Розібратись із землею по-чесному: як активісти Дрогобича борються проти системи
Навесні Дрогобицька міська рада призупинила розгляд заяв на отримання земельних ділянок у місті – як для садівництва, так і під житлову забудову. Міський голова Тарас Кучма каже, що рішення стало результатом роботи Моніторингового комітету, який виявив і довів порушення в системі виділення землі.
Отримати земельну ділянку в Дрогобичі – це справжній квест. Проблеми виникають уже на етапі подання зяви: брак інформації про вільні ділянки, відсутність необхідних документів, місяці, а часом і роки в очікуванні рішення. А там, де є бюрократичні перепони, завжди виникає спокуса корупції.
Улюблений фокус корупціонерів – переоформлення ділянки, отриманої для садівництва, на ділянку під забудову. Ділянка під садівництво має багато переваг: її площа – 12 соток (під будівництво – 6), немає обмежень ні щодо місця реєстрації власника (під будівництво виділяють лише місцевим мешканцям), ні щодо місця розташування (а будувати в Дрогобичі дозволяють лише у двох районах). Зміна цільового призначення ділянки для садівництва безкоштовна – на відміну від переоформлення прав на землю.
Круглий стіл з попередження корупції, організований Моніторинговим комітетом у Дрогобичі
Юрію Пельцу 72 роки. Ще дитиною під час операції «Вісла» він був разом із родиною переселений із Лемківщини до Самбора. За військову службу отримав трьохкімнатну квартиру в Дрогобичі, де зараз доглядає паралізовану дружину. Цього року чоловік вирішив звести будинок, пішов до міської ради й написав заяву на отримання ділянки під будівництво. І почалося: «Уже двічі ходив до міськради, а мені відмовляють. То документів не вистачає, то скеровують до головного архітектора. Я до нього пішов, а він каже, що питання не в його компетенції. Потім із мене почали вимагати план ділянки, якого я не маю, бо мені не можуть пояснити, де його взяти», - говорить Юрій Пельц.
Тарас Кучма та Володимир Кондзьолка на Круглому столі «Антикорупційні механізми в регламентах та процедурах органів місцевого самоврядування»
Стаття 121 Земельного кодексу України гарантує кожному громадянинові право на безкоштовне отримання земельної ділянки з земель державної або комунальної власності. Точніше, умовно безкоштовне, адже за підключення комунікацій до житла доведеться сплатити чималу суму. У випадку Юрія Пельца – сто тисяч гривень.
Головний архітектор Дрогобича Ігор Петранич критично ставиться до безкоштовного виділення земельних ділянок. На його думку, 121-ша стаття містить чимало неточностей: влада мала б передбачити, що землі може не вистачити для всіх, хто на неї претендує.
«Відповідно до закону людина подає заяву за місцем, де вона хоче отримати ділянку. Виділення землі можливе там, де розроблені проекти детального планування. Але, щоб забезпечити всіх дрогобичан ділянками, треба половину Вінницької області забрати. Земля має бути товаром, а в нас її беруть здебільшого для того, щоб потім перепродати. Сформувався вторинний спекулятивний ринок», – нарікає Петранич.
Церква св. Юра у Дрогобичі
У минулому Дрогобич був важливим індустріальним центром, проте з початку дев’яностих промисловість поступово занепадала. Донедавна бюджет наповнював нафтопереробний комплекс «Галичина», але 2012 року в підприємства почались фінансові проблеми, і врешті воно зупинилось. Потужний завод автомобільних кранів утратив свою конкурентоспроможність із приходом на ринок китайського виробника, що пропонує дешевшу продукцію. Зараз міський бюджет є на 70% дотаційним. Дрогобичани працюють на підприємствах легкої та харчової промисловості та їздять на заробітки, здебільшого до Італії.
На думку Богдана Юзефіва, голови створеного у Дрогобичі торік Моніторингового комітету з раннього попередження корупції, однією з причин небажання зарубіжних та вітчизняних інвесторів вкладати гроші у місто є задавнена хвороба корупції місцевої влади. Тому перша мета, яку ставлять перед собою активісти – реформа системи управління.
«Ми не займаємося суто земельними ділянками, – пояснює Юзефів. – Ми хочемо виробити систему, відповідно до якої всі рішення, які приймає міська рада, були б доступними та зрозумілими для людей».
Проект, підтриманий фондом «Відродження», розрахований на півроку: за цей час Моніторинговий комітет планує розпочати реформу системи управління, яка стосуватиметься, зокрема, й земельної комісії. «Є також речі, які не відповідають чинному законодавству: наприклад, усі проекти рішень міської ради повинні бути оприлюднені за двадцять днів до винесення рішення, щоб громадськість могла за ними стежити. А нині це роблять за п’ять днів до засідання», – додає Юзефів.
Ініціативу підтримує комунальна установа «Інститут міста Дрогобича», розробляючи разом із активістами механізми антикорупційних запобіжників для органів місцевого самоврядування. Одна з пропозицій Інституту – впровадження стандарту ISO 9001, що регламентує правила ефективної роботи системи управління підприємством. «Головна проблема в нашому місті – це корупція, – говорить директор Інституту Володимир Кондзьолка. – Я не можу називати конкретних прикладів, бо офіційно на хабарі нікого не зловили. Але в місті багато чуток і здогадок щодо того, хто і скільки бере за землю. Програма ISO 9001 дозволить цього уникнути. Це міжнародний стандарт, що описує вимоги до якості роботи місцевих організацій та підприємств. Люди не будуть бігати від одного закладу до іншого, щоб їм дали землю».
Міський голова м. Дрогобич Тарас Кучма
У грудні 2015 року Моніторинговий комітет уклав договір про співпрацю з новообраною міською владою. Новий мер Тарас Кучма до обрання був разом із Володимиром Кондзьолкою представником руху «Чесно» у Дрогобичі. Організовував дрогобицький Майдан, їздив на київський, потім воював на Донбасі – у Станиці Луганській і Дебальцевому. Тепер, коли він очолив місто, проблема земельної корупції стала його головним болем: «Як голова міста я не можу вибити з міського відділу центру державного земельного кадастру весь перелік ділянок, – бідкається Кучма. – Люди, які за це відповідають, не підпорядковуються міській раді».
Кадастрова карта опублікована в інтернеті, але ділянки на ній позначені лише номерами – без імен і прізвищ. Звичайному користувачеві отримати доступ до інформації про власників землі важко: це не заборонено, але жодних пояснень процедури немає. Ось люди й не знають своїх прав.
«Якщо ми зараз говоримо про корупційні схеми, значить, Дрогобич є відкритим і готовий із цим боротися, щоб довести свою привабливість для інвестицій», – оптимістично констатує Кучма. За його словами, зусилля активістів стимулюють роботу влади. Кілька місяців тому в Дрогобичі розпочався процес створення центру надання адміністративних послуг. Також на сайті міської ради має виникнути карта міста, на якій будуть позначені власники всіх ділянок.
Поки що призупинення розгляду заяв на видачу земельних ділянок розраховане на три місяці. До 1 липня 2016 року місцева влада повинна впорядкувати свої нормативні документи й зробити механізми виділення землі прозорими.
Олена ЗАШКО
Коментарі