Війна почалася з Криму і там вона має закінчитися, – Алім Алієв

4
Війна почалася з Криму і там вона має закінчитися, – Алім Алієв

В ці дні минає друга річниця початку окупації українського Криму Росією. 20 лютого 2014 року Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 16 березня того ж року в Криму пройшов так званий «референдум». Окупаційна влада заявила, що майже 100% тих, що взяли в ньому участь, проголосували за приєднання української АР Крим до Росії. 18 березня в Кремлі президент РФ Володимир Путін і представники нелегітимної влади Криму підписали договір про прийняття в РФ так званої «Республіки Крим». З того часу життя в Криму суттєво змінилося, особливо це на собі відчули проукраїнські мешканці півострова та кримські татари. Громадські активісти стверджують, що за два роки через агресію Росії та окупацію з Криму до України переїхало понад 35 тисяч осіб. Про настрої в Криму, кримське питання у світі та як кримських татар сприймають на Львівщині журналіст Дивись.Інфо поспілкувався зі співзасновником громадської ініціативи Крим SOS, кримським татарином, який зараз мешкає у Львові Алімом Алієвим.

– Два роки минуло від початку окупації Криму Росією. Як змінилося Ваше життя за цей час?
– Життя кардинально змінилося, адже більше двох років не можу поїхати на свою батьківщину. Через те, що займаюся громадською діяльністю, публічно говорю про те, що анексія Криму – незаконна і це порушення міжнародного права, – я зараз небажаний гість на півострові. Бо окупаційна влада робить все, щоб з Криму виїжджали незадоволені окупацією, а ті хто не виїжджає підпадають під репресії. Це тотальне порушення прав людини саме в Криму.
Найдорожче, що є в кожної людини і що можна втратити, – це батьківщина. Те, що сталося в мене та інших мешканців Криму або Донбасу, сподіваюся, не на довго.

– Ваші родичі лишилися в Криму. Як відбувається з ними комунікація?
– Там лишилися мої батьки, бабуся, друзі. Частина родичів виїхала з Криму, більшість – все ж лишилися на півострові, адже ми проти того, щоб кримські татари виїжджали з Криму, бо якщо люди виїжджають, то на їхнє місце, як було під час депортації кримських татар, приїжджають люди з інших регіонів Росії. Зараз росіяни активно скуповують житло у Криму – таким чином намагаються витіснити кримських татар, тому важливо, щоб люди там залишалися.

– Кримських татар знову змушують залишити свої домівки?
– Переслідування кримських татар не залежить від активної громадської позиції. Достатньо лише мати альтернативну точку зору, яку самопроголошена влада намагається придушити. Водночас відбувається залякування мешканців активною мілітаризацією півострова – туди постійно стягують військову техніку. Рівень страху на півострові стає з кожним днем все більшим і більшим, а коли люди налякані, то ними легше керувати.

– А інші мешканці Криму хочуть повернення до України?
– Проукраїнські кримчани, які не є етнічними кримськими татарами, – їх передовсім видалили з Криму, в березні-квітні 2014 року вони масово виїхали на континентальну Україну. Людей налякали різні репресії, починаючи історією Кольченка-Сенцова і закінчуючи обшуками в домівках Самообороною, яка чинила і надалі чинить безлад…
Люди, які спочатку говорили, що вони – росіяни і були дуже проросійськими, то нині бачимо зсуви в ідентичності – кажуть, що вони кримчани. Характерно, що люди бояться говорити на суспільно-політичні теми в громадських місцях.
Хочу наголосити, що проукраїнських людей в Криму сотні тисяч і вони дійсно готові робити все, щоб півострів знову був в складі України. На прикладі енергетичної блокади. Кримчани підтримують вимкнення електроенергії – хоча б для того, щоб ті, хто кричав «Росія!» побачили, що насправді є залежність від України. А кримським татарам не звикати до екстремальних умов життя…

– На Вашу думку, яким чином потрібно повертати Крим Україні?
– Я точно не хочу, щоб це був силовий варіант повернення, бо це означало б, що кримські татари – приречені. Нас там лише 300 тисяч осіб, а це 15% населення Криму, а народ повинен зберегтися. Повернення Криму – це питання в довгостроковій грі і не беруся стверджувати, що півострів повернеться до України через кілька місяців.
Є декілька речей і факторів повернення. Перше, дійсно ситуація у самій Росії – я не вірю в революцію там, але розумію, що може бути демарш зі сторони еліт в бік Путіна, бо санкції діють і ці еліти можуть бути абсолютно не готові до них. Другий варіант – в Росії зміниться влада. Проте навіть найліберальніші політичні сили, як партія «Яблуко», в питанні Криму стають російськими імперіалістами і кажуть, що українці не повернуть АРК. Третій фактор залежить від України. Як в нас будуть відбуватися реформи, яким чином Україна буде рухатися на зближення з ЄС залежатиме і підтримка західних країн – вони здебільшого вирішують світовий порядок, а тому важливо мати підтримку нас там і не давати забути тему анексії Криму.
Ще важливо поки цей процес йде, має початися процес демілітаризації території. Ми маємо тепер говорити не про те, що тимчасово втратили Крим, а про те, як маємо повертати свою територію – ця початкова точка має бути з процесу демілітаризації і на цій дорозі головне не забути, що маємо повернути не лише території, а й людей.

– Про кримське питання у світі почали говорити знову завдяки Джамалі, яка перемогла в національному відборі «Євробачення». Вона заспівала про історію своєї бабці-кримської татарки.
– Такого резонансу в світі, який викликала перемога Джамали на українському відбірковому турі, за історію цього конкурсу не було впродовж останніх років. Про Джа писали провідні медіа світу, включно з арабськими та японськими. Мені сподобалося як написав на своїй сторінці у Фейсбуці аналітик Орест Друль, що «зараз не стоїть питання – хто переможе на Євробаченні, а чи переможе Джамала на «Євробаченні». В Джамали сильний текст пісні, а ще хороша музична компонента: надпотужна, харизматична та голос в чотири діапазони. Вона зуміла роздратувати росіян, хоч в тексті немає жодного політичного слова. Ми всередині березня отримаємо підтвердження від оргкомітету «Євробачення», впевнений все буде добре.

1

– Як кримські татари сприйняли перемогу Джамали?
– За останні два роки – це, мабуть, найпотужніший сигнал, який Україна надіслала в Крим. Перемога Джамали неабияк піднесла дух кримських татар і вони вдячні українцям, які проголосували за кримську татарку. Хочу сказати, що Джамала – співачка, яка зробила себе сама, вона багато працювала, вона щира і відверта, вона не буде спекулювати на політичних темах, а перфектно робитиме те, що вміє.

– Нещодавно переселенці спільно з львів’янами та театром імені Леся Курбаса презентували перформанс «Лабіринт». Що хотіли через театр показати і чи буде продовження проекту?
– Ми двічі показували виставу у Львові, а також їздили в Городок та Пустомити. Розуміємо, що такі речі потрібно робити, бо вистава показує як може усталене суспільство існувати з переселенцями. У перформансі брало участь 18 осіб (9 львів’ян і 9 переселенців) і ми хотіли показати, що переселенці дійсно можуть вкладати в розвиток міста, а не лише просити допомоги. Перформанс був якісно зроблений, бо жоден його учасник не був актором. На моє переконання, передовсім саме культурний чинник може змінювати суспільство. Анексія в Криму почалася не 2014 року, а декілька десятків років тому, коли культурний пласт був на півострові штучно стертий і нашарувався міф про «русский Крым».

2

– Які ще культурні проекти плануєте реалізовувати?
– Наприкінці минулого року Львівська міська рада виділила приміщення для культурного центру «Кримський дім у Львові», зараз триває процес оформлення приміщення. Так, приміщення в жахливому стані, але ми готові шукати фінансування на його облаштування. Цей культурний дім має бути центром не лише для кримських татар, а й для львів’ян та гостей міста.
Щодо культурних подій, то ми і надалі будемо експериментувати з театром, музикою та кіно. Сподіваюся, у Львові ми побачимо роботи молодого режисера Нарімана Алієва, який працює у форматі короткого метру. Напередодні він презентував свої твори у Києві, один з них був відзначений нагородою Берлінського кінофестивалю. Також будемо продовжувати лекції про традиції, історію, сучасне життя переселенців.

– Як львів’яни зараз сприймають кримських татар? Допомагають як і раніше?
– В 2014 році, коли приїхали кримські татари і люди з Криму, було тепле ставлення з боку львів’ян, а коли почали їхати зі Сходу через стереотипи відношення до переселенців погіршилося. Тішуся, що до кримських татар ставлення залишається теплим – навіть попри намагання його погіршити. Наприклад, багато говорили про потрібність чи непотрібність у Львові мечеті, адже для кримських татар важливо зберегти мову, культуру та релігію. Минулого року відкрився ісламський центр і він задовольняє наші релігійні потреби, тому не стоїть так гостро питання побудови мечеті, але питання всеодно виникає – просто знову намагаються розділяти суспільство. Проте, я не бачу нічого поганого, коли в місті є різні простори для різних людей – синагоги, мечеті, бо важливо, щоб люди, які приїжджають до міста почували себе комфортно.
Минулого року ми вирішили питання про розширення мусульманського цвинтаря у Львові. До анексії у місті мешкало 20 кримських татар, зараз – приблизно 2 тисячі, то ж дуже різні можуть бути випадки в життя, а обряди поховання кримських татар інші.

– У Львові кримські татари відкривають власний бізнес, зокрема заклади громадського харчування. А чим ще займаються кримські татари?
– Хтось працює з дому, хтось розробляє комп’ютерні програми, хтось йде на підприємство, а хтось намагається влаштувати і власний бізнес.

– Яскравий приклад на Львівщині – як кримські татари оселилися в Борині Турківського району. Як в них зараз складається життя з місцевими?
– Ми допомогли їм через програму ООН купити там будинок. Це приклад цікавого співіснування, бо в регіон, де сильна релігійна ідентичність місцевих, поїхали кримські традиційні татари. Спочатку вони придивлялися один до одного, а зараз комфортно живуть. Мешканці Борині кажуть, що вони і кримські татари вірять в Бога, то які можуть бути проблеми, була б більша проблема, якби туди приїхали атеїсти (сміється).
Що цікаво, чоловіки пішли працювати в місцевий Лісгосп і за ними вже черга роботодавців, адже кримські татари не курять, не вживають алкоголю і мають два релігійні свята на рік.

– Де ще на Львівщині є осередки кримських татар?
– В Дрогобичі є помітна кількість кримських татар і ними опікується благодійний фонд греко-католицької церкви «Карітас». Так і має бути, бо, пригадую, в час, коли почалася анексія Криму першою почали витісняти УПЦ КП, то імами пропонували проводити служби в мечетях.
Окрім того, ми розширюємо свою мережу допомоги кримським татарам. Крим SOS став виконавчим партнером в 17 регіонах країни, а до того ми працювали в лише в трьох, бо найбільше кримських татар переїхали з півострова до Києва, Львова та Херсона.

4

– Все ж чи варто очікувати чергових хвиль переселенців?
– Якщо останні хвилі переселенців були через репресії, то зараз вперше ми говоримо, що хвиля може бути викликана через економічну ситуацію в Криму. Там хорошу роботу і високі зарплати мають чиновники, працівники бюджетної сфери і військові. Ще одна причина переселення – продовження навчання в Україні і небажання батьків кримських татар, щоб їхні діти служили в російській армії. Тому навесні можна очікувати незначну хвилю переселенців.

– То ж що українцям потрібно ще зробити, щоб Крим став українським?
– Своєрідним місточком між окупованими територіями і Україною є переселенці, бо вони можуть передати інформацію в обидва боки – на свою батьківщину і на місця свого вимушеного проживання. А коли ми тут ставимось до переселенців як не до громадян України – це велика проблема, вони повинні мати такі ж права і зобов’язання.
Ми маємо розуміти, що війна почалася з Криму і вона має там закінчитися. Не потрібно говорити, що ми відвоюємо Схід, а потім займемося Кримом, ці процеси мають бути паралельним. Стратегія про деокупацію Криму має бути цього року, бо люди там звикають до реалій життя.
І головне, – якщо ми обрали європейські цінності, то повинні не лише про них говорити, а й слідувати ним. Це також важливо для цілісності України.

Р. Заєць.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама