Забути історію своєї родини у кримських татар вважається негідним, - Алім Алієв

З нагоди такої річниці ІА Дивись.info поспілкувалась із відомим громадським діячем, співзасновником організації Крим SOS Алімом Алієвим.

Кримський дім у Львові, заснований завдяки ініціативі Крим SOS, сьогодні організував низку заходів, присвячених річниці депортації кримських татар. Із програмою ознайомтесь тут.

Алім щойно повернувся зі Стокгольму, де проходив конкурс Євробачення. Там він підтримував представницю України Джамалу, яка й перемогла у конкурсі. Про це, а також про історичну пам'ять та сучасність він розповів у розмові ІА Дивись.info.

- Скільки за актуальними підрахунками Крим SOS на Львівщині мешкає кримських татар?

- Ми говоримо про те, що зараз це трохи більше двох тисяч кримських татар загалом по області. Ця цифра не змінилась сильно за останні пів року. Було декілька хвиль переселення, але в останні місяці кількість стабільна.

- На сьогодні запланована масштабна програма, але що ж серед усіх заходів буде найважливішим?

- Кожна подія для нас важлива, але для кримських татар, очевидно, найважливіша і найсакральніша подія – це мітинг, на який вони збиралися у центрі Сімферополя, аби вшанувати пам’ять загиблих своїх дідів, прадідів, батьків, родичів. Тому я думаю, що цей мітинг буде наймасовішим заходом, куди прийдуть не лише кримські татари, ми запрошуєм львів’ян, гостей і переселенців.

- Минулого року на ці події активно відреагували не тільки переселенці з Криму, а ще й ті люди, хто приїхав у Львів зі східних областей України. То, чи нормальні стосунки складаються між переселенцями у Львові?

- Абсолютно! Якщо казати про Крим SOS, то варто розуміти, що ми займаємось як переселенцями з Криму, так і зі Сходу, ми їх не розділяємо. То стосунки добрі, ми робимо спільні події, бо це важливо.

- У різних містах України сьогодні відбудуться жалобні заходи, чи можливо таке ж зробити зараз у Криму? Чи заплановане там щось?

- Знаєте, в Криму вже два роки цей масовий традиційний мітинг фактично заборонений. Очевидно, окупаційна влада проведе якісь заходи, аби показати, що з кримськими татарами все добре в Криму. І збере пару татар, яких купили грошима чи посадами, які вдаватимуть радісних мешканців півострова, із якими все добре. А більшість цього не підтримає і, зокрема, цю владу, яка постійно репресує народ.

Очевидно, окупаційна влада проведе якісь заходи, аби показати, що з кримськими татарами все добре в Криму. І збере пару татар, яких купили грошима чи посадами, які вдаватимуть радісних мешканців півострова, із якими все добре.

- У світлі останній подій не можна не спитати. Пісня Джамали – це данина історичній пам’яті. Як все ж кримські татари ставляться до того, що співачка презентувала таку трагічну пісню на, фактично, розважальному конкурсі?

- Скажу відверто, за останні роки після повернення кримських татар на Батьківщину, це, напевно, найрадісніша подія, яка була в нашому житті. Коли наша мова прозвучала для багатомільйонної аудиторії Європи, США і Австралії. Я бачив сльози радості у людей, які з початку анексії зневірювались. Це дало їм неймовірне натхнення і піднесення. Це найважливіше, що зробила пісня. А щодо розважальності конкурсу, то з Євробачення, звісно, намагаються зробити шоу, але Джамала брала неймовірним голосом, неймовірним текстом і дуже змістовною композицією. У свій час і Марія Шерифович (представниця Сербії, - ред.) зі своєю піснею «Молитва» перемогла на Євробаченні, а це була теж не розважальна композиція.

За останні роки після повернення кримських татар на Батьківщину, перемога Джамали - це, напевно, найрадісніша подія, яка була в нашому житті.

- Як Вам здається, зараз голос кримських татар у світі чують?

- Так, але важливо не тільки плакати і жалітись, а ще й робити такі речі, які робить, наприклад, Джамала. Треба показувати, що кримські татари можуть давати світу неймовірно якісний і конкурентний продукт, як це зробила вона.

- Не можу не спитати… Депортація торкнулася всіх, чи є у Вашої родини така ж історія?

- Так, бо в кожного кримського татарина є така історія. Моїй бабусі зараз 90 років, вона жива, вона при пам’яті і з її слів про депортацію добре знаю, бо вона часто розповідала, як це відбувалось. І таке саме відбувається у майже кожній кримськотатарській родині: передавати, знати історію депортації. Та загалом, не знати своєї історії, не знати історії власної родини серед кримськотатарського народу вважається негідним. І тому для нас ця тема важлива, ми про неї не забуваємо ніколи.

Спілкувалась Валерія ДУБОВА

Фото зі стоірнки Аліма Алієва у Facebook