Екокатастрофа: чому на Львівщині не можуть загасити терикон

Вже майже дев’ять місяців горить терикон, який належить ПАТ «Львівська вугільна компанія». Мешканці Соснівки, Городища, Сільця, Волсвина, Межиріччя та Гірника увесь цей час дихають отруєним повітрям.  А всі спроби запобігти екологічній катастрофі розбиваються об двері високих чиновницьких кабінетів.

Терикон, який самозаймається, почали насипати близько року тому у безпосередній близькості до старого, який нині радше скидається не на насип породи, а на справжню гору, що почала обростати лісом. Величезний старий монстр за периметром має довжину 10 кілометрів і заввишки – приблизно 60 метрів. Новий же – завдовжки понад кілометр. Місцеві мешканці, котрі не зі своєї волі мусять сусідувати з чудовиськом з породи, переконані: самозаймання терикона сталося через недотримання технологій вивезення і трамбування відходів.

«Коли насипали старий терикон, то породу пересипали шаром землі, шаром породи і шаром глини. Це досі добре помітно. А новий терикон сипали просто так – без пересипки. Очевидно, у такий спосіб вирішили зекономити, адже це додаткові затрати і гроші», – пояснює Володимир Денисюк, мешканець села Городище, яке лежить біля самого підніжжя терикону, а крім того, він є депутатом Волсвинської сільської ради.

Саме пан Володимир почав бити в набат, коли стало зрозуміло, що терикон і далі горітиме, а його власник (ПАТ «Львівська вугільна компанія» – ред.) продовжуватиме робити вигляд, що нічого не сталося.

Скаржаться на терикон мешканці Городища не тільки через постійне тління, а й тому, що він позбавив їх дороги, котра з’єднувала село з Межиріччям.

«Одразу за залізницею був переїзд. Він проіснував 250 років. А потім тут попри колію вирили траншею, ось ми і перестали користуватися переїздом, а ПАТ безперешкодно змогло насипати новий терикон», – пояснив Володимир Денисюк.

Разом з паном Володимиром достукатися до високих чиновників намагається й Ірина Харчук – мер Соснівки. Невеличке шахтарське містечко колись могло б позмагатися із чудовими оздоровчими курортами: довкола сосновий ліс, поряд – Західний Буг. Ось тільки замість вдихати на повні груди хвою, місцеві мешканці «насолоджуються» шкідливими речовинами, які містяться в повітрі, грунті, воді і осідають в городині, вирощеній на власних присадибних ділянках.

[dyvys_blockqoute text="Соснівка, звісно, не так близько сусідує з небезпечним териконом, але й тут відчувається дим від тління, а вранці добре помітно, як димова завіса шириться поміж дерев." author=""]

«Самозаймання діючого терикону ПАТ «Львівська вугільна компанія» почалося з вересня 2015 року. Сам факт горіння споглядається візуально. Головна причина такого тривалого горіння у тому, що Червоноградське спецуправління з гасіння териконів та рекультивації земель не дотримувалося технології гасіння терикону», – пояснює Ірина Харчук.

Але ця причина є наслідком іншої. ПАТ «Львівська вугільна компанія» уклала угоду з управлінням з гасіння териконів, і відповідно їхні фахівці мають гасити терикон. Однак на сьогодні підприємство перед спецуправлінням має борг у 12 мільйонів гривень. Як наслідок – терикон горів з вересня.

«Поки холодно, зима, ніхто жодних інтенсивних робіт не проводив. Як кажуть, може минеться», – наголошує мер Соснівки.

До боротьби з халатністю ПАТ «Львівська вугільна компанія» долучилися сільські голови сусідніх Сільця, Гірника, Волсвина і Межиріччя.

«Ми зверталися і до президента, і до прем’єр-міністра і в Міністерство екології, тобто до усіх високопоставлених органів, які б змогли нам допомогти. Але, на жаль, лише у березні почалися роботи з гасіння. І це завдяки депутату Львівської облради Ігорю Грабінському  та народному депутату Олегу Мусію, які озвучили проблему тліючого терикону», – розповідає пані Ірина.

За її словами, інтенсивне гасіння тривало десь тижні два. «Самозаймання продовжується, хоча вони і показують роботу, що гасять, але через недотримання технології виникають нові осередки загоряння.

[dyvys_blockqoute text="Тобто щойно загасять в одному місці і переходять на інше, як вже загашене знову займається. Адже терикон має понад кілометрову довжину. А температура повітря підвищується і це несе нову загрозу." author=""]

Порушення технологій гасіння полягає у тому, що воно здійснюється не піскосумішшю, а вибирається порода зі старого терикону і насипається на вогнища тління на новому», – зазначає Ірина Харчук.

Натомість Володимир Денисюк додає: «Робітники засипають схил, де є більший доступ кисню, який сприяє самозайманню. Крім того, під час відбору вугілля з породи якась його частка все одно залишається у породі, а це знову таки сприяє горінню терикону».

За майже дев’ять місяців горіння терикону до проблеми, крім тих, хто змушений щодня дихати шкідливими речовинами, ніхто з високих чиновників інтересу не виявив. І сьогодні є тільки одне дослідження щодо вмісту шкідливих речовин, проведене Червоноградською санепідемстанцією, яке, власне, і підтвердило наявність у повітрі шкідливих речовин.

«Як нам пояснили спеціалісти, шкідливі речовини, які виділяються від горіння, шкодять не лише навколишньому середовищу, а й здоров’ю людей. Йдеться і про легеневі хвороби, і про хвороби шлунково-кишкового тракту. Депутати Соснівської міської ради зверталися і до Львова, і до Києва, щоб були направлені спеціалісти, які б могли обстежити детально і навколишнє середовище, і самих людей. Ми вже писали і в наукові інститути. Зрозуміло, що за це треба заплатити, але чомусь на сьогодні ніхто не зацікавлений у проведенні досліджень», – акцентує увагу міський голова.

Місцеві чиновники і депутати розуміють, що борг ПАТ «Львівська вугільна компанія» у 12 мільйонів – це величезна сума, однак є резервні фонди як в обласному, так і в державному бюджетах. Але, як кажуть: поки грім не вдарить – мужик не перехреститься.

[dyvys_blockqoute text="На сьогоднішній день горіння терикону навіть не фігурує у щоденних зведення обласного департаменту з питань цивільного захисту." author=""]

Чи то вже звикли за дев’ять місяців, чи то краще не помічати проблеми, яка з «непомітної» може перетворитися на грандіозну, якщо, не дай, Боже, займеться старий терикон. А це не просто насип з породи, а фактично бомба сповільненої дії.

«Два місяці тому стався вибух на старому териконі і утворилась величезна вирва. Адже порода містить сірку і всередині терикону накопичуються гази», – пояснив Володимир Денисюк.

До речі, кілька років тому знайшовся навіть покупець з Китаю на старий терикон, щоб переробляти відходи породи на блоки. Але чи то в ціні не зійшлися, чи що інше, та вийшло, як  завжди: і сам не гам – і комусь не дам. Китайці підприємство не збудували, а терикон і далі стоїть нікому непотрібний.

Водночас у Червоноградському спецуправлінні з гасіння териконів і рекультивації земель налаштовані доволі оптимістично і запевняють, що за тиждень і сліду не залишиться від вогню.

«Ми працюємо, збільшили кількість людей і техніки, залучених до гасіння терикону», – переконує начальник спецуправління Олексій Мужик.

Водночас він підтвердив і недотримання технології гасіння, і великий борг ПАТ «Львівська вугільна компанія». Єдине чим підприємство допомагає спецуправлінню – це пальним, якого виділяється приблизно 750 літрів на день, але й цього недостатньо.

А ПАТ «Львівська вугільна компанія» (приватне підприємство, утворене на базі державного – Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська» – ред.)  від офіційних коментарів відмовляється. Тому ІА «Дивись.info» скерує керівництву ПАТ офіційні письмові запити.

До речі, ПАТ «Львівська вугільна компанія» пов’язують з прізвищем екс-соратниці Тимошенко, а нині палкої захисниці окупованого Донбасу Наталії Королевської. Відтак «Дивись.info» звернеться із запитом і до народного депутата.

Тим часом мешканцям всіх довколишніх сіл, які сусідують і з однією з найбільших збагачувальних фабрик Європи, і з наслідками її діяльності, доводиться тільки чекати, що хтось у високих міністерських кабінетах таки зверне увагу на проблему…

Оксана Дудар