Найбільший інвестор України: «Втратили півроку, чекаючи реформ від уряду»

210
Найбільший інвестор України: «Втратили півроку, чекаючи реформ від уряду»

Європейський банк реконструкції та розвитку нещодавно запустив новий проект, який допоможе українцям встановити енергозберігаючі технології. Банк роками інвестує в українську економіку та підтримує проведення реформ. Лише одна присутність ЄБРР в Україні додає впевненості, що рано чи пізно й інші інвестори не боятимуться вкладати кошти в нашу державу.
Про попередні досягнення банку в Україні «Дивись.info» розповідає старший радник ЄБРР у Східній Європі та Кавказі Антон Усов.

photo_2016-01-25_12-34-54-217
Поки політики чубились
— Скільки коштів було інвестовано в Україну в 2015 та скільки ще планується інвестувати в 2016? І про які саме проекти йде мова?

— ЄБРР є найбільшим інвестором в реальному секторі економіки України. Впродовж останніх п’яти років наша організація вкладає в Україну близько мільярда євро щороку. Проте, це лише наші прямі інвестиції. Річ у тім,  Європейський банк працює не сам, багато проектів ми реалізуємо разом з великими інвесторами. Це означає, що реальна сума коштів, яка «приходить» в Україну (кошти ЄБРР та компаній) майже вдвічі більша.

Але цього року ситуація буде значно гіршою, адже ми, фактично, втратили півроку часу, чекаючи на реформи від уряду.

Протягом цього періоду ми практично не могли працювати в державному секторі, бо не бачили реального прогресу по напрямках реформування, які були узгодженні раніше. І тут важко виділити якісь проекти — «застій» стосувався практично усіх секторів. Цей період політичного протистояння лише заважав Україні рухатися вперед. Певна річ, це політичні непорозуміння відобразилися і на міжнародній підтримці. Між іншим, МВФ також призупинило виділення чергового траншу.

Зважаючи на всі обставини, важко прогнозувати цьогорічний об’єм інвестицій, проте з впевненістю можна сказати, що він точно буде меншим, ніж в попередні роки. Хоча, є надія, що кілька проектів ми встигнемо узгодити. Річ у тім, що більшість проектів підписуються в кінці третього і четвертого кварталів, то ж час ще є.

— Можете озвучити ту частину задумів, які скоріш за все таки реалізуються?

— В нас є чітке правило, щодо оголошення проектів у приватному секторі: повідомляємо про них не раніше, ніж за 30 днів до їх розгляду Радою Директорів ЄБРР. На той час вже з впевненістю можна сказати, що він буде впроваджений. Тому наразі, можу озвучити лише напрямки.

Ми маємо плани щодо агробізнесу. Зауважте, не сільського господарства, а саме агробізнесу, адже поняття агробізнесу значно ширше.

Воно включає: культивацію, вирощування, переробку, упаковку та продаж. Також маємо низку проектів в сфері енергозбереження та розвитку комунального господарства. Зокрема, щодо останнього: резервуємо кошти для оновлення транспорту, реконструкції тепломереж, вдосконалення системи водопостачання…

— А як щодо приватних інвестицій? Компанії також чекали призначення нового уряду?

— Приватний бізнес, на жаль, до України йти не хоче. Для іноземних компаній проекти в Україні – ризиковане капіталовкладення. І ризики мають цілком реальні показники: низький кредитний рейтинг країни, високі геополітичні та проектні загрози. Тож, обираючи з інших подібних варіантів, інвестори ідуть в «спокійніші» Туреччину чи Польщу.

— Повернемось до агробізнесу. ЄБРР роками працює в цьому секторі. Розкажіть про найуспішніші приклади співпраці.

— Я б не виділяв якесь конкретне підприємство. Щороку ЄБРР інвестує близько 200 мільйонів євро в нові компанії агросектору. В майбутньому плануємо вкладати ще більше. Минулі роки активно працювали такі компанії, як «Астарта Груп» та «Нібулон». Нещодавно ми розширили інвестиції і на виробництво м’яса, співпрацюючи з підприємствами  «Даноша» чи «Глобино».

Хочу зауважити, що Європейський банк займається дуже цікавими проектами, які поєднують транспортну та сільськогосподарську сфери. Багато робимо в Чорноморському регіоні. Це стосується портів в Одесі та навколо неї.

Зокрема, протягом червня, ми маємо підписати великий проект по фінансуванню зернового терміналу в порту Южний з місцевим підприємством та великою міжнародною компанією, що займається торгівлею зерна.

Це не єдиний проект, ми мали ще кілька схожих. Великим плюсом таких програм є те, що вони підвищують експортний потенціал України, а також розвивають інфраструктуру в портах. Там створюють нові термінали, з найновішими системами, що контролюють якість продукції.

— Ви згадували, що ЄБРР працює з великими інвесторами. Хто вони?

— В «одеських» проектах задіяні такі промислові гіганти, як «MVCargo» чи «Cargill». Це компанії, які не бояться інвестувати. Чесно кажучи, на ринку України вони працюють вже давно і навчились боротись з реаліями українського життя. Але для країни важливо, щоб менші компанії інвестували в Україну. Дуже важливо зрозуміти, що нові інвестиції – це не лише робочі місця, це ще й нові технології. Саме завдяки використанню нових технологій, в усіх сферах економіки, Україна зможе ефективно розвиватися та бути конкурентоспроможною .

— Всі ті проекти стосуються великих компаній. А як щодо фермерів, які тільки починають ставати на ноги?

— Тут ми маємо, так би мовити, історичну проблему. Починаючи з 1993-94 років, ЄБРР кредитував чимало підприємств малого і середнього бізнесу, надаючи для цього кредитні лінії українським комерційним банкам. Більшість цих кредитів були спрямовані саме в сільське господарство. І всі вони активно розвивались аж до 2008-2009 років, поки країну не спіткала економічна криза та інфляція. Саме тоді очевидною стала проблема валютних кредитів.

ЄБРР, як міжнародна організація, може здійснювати кредитування виключно у валюті. Ті ж суб’єкти господарювання, які не мають стабільного джерела надходження валюти, тобто працюють лише на внутрішній ринок, при зміні курсу стають жертвами ситуації і не можуть виплатити кредит. Тож, коли ми натрапили на таку проблему вперше, то практично припинили фінансування малого та середнього бізнесу.

Теоретично: кошти є, але кредитувати підприємця, що не має експорту, фактично означає для нього ведмежу послугу. Банки-посередники також не зацікавлені в тому, щоб нести валютні ризики.

Проте, ми намагаємось вирішити проблему. ЄБРР багато років працював з регуляторами і знайшов вихід. В недалекому майбутньому будуть випущені облігації. Реалізація цінних паперів відбуватиметься в гривнях, які, у свою чергу, підуть на кредитування малого та середнього бізнесу, а також муніципальних проектів. Така схема допоможе уникнути можливих проблем зі зміною курсу.

— Жодних кредитів малому бізнесу?

— Наразі ми маємо з десяток проектів, які стосуються малого і середнього бізнесу, але тих, що вже є експортерами чи мають експортний потенціал. Певна річ, це — скоріше винятки з правила і такого об’єму для економіки країни недостатньо. Проте, ми слідкуємо за компаніями, які мають потенціал та допомагаємо кредитами. До прикладу, підприємство «Кишенці», яке отримало від нас кредит на початку року в сумі 5 мільйонів доларів. Розташовується воно в Черкаській області і займається зерновими та тваринництвом. Незважаючи на свої невеликі розміри, 60% продукції фірма продає в європейські країни.

— А у Львівській області схожих прикладів нема?

— Ми вивчаємо кілька проектів, проте до остаточного підписання не можемо озвучити назви. Але, є кілька компаній, які займаються експортом, тож можуть не хвилюватися за валютні кредити.

Продовження розмови з старшим радником ЄБРР у Східній Європі та Кавказі Антоном Усовим про реформування газотранспортної системи, а також майбутнє інвестиційних проектів ЄБРР в Україну читайте завтра.

Спілкувалась Христина ІНЖУВАТОВА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама