлової зони, тим, хто живе на нижніх поверхах це може заважати. Підмічено, що як тільки маячки вимикається, збільшується порушення правил дорожнього руху. Водії вже звикли, покрутили головою, не підмітили присутності маячків, отже - можна порушувати.

- Чи підтримуєте Ви ініціативу про декламування віршів яку започаткував Юрій Зозуля?

Це не покарання. Ніхто не зачитував віршів публічно - ні перед ротою, ні батальйоном. Максимум хто зачитував, то командири батальйонів, рот, коли приходили журналісти. Це більше застереження, ніж міра виховання. Розглядом скарг та різного роду порушень на службі у нас займається відділ моніторингу. Є дисциплінарний статут, який передбачає засоби впливу.

- Які у Вас стосунки з активістами? Чи допомагають львів’яни у діяльності?

Звичайно допомагають. Скільки б не було нас, яка кількість без допомоги громадськості ми б не впоралися. Люди навчилися телефонувати на 102 при потребі і навіть без потреби. Бувають абсурдні випадки, коли люди похилого віку просять приїхати і вкрити їх ковдрою, вимкнути світло. Доводиться реагувати, пояснювати людині те, що це не зовсім наші обов’язки.. Пояснювати, що відбирається наш час, на те де наша присутність справді необхідна.

Довіра – це основне, це те заради чого ми починали. Громадські діячі – це ті ж львів’яни, які працюють в напрямку покращення, а не погіршення. Є окремі люди, які намагаються спровокувати, не вірять в реформу. Наше ж завдання добросовісно виконувати свою роботу.

- Чи достатня кількість людей в поліцейському департаменті?

На початках, як це виглядало. Навчання проходило в три етапи. Було 4 потоки. 1-2 випустився і приступив до виконання обов’язків. На початках виникало багато нюансів. Оформлення ДТП затягувалося на довший час, ніж зараз через те, що люди вели себе невпевнено, через брак досвіду. Зараз це простіше. Питання проблемних районів теж є. Ці питання ми намагаємося коригувати, виставляти більше піших нарядів. Брак кадрів вирішуємо залучивши людей з інших районів. Співпрацюємо з нацгвардію, муніципальною дружиною, громадськими організаціями також. Львів’яни не менш активні помічники. Навчилися повідомляти про водіїв у стані алкогольного сп’яніння. У Європі така практика відпрацьована роками. У нас, на жаль, вона тільки набирає обертів.

- Попередній перелік проблем в місті. На що робите акцент саме Ви?

Напрямки діяльності департаменту поліції – дотримання правил дорожнього руху, робота з громадянами ну і безпосередньо патруль 24/7. Основні видимі моменти – це ПДР. Також паркування, їзда без належних документів і алкоголь. В більшій мірі все таки водіння у стані алкогольного сп’яніння. Гостро стоїть також питання сімейних сварок у присутності дітей. Проте, відсотків 70% вирішується на місці присутністю поліцейських як третьої сторони. Крадіжки з авто – Залізничний і Сихівський район. Зараз стало менше – відбувається якось хвилею. В Сихівському районі – це крадіжка кабелю. Вони знають, що і до чого, ми намагаємося навіть якось об хитрити їх. Залучити більше людей, відійти в сторону аби побачити хто чинить злочин, як це відбувається.

- На Вашу думку, поліція виправдовує довіру громадян?

Вважаю, що про рівень довіри якісно свідчить кількість звернень від громадян. Їх кількість збільшується, тож означає, що ми рухаємося у правильному напрямку.

 Христина Тукало