«Переселенці – не тимчасове явище», – експерт про проблему ВПО на третьому році війни

195
«Переселенці – не тимчасове явище», – експерт про проблему ВПО на третьому році війни
Потяг «Донбас» / uz.gov.ua

Питання внутрішньо переміщених осіб, яких окупація Криму та Сходу України змусила залишити власні домівки, залишається болючою та водночас неприємною темою для українського суспільства. ІА «Дивись.Info» поспілкувалася із експертом із питань ВПО Інституту суспільно-економічних досліджень Тетяною Дурнєвою та з’ясувало, якого характеру це явище в українському суспільстві набуло зараз.

Війна на Сході України триває вже третій рік. Ці події забрали життя щонайменше 9333 осіб, залишили пораненими майже 21 400 осіб (дані на кінець квітня, ООН). Ще 1,7 мільйонів людей, згідно із дослідженням Норвезької ради у справах біженців, змушені були залишити свій дім у Криму, на Донеччині та Луганщині і переїздити до інших міст в Україні.

Це накладалося на труднощі інтеграції переселенців із новим середовищем, економічні проблеми та недосконалість законодавства у цих питаннях. У результаті ці фактори одразу після виникнення феномену ВПО призвели до ситуації, в якій одна частина населення відчуває значні соціально-психологічні труднощі, а інша – через своє упередження, свідомо чи позасвідомо позбавляє можливості ці труднощі виправити.

Із гальмуванням Мінського процесу та постанням нових і нових питань до влади стало зрозумілим, що питання повернення «українських ВПО» додому стало майже риторичним. Очевидно, що політичні та економічні зміни змусили суспільство інакше подивитися на це явище.

Цій проблемі була присвячена Міжнародна конференція із питань внутрішніх переселенців «Інтеграція чи диференціація?», що пройшла в Українському католицькому університеті 12-13 травня. Однією із її учасниць стала Тетяна Дурнєва, яка розповіла ІА «Дивись.Info» Як саме – розповіла Тетяна Дурнєва:

— Яка тенденція у поведінці, рішеннях і реакції на події в Україні характерні для ВПО?

— Основна тенденція в тому, що більшість з тих людей, які вимушені були покинути свої домівки, усвідомили, що їхнє переселення – надовго, якщо не назавжди. І це розуміння дає можливість рухатись далі – відкривати бізнес, влаштовуватись на роботу, заводити нових друзів, встановлювати соціальні зв’язки, намагатись стати повноцінним членом своєї нової громади тощо.

З іншого боку, систематичне порушення прав ВПО, невиконання закону «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», бездіяльність Кабміну та приниження з боку працівників органів соціального захисту та інших чиновників посилює втому від «статусу переселенця» та підштовхує до думок щодо повернення додому. І це є небезпечна тенденція. Україна зобов’язана сприяти інтеграції внутрішньо переміщених осіб, а на практиці виходить зовсім інше. Людей доводять до стану, коли вони відчувають себе чужими і не знаходять кращого виходу як повернутися туди, звідки їх вигнала російська військова агресія.

— Яка тенденція у сприйнятті місцевими?

— До мешканців приймаючих громад поступово приходить розуміння, що переселенці – не «тимчасове» явище. Відповідно змінюються реакції та вчинки людей. Наприклад, деякі працедавці вже спокійніше ставляться до нових працівників зі Сходу, розуміючи, що вони навряд чи раптово покинуть свою роботу (в самому початку, очікування скорого повернення заважало як працедавцям, так і переселенцям вийти на стабільні відносини). Тепер вже багато громад бачать, що вони отримали кваліфікованих спеціалістів, яких раніше не було в їхньому місті. Звичайно, це підвищує рівень конкуренції, але і рівень якості теж зростає (наприклад, серед лікарів).

З іншого боку, деякі мешканці приймаючих громад об’єктивно втомились допомагати постраждалим, і фокус їхньої уваги повертається до звичайних справ їхніх родин. В ідеалі це мало б відбуватися паралельно, коли переселенці поступово влаштовуються на новому місці, то вони вже менше потребують допомоги. Однак це не так. По-перше, у нас досі триває процес переселення (як зі Сходу та Криму, так і з регіону в регіон). По-друге, адекватної державної підтримки досі не існує, а фінансові запаси людей закінчуються. Тому насправді велика кількість внутрішньо переміщених осіб потребує допомоги волонтерів. До того ж, з припиненням соціальних виплат тисячі людей залишились без жодного джерела доходів на межі виживання, коли в незнайомому місті їм навіть ніхто не може зайняти гроші.  Але найбільше, що потребують переселенці – це простого розуміння, що вони стали заручниками ситуації, в якій міг би опинитись кожен, не залежно від того, яких він поглядів та якою мовою розмовляє.

— Чи мають явища місце у Львові?

— Є певні особливості в сприйнятті внутрішньо переміщених осіб в різних регіонах, так само як є відмінності між самими переселенцями та щільністю їхнього розселення. На мій погляд, у Львові, де порівняно небагато ВПО і сильні християнські традиції допомоги нужденним, є доволі комфортні умови для переселенців. До того ж, це місто відкрите, сприяє розвитку малого підприємництва, отримує міжнародну грантову підтримку. Певні проблемні питання виникають всюди, але головне – це бачити позитивні моменти та використовувати їх з користю для міста, що приймає. Мені здається, Львів це робить цілком успішно.

— Чи стали переселенці «колишніми»?

— Деякі люди взагалі не кажуть, що вони переїхали з Донбасу чи Криму, і просто живуть собі як інші трудові мігранти. Але факт їхнього переселення залишається фактом і не має зворотної дії. Якщо ж людина повернулася до покинутого місця проживання, то вона у себе вдома і слово «переселенець» в даному випадку буде недоречним.

— Яку роль для суспільства та ВПО грають історії про успішних переселенців?

— Величезну. Чим більше позитивних прикладів ми будемо показувати, тим легше нам всім буде жити та розвиватися. Нашому суспільству останні роки критично не вистачає позитиву. Історії про успіх таких, як ти, дають надію, надихають, вселяють віру. Насправді у нас  дуже багато позитивних моментів, про які потрібно більше розповідати та поширювати досвід тих, хто переміг, вижив та йде вперед.

Михайло ДРАПАК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама