Скарби єврейської Жовкви: що археологи знайшли на місці старого кварталу

Про це Дивись.info розповів археолог Державного історико-архітектурного заповідника у місті Жовква Тарас Іванишин.

Нині лише стара напівзруйнована синагога у середмісті нагадує про одну з найбільших громад Жовкви. Адже від єврейського кварталу  не залишилося практично нічого. Колишні його мешканці або були страчені у часи Другої світової війни, або встигли залишити місто, шукаючи безпечного пристанища. А духовний осередок, синагогу, намагалися спалити німці 1941 року, однак споруда встояла і стоїть досі. Хоча найбільшої шкоди їй було завдано значно пізніше, коли за радянських часів перетворили на банальний склад. Пізніші спроби повернути споруду до життя не були успішними. Причина все та ж – брак коштів.

Відтак нещодавно на місці старого єврейського поселення (нині тут міський скверик) місцевий підприємець вирішив звести будівлю, що викликало чималий резонанс серед городян. Тож, щоб заспокоїти противників будівництва, було прийнято рішення провести археологічні розкопки на місці історичного єврейського кварталу.

«Дослідження проводяться в історичному єврейському кварталі, який був зруйнований у період завершення Другої світової війни, а пізніше переведений у міський скверик. Тепер у цьому скверику передбачене будівництво і перед цим будівництвом було вирішено провести археологічні дослідження. Під час археологічних досліджень ми виявили міський оборонний мур XVIII століття, криницю XVII століття і дорогу, вимощену дерев’яним брусом, датовану тим же XVII століттям. І на даному етапі ми досліджуємо споруди кінця XVIII століття», – розповідає Тарас Іванишин.

Архелог зазначив, що крім фундаментів споруд, вдалося знайти чимало ужиткових речей. «Це різні елементи: скляночки, карафки, парфумниці, тарілки, миски, люльки, чаші різного виду, а також культові речі – менора (ритуальний підсвічник)», – зазначив археолог.

Зараз усі ці речі передаються на зберігання у Державний архітектурний заповідник у Жовкві. Їх помиють, пошліфують і згодом передадуть до фонду заповідника, де їх можна буде побачити і попрацювати з ними за бажання.

Наразі про окрему експозицію, присвячену єврейській культурі Жовкви, не йдеться, оскільки знайдені речі загального вжитку і говорити про їхню приналежність тій чи іншій громаді міста не доводиться.

Відкритим залишається й питання будівництва у скверику. «На даному етапі ми не можемо сказати чи можна щось будувати, чи не можна. Такі дозволи повинні надавати органи охорони культурної спадщини чи Міністерство культури. Але ми дослідження повинні провести у будь-якому випадку, а вже на підставі цих досліджень архітектори повинні прийняти рішення щодо корегування проекту», – наголосив пан Тарас.

Замовник пред’являє всі документи і погодження на будівництво, тобто питання будувати чи не будувати зараз не стоїть. Для нас стоїть питання – дослідити.