Російські банки в Україні: Хто захищає Троянського коня?

1

Українці вже неодноразово виступали проти діяльності російських банків на території нашої країни: законними методами – збирали підписи для петиції до Президента, проводили мітинги безпосередньо під будівлями цих банків та незаконними – влаштовували погроми та підпали. Проте уряд так і не почав процесу виведення банків з російським капіталом з території України. А навіть навпаки – створює комфортні умови для їхньої діяльності. Про це пише журналіст Євгенія Слободянюк.

Vox populi

За даними НБУ, після почату агресії РФ у 2014 році протягом дев’яти місяців українці активно забирали свої вклади з дочірніх структур російських банків. За той час вклади в них скоротилися на 9 млрд гривень (на 20,1%, 562 млн доларів), до 36 млрд гривень. Напевно, вкладники очікували кардинальних дій від уряду, тому побоювалися за свої кошти. Однак очікуваних дій не відбулося ні тоді, ні тепер.

Все ж варто зазначити, що Національна комісія цінних паперів та фондового ринку у липні 2015 року заборонила п’яти російським «дочкам» (Сбербанк, Промінвестбанк, ВТБ Банк, VS Банк, БМ Банк) вести окремі види діяльності. Рішення про виведення із фондового ринку дочірніх структур російських банків було прийняте в межах закону про діяльність компаній, що належать країні-агресору (прийнятий весною 2015 року).

Окрім стихійних погромів, підпалів, санкціонованих мітингів та майже театральних імпрез (під будівлі російських банків приносили похоронні вінки, під ними плакала, одягнена у траурне вбрання «вдова російського банку»), українці також почали збирати підписи до електронної петиції до Президента.

2 лютого цього року Голова Львівської міської організації «Народний Рух України» Ігор Мартинюк зареєстрував електронну петицію до Президента України. «У зв’язку з агресорською політикою РФ щодо Криму та східних земель України вимагаємо застосувати санкції до діяльності в Україні банків з російським капіталом. П’ять «дочок» російських банків («ВТБ БАНК» (Банк ВТБ, Росія); «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Промінвестбанк)» (Державна корпорація «Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності (Внєшекономбанк, Росія); «Сбєрбанк Росії» (Сбербанк России); «АЛЬФА-БАНК» (Альфа банк, Росія); «БМ БАНК» (Акціонерний комерційний банк «Банк Москви»), де частка російського капіталу перевищує 90 %, займають, за приблизними експертними оцінками, від 15 до 20% відсотків у банківській системі України. За останній рік ця частка суттєво зросла…», – йдеться у петиції. «Більше того, коли інші українські і європейські банки у зв’язку із знеціненням національної валюти намагаються піти назустріч українським позичальникам, реструктуризуючи, і частково змінюючи умови кредитування – банки з російським капіталом, зокрема “ВіЕс Банк”, який здійснює свою діяльність у Львові, займає надзвичайно жорстку позицію», – зазначено у тексті. Це дійсно так, адже ще свіжі спогади про те, як у серпні 2015 року «VS Банк» спробував рейдерськими методами захопити у Львові будівлю фізкультурно-оздоровчого комплексу на вулиці Зубрівській, 38, яка належить ПП «Шива» та була передана банку в іпотеку. Трапилося це у той момент, коли між фінустановою та приватним підприємством завершувались перемовини щодо реструктуризації кредитного боргу. «Фактично компроміс на той момент після тривалих перемовин вже було знайдено. Треба було лише було підписати додаткові угоди між ПП «Шива» і «Ві Ес Банком». А за годину до цієї зустрічі «Ві Ес Банк» робить силове захоплення спорткомплексу», – стверджували у ПП «Шива». Судовий процес тривав близько п’яти місяців і 10 грудня Львівський апеляційний адміністративний суд визнав дії російського банку протиправними і залишив право власності на будівлю за ПП «Шива».

До слова, «VS Банк», котрий розташований у Галичині (прямісінько в епіцентрі бойкотних рухів) і якому, за логікою, мало би найважче продовжувати свою діяльність, наразі має один з найкращих показників серед російських «дочок». Якщо в 2014 році відтік гривні з його депозитних рахунків становив 38%, а валюти – 61%, то в 2015 році ці цифри становлять всього лиш – 15% та 19% відповідно. Таку ситуацію можна пояснити лише тим, що львів’яни не знають, що цей банк є власністю «Сбербанку Росії».

Що робити?

У держави нема 50 млрд. гривень для покриття перед громадянами зобов’язань цих банків, якщо депутати захочуть ліквідувати російські банки. Це нещодавня заява щодо банків з російським капіталом Валерії Гонтаревої, яку вона озвучила 5 лютого цього року.

Ми звернулися до експертів, чи можна вивести дочки російських банків з мінімальними ризиками для українських вкладників. «Рішення просте – для банків з російським капіталом потрібно ввести спецподаток. Хочуть вести діяльність в нашій країні, нехай платять більше, ніж наші банки. Потрібно створити для них такі умови, коли їм буде не вигідно працювати тут. Це був би справді ефективний крок, а не імітація діяльності, якою зазвичай займаються наші урядовці. Як приклад, рішення РНБО (від вересня 2015 року) про застосування економічних санкцій лише до «БМ банку». Можливо, більшість українців і не знають, але це один з найменших банків з російським капіталом. Тому такі рішення – просто замилювання очей і створення видимості, що очільники щось роблять», – розповів колишній член Ради Національного банку України Віталій Ломакович.

Питання політичної площини?

Коли українці та різні антибойкотні рухи вимагають заборонити діяльність банків з російським капіталом, вони в першу чергу апелюють до того, що не можна фінансувати бізнес тієї країни, яка здійснює агресію. Але експерти часто висловлюють думку, що питання заборони «дочок» лежить не лише в політичній площині, але й в економічній.

На думкуекс-заступника голови Нацбанку Олександра Савченко, курс гривні падає, бо російські банки скуповують долар в Україні. «Я би, насамперед, пов’язував падіння гривні з падінням російського рубля. Якщо проаналізувати останні стрибки знецінення російської валюти, то на наступний день зазвичай падає гривня. А має бути все з точністю до навпаки – те, що погано для Росії, добре для України. Рубль падає через зниження ціни на нафту і газ, а ми знаходимося серед країн, які тільки виграють від падіння ціни на ці ресурси.

Є лише одне пояснення цьому феномену. Падіння гривні слідом за російським рублем пов’язано з тим, що російські банки, які домінують на ринку України, скуповують долар. Коли вони купують долари, відповідно, падає курс гривні. За три-п’ять кризових днів вони перераховують до своїх материнських структур до $100 млн, а для України – це, на жаль, дуже суттєво», – зазначив він в інтерв’ю Главкому.

Схожу думку висловив і Ігор Мартинюк у тексті електронної петиції: «Більше того, відбувається витіснення російським капіталом європейських банків з теренів України. Найсвіжіший приклад – це продаж групою «Юнікредіт» Укрсоцбанку російській Альфа-Груп. Йде повзуча експансія, інтервенція Росією українського фінансового та економічного простору. Тільки з початку нового року ці банки скупили на міжбанку більше 100 млн доларів. Знову ж таки, ці структури протягом року отримували рефінансування з НБУ. Тобто вони почуваються, як риба у воді і, як мінімум, отримують повне сприяння у своїй роботі. В результаті такої фінансової політики НБУ прості українці компенсують ворогові – РФ, втрати від знецінення рубля».

За словами віце-президента Українського кредитно-банківського союзу Ярослава Колесника, банки з російським капіталом – це певні ризики. Бо вони дійсно можуть підірвати банківську систему України своїми агресивними діями чи навпаки бездіяльністю. Адже вони мають великий вплив на велику масу клієнтів, особливо фізичних осіб.

Економіст Андрій Новак переконаний, що міжнародна спільнота дедалі більше тиснутиме на український уряд з тим, щоб вони наздоганяли західні санкції проти Росії. «В протилежному випадку – нам просто перестануть давати гроші», – зазначив він.

Риторика НБУ щодо російських банків

Риторика НБУ стосовно російських банків дуже дивна і змінювалася залежно від обставин. Подаємо кроки та заяви Валерії Гонтаревої в хронологічному порядку.

«Ми вже посилили моніторинг банків з державним російським капіталом. Санкції, ви ж знаєте, не на рівні НБУ приймаються», – зазначала вона у серпні 2014 року (до Іловайська, Мінська-1).

І вже через місяць, після вторгнення російських військ та Мінська-1, висловлювання різко змінилися: «У нас нема поняття «російські банки». У нас є українські банки з російським капіталом», «Нам важливо, щоб їм вистачило пів трильйона резервів на те, щоб на 150 млрд доларів відкапіталізувати та відфондувати банки, до яких застосували санкції».

Загалом попри запровадження санкцій з боку США, ЄС, Канади, ставлення НБУ до російських банків було цілком доброзичливим. Наприкінці року – у період чергового загострення ситуації на валютному ринку – НБУ активно рефінансував ці структури. До прикладу, у грудні обсяг рефінансування на термін понад 30 днів трьох банків з російським капіталом становив 3,1 млрд грн або 1/3 від загального обсягу. Цілком можливо, що подібна ситуація була й на сегменті рефінансування овернайт, проте статистика щодо таких кредитів Національним банком не розкривається.

У грудні 2014 року НБУ включає 2 російські банки (ПАТ “Промінвестбанк”, АТ “СБЕРБАНК РОСІЇ”) до числа восьми системно важливих. І хоча до системно важливих банків застосовуються дещо жорсткіші вимоги (за нормативами Н4 і Н7), проте від цього кроку був іміджевий ефект та сигнал суспільству: ось банки, яким можна вірити.

Протягом 2015 року, незважаючи на посилення санкцій з боку США та інших країн, ставлення НБУ до російських банків тільки покращується. У жовтні 2015 Валерія Гонтарева заявляла: «Ось, до прикладу, «ВТБ банк» вже в цьому році вніс 14,5 млрд в капітал – ось він швидко виконує програму. Так, він не робить це живими грошима, більша частина – це конвертація заборгованості перед материнською структурою».

У цей же час НБУ наполягає на недоцільності обмежувальних заходів до українських банків з російським капіталом. «Національному банку України вдається домогтися докапіталізації “дочок” російських банків і дотримання ними нормативів роботи на ринку, введення проти них економічних санкцій недоцільно, – заявив колишній перший заступник глави НБУ Олександр Писарук.

Як наслідок такого ставлення, у грудні 2015 року єдиним банком, який отримував рефінансування від НБУ (400 млн. грн.) був «Промінвестбанк».

Загалом, станом на 1 жовтня 2015 року банк “ВТБ-Україна” одержав збиток 16,3 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж відповідний збиток найближчого “сусіда” – ПАТ “Укрсоцбанк” (8,7 млрд. грн.). У числі п’ятнадцяти банків з найбільшим збитком п’ять банків – це найбільші російські банки. Загальний збиток цих п’яти російських банків склав майже половину (45,2%) сукупного збитку всіх 38 збиткових банків.

І замість висновку виникає кілька риторичних питань до НБУ. Чому за весь період російсько-української війни російські банки не лише не зазнали більш ретельних перевірок з боку Національного банку України, а навпаки, всі вони входять до числа тих сорока банків, з якими голова НБУ зустрічається щомісяця, і які, на відміну від більш ніж сотні вітчизняних банків, одержували величезні кошти в порядку рефінансування від Національного банку? Чому, одержавши мільярди гривень державних коштів в якості допомоги, «банк ВТБ», контрольований країною-агресором, продовжує демонструвати величезні збитки, і при цьому до нього досі не введено тимчасову адміністрацію, як це було зроблено стосовно 60 українських банків?

І чи не здається нікому дивним те, що РФ вливає величезні кошти з державного бюджету у свої закордонні «доньки» в той час, коли в самій Росії кредитна діяльність інтенсивно згортається? І несучи величезні збитки, ці банки не зупиняють експансію, намагаючись захопити ще більші частки ринку. А беручи уваги те, що більшість найбільших російських банків повністю контролюється урядом РФ та безпосередньо Кремлем, сумнівів у політичному підґрунті таких дій не залишається.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама