Ярослав ЖУКРОВСЬКИЙ: Задача кіборгів державної служби має полягати у нещадному ламанні системи та стереотипів

54
Ярослав ЖУКРОВСЬКИЙ: Задача кіборгів державної служби має полягати у нещадному ламанні системи та стереотипів

Відверте інтерв’ю начальника Головного управління юстиції у Львівській області

Призначення Ярослава Жукровського на посаду в.о., а згодом і начальника Головного управління юстиції у Львівській області стало певною несподіванкою для львівського політикуму. Вже згодом проти Жукровського почались ширитись різноманітні хвилі незадоволення серед колишніх та теперішніх працівників юстиції, а сам Жукровський не зважав на критику й пробував працювати не зовсім шаблонно. Непомітно збігло 10 місяців із часу його приходу у кабінет, тож Дивись.Інфо вирішило поспілкуватись із очільником обласної юстиції про методи його роботи, про враження від державної служби та про новації у її роботі.

– Отже, Ярославе, давайте розпочнемо хронологічно: як так сталось, що Ви очолили юстицію Львівської області і чи виправдались очікування вже з часом роботи?

– По перше, я ніколи не мріяв і не мав планів працювати у сфері юстиції. В принципі, це сталось випадково. Випадково, працюючи у Києві, у Конституційному суді, на сайті Мінюсту я побачив конкурс  і захотів повернутись у Львів. Я вирішив спробувати.

Спочатку документи подали 21 особа, потім я вийшов у півфінал, де було 11 претендентів, потім у фіналі було троє претендентів. Згодом уже були питання щодо проведення самого конкурсу, який був завершений у квітні, але оскільки офіційних скарг на ім’я міністра чи судових рішень немає, то, відповідно, предмету для обговорень також бути не може.

У принципі декілька місяців я був виконувачем обов’язки начальника, а під час розмови із міністром він заявив: «Показуєш результат, ми оголошуємо ще один конкурс, адже потрібно, щоб начальник був повноцінним і легітимним». І, за результатами другого конкурсу, уже у серпні мене було призначено офіційним начальником управління юстиції у Львівській області, без приставки в.о. Я безмежно вдячний міністру Павлу Петренку і його заступнику Гії Гецедзе за те, що вони повірили у мене.

У ПЕРШІ ДНІ РОБОТИ БУЛО ВІДЧУТТЯ, ЩО ЮСТИЦІЯ – ЦЕ ТЕРАРІУМ

Перший день для мене був повним шоком, адже найперше завдання міністра, яке стояло переді мною: попередити усіх заступників начальника управління про звільнення із посад. Без нікого я прийшов до начальника відділу кадрів, показав наказ про призначення, зібрав усіх заступників і сказав: «Ви через два місяці будете звільнені. Робіть собі, що хочете. Шукайте роботу. Прошу ознайомитись із відповідними попередженнями». І, у принципі, у перші дні було таке відчуття, що юстиція – це тераріум.

Була така усталена традиція, що це є князівство, де обов’язково має бути князь, до якого усі мають кланятись. Каста гонорового галицького панства.

Наприклад, за попередників, було певне правило поганого тону, якщо хтось із працівників зайде у приймальню начальника без особливої потреби.

Перші речі, які я почав робити, були прості і банальні. Я зняв турнікет при вході у обласне управління. Поставив камери в кабінеті і екрани на коридорах, щоб було видно, що я роблю у кабінеті. Якщо раніше начальники дивились, як працюють його співробітники, то зараз будь-яка людина може побачити, як працює начальник юстиції, який утримується за податки цих людей. Я не маю що приховувати.

Відомо, що тут в управління була так звана потаємна кімната із диванами… У мене взагалі часу немає інколи навіть на те, щоб поїсти, не кажучи вже про відпочинок на дивані.

У перший місяць дивани та антикварні шафи я передав у міський РАЦС. Відчувається концептуальна різниця: якщо раніше на диванах відпочивали «князі», то зараз будь-який львів’янин, який одружується, може присісти і відпочити та пофографуватись.

У перші місяці я зрозумів, що насправді є велика прірва між службовцями, насамперед керівниками, і звичайними людьми. Щоб цю прірву усунути, я зробив просту річ. Суть цієї простої речі полягає у тому, що ми зробили плакати «Маєте скарги, пропозиції чи факти зловживань – пишіть на пошту або телефонуйте на мій мобільний номер телефону».

12769611_1203971702949166_189107629_nЦі плакати із моїм персональним номером мобільного, який завжди при мені, є у кожному управлінні юстиції у Львівській області.

Якщо людина стикається із якимось хамством чи несправедливістю, може вільно до мене зателефонувати і повідомити про це. Ми домовляємось або про прийом, або про інший спосіб вирішення питання.

Кожної п’ятниці до мене на прийом приходить близько 30 людей. Мій день спілкування із людьми полягає у тому, що із 10 ранку і до останнього відвідувача я слухаю людей та їх проблеми, намагаюсь вникнути у них та вирішити. Кожної п’ятниці я купляю цукерки та мінеральну воду для людей, які очікують на прийом.

Від того, що мій телефон є у кожному управлінні, система трошки дисциплінувалась, адже районні та міські чиновники почали розуміти, що на них можна поскаржитися.

Насправді це працює, адже інколи я знаю інформацію із району швидше, ніж сам начальник цього району. У мене виникає питання: до кого із обласних керівників можна отак вільно подзвонити чи прийти у п’ятницю без обмежень.

Я розумію, що усі керівники зайняті, мають відповідні графіки, але мені здається, що насправді це стереотипне мислення: що спілкування із людьми – це виключно негатив, що це виключно незадоволення.

ФУТБОЛИМО ЛИШЕ НА ПОЛІ

Насправді державні чиновники того чи іншого державного органу (а державні органи зобов’язані надавати саме послуги), відсотків 70 цих людей просто необґрунтовано “футболять”. Так, є 30% питань, які є фатальними, або їх практично неможливо вирішити. Але 70% питань, як правило, людський фактор, неналежне виконання посадових обов’язків на тому чи іншому рівні.

Для того, щоб пояснити системі, що “футболити” треба не у кабінетах, я підписав наказ і ми восени провели турнір із міні-футболу, у якому взяли участь близько 150 чиновників юстиції Львівської області.

У нас були розділені команди, у тому числі команда обласного управління юстиції. Я особисто грав кожну гру. У нас висів великий банер «Футболимо лише на полі».

Це також певна концептуально-ідеологічна настанова державним службовцям про те, що є чесні правила і за ними виграє сильніший.

Звичайно, команда Головного управління билась до кінця, проте ми кубок не отримали. Кубок отримала Сихівська виконавча служба за результатами турнірної таблиці, хоча граючи із ними, виграла команда обласного управління юстиції. Загалом, команда головного управління юстиції зайняла четверте чи п’яте місце. Цієї весни ми продовжимо цей турнір.

жукровський 3СИСТЕМА СПРИЙМАЄ МЕНЕ ЯК ДИВАКА

– Спротиву у починаннях не було?

– Ні. Спочатку багато моїх ініціатив система сприймала із пересторогою та певним упередженням, але вони розуміли, що альтернативного варіанту немає.

У одному інтерв’ю я уже говорив, що мене система сприймала і сприймає як дивака. Я – чужорідне тіло у системі, тому що я  жодного дня не був у юстиції. Мої заступники, керівний склад обласного управління юстиції, також є чужорідними тілами у юстиції, адже вони також ніколи не працювали у юстиції.

Львівська область – це великий модельний експеримент у форматі цілої України, коли люди, які жодного дня не працювали у цьому органі, призначаються на керівні посади і Міністерство спостерігає, наскільки вони будуть ефективними. Результат цього «експерименту» показав, що ці люди можуть бути ефективними. По багатьох позиціях у різних сферах діяльності ми є п’ятірці лідерів по Україні. Я горджусь моєю командою!

Колапсу, якого очікувала система від того, що прийде людина, яка на практиці не знає, що таке юстиція, не сталось. Навпаки: пішов більший поштовх у роботі органу.

– Чи може бути, що такий «експеримент» Міністерство запроваджуватиме у інших областях?

– Міністерство одночасно запровадило такі експерименти у різних областях. Десь вони були вдалими, а десь – ні. Наприклад, у Рівному призначено адвоката, у Києві – представника аналітичного центру.

У різних ситуаціях по різному, але загалом практика показала, що входження у систему людей не із системи себе виправдовує себе.

Мабуть, загалом на рівні держави варто було б спробувати призначати на керівні посади людей, які у цих державних органах не працювали. І критерієм цього призначення має бути не дзвінок, не політичні впливи чи грошові моменти, а мотивація людини і бачення розвитку цього органу.

Мотивація, у першу чергу, це не зарплата, адже зарплати тут дуже низенькі, а концептуальна мотивація – можна працювати по-іншому. Я за десять місяців роботи кожного дня намагаюсь бути іншим, бо боюсь, що якщо стану частиною системи, то я втрачу себе самого. Я не хочу бути частиною системи – я хочу бути іншим. Якщо б у межах України усіх, чи, хоча б, більшість керівників насамперед обласних структур були мотивованими людьми із баченням, або як казав Святослав Вакарчук, прототипами кіборгів у політиці – тоді б був динамічний прогрес і розвиток. Я б перефразував слова Вакарчука у «кіборги у державній службі».

Звісно, система одразу б не переламалась, але крок за кроком справді б давав динамічний прогрес і розвиток.

Для прикладу: кадрова політика у органах юстиції: коли я прийшов на посаду, то почав роботи кадрові зміни керівників структурних підрозділів. Звільнення почалось зверху до низу, а не навпаки.  Я спробував впровадити експеримент і він такий вийшов вдалим: зробити конкурсні процедури відкритими.

На керівників реєстраційних служб районів і виконавчих служб районів ми проводили онлайн-співбесіди: 20 години розмови із розміщенням відео у Ютуб. Також письмові роботи відповідних претендентів ми розміщували в мережі Інтернет.

Ми вирішили піти саме таким шляхом, щоб громадянське суспільство не запитувало мене про призначення тих чи інших осіб на відповідні посади: цей процес відкритий, можете подивитись в Інтернеті.

На співбесідах я ставив питання, розумів мотивацію і потім призначав. Бували моменти, що співбесіду у прямому ефірі переглядало 300 користувачів. У них була цікавість до цього і мені видається, що це правильно, коли суспільство може бачити, кого я призначаю на посади.

Після Львова це почали запроваджувати у Миколаєві, Києві. Львів у сфері юстиції є певним флагманом та першопрохідцем. Ми запроваджуємо певні речі, вони апробовуються і поширюються на усю Україну.

У КАДРОВІЙ ПОЛІТИЦІ ПОТРІБНІ ЕЛЕМЕНТИ ШОКОВОЇ ТЕРАПІЇ

У кадровій політиці за 10 місяців я зрозумів, що єдино правильним рішення був елемент шокової терапії. Елементи шокової терапії у кадровій політиці полягають у тому, що людей, які мають усталення та єдину думку «як вкрасти чи як отримати хабара» просто потрібно звільняти.

У системі виконавчої служби я зібрав усіх начальників виконавчих служб Львівської області і пішов у певний не правовий спосіб – попросив усіх написати заяви на звільнення без вказування дати. Я ж таку заяву теж написав. Усі написали. 100%. Після цього я проаналізував їх роботу і, за цими результатами, десять начальників із 28-ми уже звільнено. Це одна третя. Якщо я бачу, що по якійсь виконавчій службі зашкалює кількість скарг, то розумію, що начальник не може організувати роботу. Результат – до побачення.

За результатами конкурсів, у багатьох позиціях ми реально призначали людей, яких шансів бути призначеним за інших обставин просто не було.

Наприклад, Городоцьке районне управління юстиції очолює 25-літня дівчина. Як я казав колись на прес-конференції, «у неї світились очі». І це працює. Час показав, що це призначення було ефективним.

– Тебе критикували за це призначення…

– Так, мене за це критикували. Але пройшло п’ять місяців і це призначення справді виявилось виправданим. У цієї особи була мотивація і було бачення роботи. Зараз можна сказати, що Городоцький район одним із перших в Україні прийняв рішення про передачу повноважень у сфері державної реєстрації у районну державну адміністрацію. Молодий начальник зрозуміла завдання і те, що є закон і його потрібно не саботувати, а виконувати. Я впевнений у тому, що саме такі призначення людей із мотивацією і баченням дає свій ефект.

Наприклад, начальником відділу реєстрації речових прав Львівської області також призначено також молодого фахівця, у якої світились очі. Раніше вона працювала у Радехівському районі провідним спеціалістом. 27-річна дівчина очолила обласний відділ, який займається реєстрацією майна. Вона ефективно організувала роботу і, наприклад, у мене немає інформації про те, що у прийнятті рішень виявлена певна система.

Навпаки: таким призначенням система зламана. За 10 місяців (стукає по столу) немає жодної кримінальної справи за скандальними реєстраціями. У нас була одна справа із реєстрацією «Спортлайфу» на Сихові, але тоді рішення приймалось у Києві, а до нас прямого відношення не було.

Наприклад, начальником Залізничної виконавчої служби призначена провідний спеціаліст одного із відділів – переселенка із Луганська. Це призначення також ефективне. Заступником начальника Сколівського районного управління юстиції із державної реєстрації призначена людина, яка фактично у юстиції ніколи не працювала. Він наскільки ефективний, настільки прагне показати результат, що його робота просто вражає. Є і бачення, і бажання показати результат, і логічність кожної дії. Я горджусь такими призначеннями!

жукровський 2ОРГАНИ ЮСТИЦІЇ ЛЬВІВЩИНИ ОНОВИЛИСЬ НА 15-20%

Тому вливання нової крові у систему я вважаю великим позитивом. Загалом, за 10 місяців роботи органи юстиції у Львівській області оновились на 15-20%. Ми далі будемо йти цим шляхом – оновлювати органи юстиції людьми, які мають бачення: бути іншим у системі, яка завжди була закритою, корумпованою і дуже бюрократизованою.

– Яка загалом зараз ситуація із районними управліннями юстиції? Вони будуть ліквідовані?

– У травні, коли я почав розбиратись із структурою, у мене виникло питання: а чим займається Львівське міське управління юстиції? Це питання я поставив напряму міністру і вніс пропозицію ліквідувати Львівське міське управління юстиції. У травні 2015 року ця позиція не була підтримана, але вже у грудні міністр загалом зрозумів і, вивчивши усю ситуацію, прийняв рішення про ліквідацію усіх районних та міських управлінь юстиції по Україні.

Декілька тижнів назад відповідне рішення уже «пройшло» Кабмін і до літа районних і міських управлінь юстиції не буде.

25 начальників районних управлінь юстиції у Львівській області будуть звільнені. Звичайно, серед них є і особи, які нещодавно призначені, тому, очевидно, що у системі вони залишаться, але критерієм буде не наявність впливових родичів чи дзвінків «зверху», а мотивація і бачення розвитку.

Усім кандидатам при призначенні на посаду ставиться питання «Які будуть ваші перші кроки?», «Що потрібно змінити?», «Що зміниться, коли саме ви прийдете на ту чи іншу посаду?». І, відповідно, у залежності від відповідей, приймаються рішення.

Чому районні управління юстиції будуть ліквідовані? Тому що нікому особливо не були зрозумілі функції начальників районних управлінь юстиції. Дуже часто відбувалась бюрократизація тих чи інших процесів і це був прототип радянського світогляду.

На місці районних управлінь юстиції будуть створені Бюро правової допомоги. Чому люди приходять до юстиції? Люди приходять отримати правову допомогу, роз’яснення, як отримати ту чи іншу послугу, як вчиняти ті чи інші дії, як реагувати чи відновлювати свої законні права тощо. Юстиція у перекладі означає «справедливість» і, по своїй суті, Міністерство юстиції повинно бути довідковим органом. По суті, «офіси справедливості»  чи Бюро правової допомоги уже мають запрацювати влітку 2016 року.

У тих «офісах справедливості» – офісах правової допомоги буде керівник і дві-три одиниці юристів, які будуть вміти спілкуватись із людьми – вміти почути людину і знати, як допомогти правовою консультацією, складенням тих чи інших документів тощо.

У нас діє система надання вторинної правової допомоги – суть у тому, що держава оплачує послуги адвокатів для малозабезпечених осіб. Ці центри надають адвокатів тим людям, які мають дохід нижчий, аніж мінімальний прожитковий мінімум. Воно працює.

Влітку загалом відбудеться перезавантаження цих послуг на районному рівні.

У БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ НЕ ПРАЦЮВАТИМУТЬ КОЛИШНІ МІЛІЦІОНЕРИ

Юстиція має стати сервісною службою. Людина приходить у районне управління і отримує повний механізм пояснення вирішення своєї проблеми. Якщо людина хоче отримати довідку – отримує доступ до відповідних онлайн-сервісів юстиції.

До речі, центри у районах будуть виконувати дві основні функції: правове консультування і доступ до усіх онлайн-послуг Міністерства юстиції України. Можу із впевненістю сказати, що у центрах правової допомоги будуть працювати люди, у яких є бачення, які пройдуть відкриті конкурси і, принципово важливо, щоб у ці центри не призначати відставних правоохоронців, тому що людина, яка працювала у правоохоронних органах, уже має зламане уявлення про права людини.

Коли у окремих місцевих центрах правової допомоги працюють колишні міліціонери – прокурори, то у цих нових офісах їх точно не буде. Тому що офіси мають стати обличчям юстиції і вони будуть таким обличчям. Рівень мотивації працівників там буде іншим.

– Можливо, провокативне питання: чи не пропонували Ярославу Жукровському за десять місяців роботи «порішати» якісь питання? Якщо так, то як виходив із такої ситуації?

– Я очікував такого запитання. Я втішений тим, що за 10 місяців я не отримав жодного дзвінка ні від керівництва міста, ні від керівництва області, ні від Міністерства щодо кадрових питань. Ніхто не дзвонив і за нікого не просив. Я вважаю, що це великий прогрес.

Крім того, зазвичай представники влади Львівської області не намагались втручатись у врегулювання тих чи інших питань, які стосуються управління юстиції.

Чи пропонували мені хабар? У принципі, з тими камерами, які є у кабінеті, – це складно.

Мені пропонували відкат за підписання платіжки. 5% від суми. Я, звичайно, відмовився.

Були ще спроби. Мені пробували всунути пакет на вулиці. Я відчув, що це провокація. Але я намагаюсь бути дуже обережним і розумію, що задача представників старої системи, цих так званих «рішал» полягає у тому, щоб зробити усе, щоб по-перше спровокувати, а, по-друге, дискредитувати саму ідею людей, які є іншими, зробити їх такими як усі.

Я можу із впевненістю сказати, що побудовою схем я не займався і не займаюсь, і у цьому я є іншим. Якщо раніше вибудовувались вертикалі, то я зробив усе, щоб ці вертикалі зламати. Якщо раніше зі звітом якогось підрозділу у Київ возились гроші, то за 10 місяців моєї роботи такого жодного разу не було.

Наприклад, колись із кожної виконавчої служби у Львівській області збирали по 500 доларів. У області є 28 виконавчих служб, можна порахувати, яка це сума. Говорилось, що це для того, щоб завезти у Київ. Я сказав, що якщо таке почую чи побачу, то буду першим, хто звернеться у правоохоронні органи про вчинення правопорушення.

 – А їх справді возили у Київ чи це була відмазка?

– Я не знаю. Мене про це було проінформовано так, поміж іншим. Зрозуміло, що жодних документів про це немає.

ЗА ПОСАДУ НЕ ПЛАТИВ І ПОЛІТИЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ НЕ МАЮ

У перші тижні роботи була спроба за пришвидшення видачі довідки вчинити провокацію. Так само, як ми зараз сидимо і розмовляємо, були кинуті гроші на стіл за те, щоб я швидше довідку підписав. Двері були привідкриті і я одразу почав кричати. Викликав працівників кадрової служби, які склали відповідний акт. Викликав працівників міліції Галицького райвідділу. Я не знаю розвитку цього питання, але факт був зафіксований.

Я думаю, що після цих кількох моментів усім стало зрозуміло, що це нереально. Я, як начальник, дуже тішусь від того, що за посаду не платив, політичних зобов’язань у мене нема, відповідно, немає зобов’язань щодо дій у тих чи інших питаннях.

Я горджусь тим, що ніхто з посадових осіб обласного рівня не дзвонить і не каже «Зроби так». Чому так не роблять? Бо знають, що я все рівно зроблю по закону. Для мене немає значення, чи це родичі чи ні.

Під час проведення конкурсів на заміщення посад були спроби окремих київських високопосадовців «просити» про те, щоб їх родичів залишили на відповідних посадах. Це не були прямі контакти, але я передав цим родичам, високопоставленим у Києві, що уже інший час і так, як вони хочуть, точно не буде. І в таких питаннях я дуже принциповий…

Загалом, по системі призначень за ознакою відношення до тої чи іншої порядної галицької сім’ї прецедентів також нема. Можливо, якісь залишки ще є, але я роблю усе, щоб їх усунути та зламати.

Звичайно, були спроби окремих львівських чиновників просити про якісь речі, але була надана відповідь, що я такими, очевидно, неправомірними речами, не займаюсь і не маю наміру займатись. Я і моя команда є іншими!

ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ДУЖЕ ХВОРА. ЇЙ НЕ ДОПОМОЖУТЬ КОНЦЕПЦІЇ РЕФОРМУВАННЯ

– Як людина не з системи оцінює саму державну машину із середини?

– Як людина несистемна можу сказати наступне: у систему мають приходити інші люди. У системі є дефіцит і брак державних чиновників – кіборгів.

Державні службовці – кіборги – це інші люди, інше бачення і інша мотивація. Це нова генерація державних службовців.

У системі відчувається дефіцит людей іншого мислення та іншої філософії. Реальні зміни у державній системі розпочнуться тоді, коли середня ланка керівників буде змінена людьми іншого бачення, світогляду, мислення та стилю роботи.

Системі державного апарату не допоможуть концепції та програми реформування. Системі державного апарату, яка дуже хвора, потрібна навіть не реанімація, а постійна і системна шокова терапія. І тільки шокова терапія у системі державної служби здатна зробити цю систему іншою.

– Чи достатньо є цих потенційних кіборгів?

– Станом на сьогодні, їх дуже мало. Але суспільство має великі очікування і, очевидно, треба робити якісь кроки, щоб їх шукати. Тільки тоді почнеться системний прогрес, коли буде достатня критична маса нових людей, які працюватимуть по-іншому. Поки цього не буде – у нас будуть дуже дрібні кроки у будь-якій сфері. І влада не повинна, загалом як система, боятись нових людей, не повинна боятись змінюватись. Влада повинна ламати прірву між людиною і керівником. І коли це почнеться, тоді державна служба буде іншою. Це дуже нелегкий процес.

– Що теоретично мало б статись, щоб Ярослав Жукровський написав заяву на звільнення і сказав: «Ні, усе. Я йду»?

– А я таку заяву написав. Коли міністр мене призначив – я залишив йому заяву про звільнення без дати. І моя позиція полягала у тому, що я не тримаюсь за крісло. До слова, зверніть увагу – у мене звичайно крісло (показує на робоче місце). Подивіться, які крісла є у інших чиновників у Львівській області.

Я не тримаюсь за крісло, бо я не платив за цю посаду. Що б мало статись? Тільки одне: якщо міністр буде вважати, що я неефективний і поганий керівник. Фактично, він може підписати мою заяву у будь-який момент і публічно заявити про те, що керівник Львівського обласного управління юстиції неефективний у роботі. Я буду готовий піти із посади.

Під час свого представлення я сказав, що якщо не буде результату роботу, то піду із цієї посади. Саме у цьому я і відрізняюсь від інших керівників. Моя команда, мої заступники, також підуть зі мною, оскільки вони люди не із системи і навряд чи приживуться до цієї системи. Інші варіанти також можливі, наприклад, фізичне знищення. Залякати мене – не залякаєш.

Для мене це не є «кормушкою», місцем, де я прагну набути статків. Я отримав одне завдання від міністра – зробити юстицію іншою і я вважаю, що із цим завданням справляюсь.

Якщо б усі так зробили у системі, то ситуація була б зовсім іншою. Я спробував провести цей експеримент на рівні виконавчої служби і він спрацював.

Яким має бути новий державний службовець? Він не повинен боятись людей. Державні службовці і керівники не повинні ховатись від людей.

Прості речі, які ми почали впроваджувати із Львівської області, стосувались саме впровадження реєстрації актів цивільного стану.

Перший пілот, який був запроваджений у Львівській області – видача свідоцтв про народження у пологових будинках. Це максимально просто. Не треба жодних витрат, просто система має прийти до людини. Якщо раніше мама народила і йшла у РАЦС отримати свідоцтво, то тепер РАЦС іде до мами і дає їй це свідоцтво. Це запрацювало по усій Львівській області і я особисто їздив у райони. У більшості районних полових будинках я був, ми започатковували цей сервіс і станом на зараз, він уже на 99% працює у всій Львівській області.

Друга максимально проста, яку загалом на рівні Мінюсту впроваджено – це онлайн-реєстрація шлюбів. Людина зайшла, набрала свої дані, визначила без черг і хабарів місце і дату, коли вона хоче зареєструвати шлюб.

– Користуються цим у Львівській області?

– Так, користуються. Від часу запровадження сервісу, свідоцтв про народження ми видали близько тисячі. Це користується популярністю.

Близько 200 пар скористались послугами сервісу щодо «електронного одруження».

Суть глобальної реформи, яка стосувались юстиції – це система прийняття рішення щодо реєстрації майна. 1 грудня я заборонив усім державним реєстраторам приймати відповідні рішення. Рішення приймає лише відділ, який очолює молода, ефективна  і мотивована дівчина із Радехова.

У відділі працює 20 осіб і роботу цього відділу контролюю я особисто: дивлюсь, щоб вони не займались дурницями. Можу ствердно сказати, що із 1 грудня усталені схеми корупційних зловживань були нещадно зламані. Можете собі уявити, скільки у мене ворогів.

Станом на сьогодні, я не чув жодного прямого і конкретного звинувачення у корумпованості тих чи інших процесів у сфері державної реєстрації. Ні публічних, ні так званих диванних, хоча вони, звичайно є. Я вважаю, що це велике досягнення. Так званий рецепт ефективності державної служби – треба спрощувати усі управлінські процеси. Мінімум бюрократії.

Перший приклад із свідоцтвом про народження: усе набагато простіше. Друге – треба зменшувати спілкування із чиновником. Чим менше людина спілкується із чиновником – тим краще для людини, адже менше корупції. Це впровадження онлайн-сервісів, послуг. На рівні України у системі Мінюсту це впроваджується.

Також цікаво, що у системі виконавчої служби у Львівській області скасовані прийомні дні. Це означає, що якщо людина прийшла, то їй не можуть сказати «Прийдіть завтра, бо у мене сьогодні неприйомний день». Уся вертикаль виконавчої служби Львівської області знає, що якщо таке станеться, то я про це дізнаюсь і просто «відірву голову».

ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ ОТРИМУЮТЬ ДОГАНИ ЗА КОРИСТУВАННЯ «ВКОНТАКТЕ»

Наприклад, я нещадно борюсь з російськими соціальними мережами. Окремі державні службовці отримують догани за те, що користуються «Вконтакте». Приїжджаю я у Франківську виконавчу службу і бачу, що державний виконавець сидить «Вконтакте».  Усе – пояснення і догана. І такими точковими рішеннями та нестандартними підходами я змінюю систему. І мені видається, змінюю у кращу сторону.

Якісь закиди якщо і є щодо роботи, то вони здебільшого не є конкретно вираженими. Але я розумію, що у мене дуже велика кількість ворогів, адже розумію, що у системі є багато звільнень, багато нереалізованих призначень, зламані схеми по реєстраціях, по виконавчій службі за 10 місяців роботи я особисто підписав 150 доган. Розумію, що цим не можна хизуватись, але хто з керівництва у Львівській області може назвати таку цифру. Догани – це не самоціль, але це останнє попередження щодо хамства чи саботажу у роботі. В принципі, я за посаду не тримаюсь і якщо я не влаштовую своє керівництво, то зможу у житті прекрасно реалізуватись. Роботу у юстиції я сприймаю як виклик для себе, як спробу на своєму прикладі показати, що чиновник може бути іншим, простим, відкритим, таким, який не займається побудовою схем для того, щоб за короткий період ставати олігархом. Я не хочу бути олігархом, адже це не є цінністю. Але я розумію, що у суспільства, і у міністра є великі надії щодо мене і моєї команди і якщо ми їх не реалізуємо, то «Якщо не ми, то хто».

Враховуючи те, що міністр мене підтримує, я можу впроваджувати будь-які реформи та шокові елементи у цю систему. Якщо цього не буде, то система одразу почне відроджуватись.

Сказати, що я повністю зламав усю корупцію було б голослівно і неправдою. Такі речі є, але їх треба усувати системно. Це більше загальнодержавне питання.

Що у нас є у системі виконавчої служби? У 2015 році близько 1,5 мільйона гривень було виплачено державним виконавцям винагороди. Державний виконавець отримує зарплату і може отримати державну премію за стягнення коштів із боржників.

І, наприклад, вперше усі райони Львівської області отримали ці винагороди, а тоді вже їх отримав місто Львів. І у районах окремі державні виконавці у грудні отримали винагороди по 20 тисяч гривень. Це стимулювання.

Якщо раніше ці кошти розприділялись за незрозумілими критеріями, то зараз усі розуміють механізм їх розподілу. Розподіл цих коштів відбувається по чесному.

Корупція – це не віртуальне явище. Корупція закладена у голові кожного чиновника. Коли він прийшов із завданням брати гроші, то це із голови не можна вибити жодним законом. Коли чиновник прийшов і його завдання – бути іншим і змінити систему, тоді він не буде цим займатись.

Усі проблеми державної служби і передумови для корупції закладені у наших головах та у нашій свідомості. Це стереотип: якщо ти прийшов, то маєш гребти.

– Тобто це менталітет?

– Так, це проблема ментальності.

– Які ще реформи можна очікувати у Львівській області?

До кінця квітня ми маємо віддати повноваження у сфері державної реєстрації. Це йде тяжко, але йде.

Львівська область є однієї із перших в Україні, де системні реформи впроваджуються. На місці державної реєстрації будуть створені контрольні структури, які будуть контролювати процес здійснення державної реєстрації місцевими органами влади. Це завдання номер один – контроль за цим процесом.

У сфері державної виконавчої служби найближчим часом буде змінена структура управління виконавчої служби і завдання, яке перед ними стоїть – це збільшення виконання судових рішень, зміна ставлення до людини, яка приходить у виконавчу службу і ламання подекуди елементів потенційних зловживань.

Мінюст у найближчий час планує впровадження ще однієї реформи – виконавчої служби, яка має полягати у створенні Інституту приватних виконавців.

Прототип: державний нотаріус – приватний нотаріус. Так само буде і державний виконавець – приватний виконавець.

КОНФІСКОВАНЕ МАЙНО БУДЕ УТИЛІЗОВУВАТИСЬ МАКСИМАЛЬНО ВІДКРИТО

Крім того, найближчим часом я зроблю ряд революційних рішень у сфері конфіскованого майна, яке буде утилізовуватись максимально відкрито з дотриманням усіх процедур. Це буде певний пілотний проект на рівні Україні.

У сфері конфіскату дуже багато проблем і потрібно застосовувати гіпершокові механізми.

У минулому році ми передали 20 автомобілів у зону АТО. Цього місяця передали будинку сімейного типу мікроавтобус. У зону АТО також передаємо окремі конфісковані речі, зокрема одяг, але цей елемент роботи є дуже закритим і я хочу, щоб люди бачили, як це відбувається і щоб ці процеси були максимально відкритими.

У сфері нотаріату – на нотаріусів покладені функції реєстрації бізнесу і майна. Очевидно, що ми також будемо підсилювати контроль за роботою нотаріату. Якщо людині потрібно перереєструвати квартиру, вона може не йти у реєстраційну службу, а просто – до нотаріуса. Так само, якщо потрібно реєструвати СПД або ФОПа, не потрібно йти на Словацького, 1, а можна це зробити у нотаріуса. Це також певний елемент загальноукраїнських реформ сфери юстиції.

У сфері реєстрації актів цивільного стану – онлайн-шлюби, свідоцтва про народження. Найближчим часом до свідоцтв про народження будемо підключати і інші сервіси. Наприклад, мама отримує свідоцтво про народження і разом з ним отримує усі інші послуги: пише заяву і виходить із пологового будинку уже із карточкою, на якій є гроші. Мама не повинна йти, подавати заяви, думати… Мама має думати про дитину, а держава має думати про маму.

У ЛЬВОВІ ПРОВЕДУТЬ КАМПАНІЮ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ МІСЬКОГО РАЦСу

У сфері реєстрації актів цивільного стану зараз готуємо до впровадження компанію «Врятуй міський РАЦС. На вулиці Франка у Львові він перебуває у жахливому стані. Я вважаю, що стан цього РАЦС не є проблемою тільки юстиції, а загалом львів’ян.

Будинок емоцій і щастя має бути для львів’ян максимально зручним, гарним і комфортним.

У сфері реєстрації актів цивільного стану впроваджується ініціатива щодо видачі апостиля у районних та міських РАЦСах. Апостиль – це легалізація документів для закордонних держав. Якщо раніше, щоб отримати апостиль, житель Пустомитівського чи Перемишлянського району повинен був їхати у Київ, подавати відповідні документи і чекати, то уже з грудня ми видаємо так звані електронні апостилі.

Людина приходить у Перемишлянський відділ реєстрації актів цивільного стану, подає відповідну заяву, ми усе перевіряємо, видаємо документ, клеїмо спеціальну контрмарку і видаємо апостиль.

У сфері банкрутства також варто очікувати наведення порядку. Видача довідки про банкрутство для участі у тендері раніше відбувалась тільки фізично, а зараз це можна зробити через Інтернет.

Я хочу, щоб юстиція була ще кращою і ще зручнішою для людей. Наприклад, у мене є амбітна ідея впровадження онлайн-каналу «ДжустТВ» з прямими включеннями з кабінетів начальників у районах, а також з конкретних виконавчих дій на місцях: ми виселяємо когось із квартири і одразу йде включення з різних точок у будь-якій географічній точці Львівської області. Це б зробило юстицію більш ефективною і більш якісною. Під цей процес буду пробувати залучати ресурси міжнародної технічної допомоги.

– Що Ярославу Жукровському за 10 місяців не вдалось зробити?

– Мені не подобається цей кабінет. Я хочу, щоб у мене був кабінет набагато простіший, щоб були звичайні офісні стільці, жалюзі. Мені тут трошки некомфортно. Мені не вдалось змінити свій кабінет. Тут буде або музей, або великий кабінет для державних службовців, як відкритий офіс.

Мені не вдалось достатньо провести чистку кадрів. Вона розпочата, але не завершена.

Мені не вдалось до кінця переламати світогляд і менталітет системи юстиції і чиновників щодо людей. Цей процес триває, але він також не завершений.

Основне завдання чиновника: приходить людина, він усміхається і запитує «Чим можу допомогти?», адже працює за кошти цієї людини. Якщо є можливість – допомогти, а якщо ні – порадити, як це зробити.

Що ще не вдалось зробити? Навести системні зміни у сфері конфіскованого майна. Я керуюся принципом: «Кожен день на посаді має бути для тебе, як останній». Я пробую робити точкові зміни і, паралельно, системні кроки для зміни тої чи іншої ситуації.

На мою думку, задача кіборгів державної служби має полягати у нещадному ламанні системи та стереотипів, які залишились у цій державній службі.

– Повертаючись до того, з чого починали: чи не шкодує Ярослав Жукровський про те, що він тоді заповнив анкету на сайті Мінюсту?

Я знав, що буде важко, але не уявляв, наскільки це важко бути іншим. І я жодного дня не шкодую, що прийшов у цю систему, щоб змінювати її. Я готовий у будь-який момент спакувати речі, якщо моє керівництво буде вважати, що я неефективний, і піти з гордо піднятою головою, знаючи, що я зробив усе можливе і неможливе кожного дня у цьому кабінеті.

Дякую Тобі за розмову.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама