Ехо війни у звільненій Семенівці

26
Ехо війни у звільненій Семенівці

Зруйновані будинки, розтрощені магазини, дороги побиті ямами від снарядних та мінометних мін, повсюди сліди від куль,  так зустрічає майже після двох років звільнення від російських бойовиків село Семенівка, що розташоване у передмісті Слов’янська на Донеччині. Саме таку ціну заплатили мешканці цього регіону, підтримуючи авантюру Кремля про створення так званої «ДНР». Раніше у цьому селі проживало близько 400 осіб, але з настанням гарячої фази війни, майже половина з них звідси виїхало. Вони й досі після звільнення Семенівки не поспішають сюди повертатись, бо вважають, що тут вже нема що відновлювати.

У липні цього року минає друга річниця звільнення Семенівки від російських бойовиків, однак мешканці села й досі не можуть оговтатись від тих страшних подій, які їм на довгі роки залишили страшний слід. Тоді, у 2014 році Семенівка стала епіцентром подій з боку якої українські військові підрозділи рік звільняли Слов’янськ від терористів. Російські окупанти село зруйнували майже вщент, фактично населений пункт міг зникнути з карти. Промислове село після активних бойових дій та масових обстрілів бойовиків перетворилось на суцільне звалище. Та й сьогодні околиці міста досі про це нагадують, – повсюди зруйновані будівлі, лише залишились поодинокі будинки з дірками від куль та снарядів. Місцеві мешканці, переважно пенсіонери, які залишились у селі, відновлюють рідні домівки власними зусиллями, на державу ніхто не покладається, адже обіцяної допомоги від них ще ніхто не дочекався.

війна залишила слід
війна залишила слід

84-річній пенсіонерці Лідії Семенівні (на фото) вже вдруге довелось бачити війну на власні очі. «Коли почали стріляти, то не було вже можливості кудись їхати, тож була змушена відпустити з ланцюга собаку, а сама заховатись на подвір’ї в погрібі, бо перебувати у домі було вкрай небезпечно, – згадує пенсіонерка. – Стріляли цілу добу без зупину, а ранком наступного дня вийшла з погрібу і помітила, що мій будинок зазнав руйнування».

У новобудову пенсіонерки влучив снаряд, який розтрощив дах, вибив на трьох поверхах будинку двері та вікна. «Снаряд впав у ванну кімнату, –продовжує розповідати жінка, – почалась пожежа, за декілька хвилин ще один снаряд прилетів та влучив у бак з водою, що стояв на подвір’ї, через це його розірвало і вода трохи загасила вогонь».

зруйнована будівля
зруйнована будівля

Та злі язики вогню зробили своє належне: стеля і стіни будинку помешкання обгоріли, вікна та двері – розтрощені, підлога почала гнити.  На всі благання сина покинути оселю і виїхати – жінка відмовлялась, бо не хотіла покидати господарство (кури, свині).  Коли ж обстріли стали сильнішими жінка погодилась на пропозицію сина та виїхала зі села. Після звільнення Семенівки відразу повернулась додому і почала робити ремонт будинку.

руїни психіатричної лікарні
руїни психіатричної лікарні

До місцевої влади тутешні мешканці зверталися не один раз, але чули лише пусті обіцянки, мовляв, чекайте допомоги з Києва, а її – з вищих ешелонів влади – й по сьогодні нема.

84-річна Лідія Семенівна
84-річна Лідія Семенівна

Куди не ступиш ногою – усюди все зруйновано. Та найбільше тут постраждали корпуси психіатричної лікарні, які розташовані на пагорбі села, поблизу дороги на Ростов-на-Дону. Саме у лікарні базувались російські бойовики, які й перетворили її у суцільні руїни. За відновлення закладу ніхто не береться, адже фактично від нього не залишилось нічого, та й братися за відновлювання страшно, бо на території та в приміщеннях закладу можуть ховатися ще не розміновуванні снаряди.

Сьогодні Семенівка виглядає зовсім іншою, ніж раніше: ехо війни по сьогоднішній день дає про себе знати. Життя у звільненій Семенівці далеке від того, як було до війни.

Роман МАТВІЮК, фото автора

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама