Особливий співрозмовник
На День Валентина у Львові відбулася благочинна акція «На каву з другом». Організатори закликали запросити на каву особливого співрозмовника, аби краще зрозуміти його потреби та наповнити день неповторними емоціями.
Стартував такий проект по всій Україні. Поштовхом до нього стала історія, що трапилася у львівському ресторані з Романом Кисляком, хворим на ДЦП. Нагадаємо, 5 лютого офіціант одного з львівських ресторанів «за шкірку» вивів Романа з цього закладу через «підозрілий» вигляд гостя. Роман Кисляк переїхав до Львова з Донецька у 2014 році, після захоплення міста російськими бойовиками. У місті Лева працює таксистом. Днями Роман погодився на пропозицію дружини Президента Марина Порошенко, яка висловила йому свою підтримку і зазначила, що буде рада зустрітися з ним «за філіжанкою кави». «Мені дуже прикро, що привертаю багато уваги до себе з цим непорозумінням із рестораном, але водночас я пишаюся тим, що з’явився поштовх до гарної акції «Поклич друга з особливими потребами на каву», — написав Роман у Фейсбуку.
Площа біля пам’ятника Тарасові Шевченку стала одним із місць проведення акції у нашому місті. Завітали на неї більше як десяток інвалідів. Серед них — незрячі та люди з вадами слуху. На жаль, не підтримали ініціативи ті, хто пересувається вулицями на інвалідних візках. Організатори запевняють, що таких людей у Львові надзвичайно багато.
«Люди з інвалідністю бояться виходити з хати, особливо, коли це є мами з дітьми-інвалідами, їм незручно, коли на них якось не так дивляться, або просто уважно їх споглядають. Але ці всі перестороги треба оминати і виходити сміливо. Не треба цього встидатися. Треба жити нормально. Колись вважалося, що дали інвалідну путівку — от ти і відпочив. А те, що по путівці його там в санаторії ганяли на різні процедури зранку до вечора — це зовсім не відпочинок. Відпочинок — це коли людина сама вибирає, куди вона хоче піти, з ким піти і що хоче робити. Наше завдання — забезпечити усім доступ до всього», — розповідає координатор проекту Олександр Волошинський.
Ті ж, хто таки наважився прийти, переконують, що зробили це, насамперед, з цікавості, адже життя у сучасному світі для людей з особливими потребами важке і проблематичне. «Найгірше те, що на тротуарах стоять машини, і незрячим дуже важко ходити», — зізнається пані Мирослава. Жінка має проблеми із зором, але попри це працює і старається всіляко підтримувати таких, як вона.
На жаль, львів’яни особливого інтересу до акції «На каву з другом» не виявили. Тих, хто захотів поспілкуватися з особливими людьми, прийшло до пам’ятника Шевченку надзвичайно мало. Схожою була ситуація і в інших районах Львова.
Незважаючи на пасивність городян, неповносправні без уваги таки не залишилися. Організатори та ті, хто прийшов, пригостили кожного особливого співрозмовника філіжанкою гарячого напою з кексом і затишною атмосферою у компанії друзів.
Олег ГАЛІВ, газета Ратуша
Коментарі