Рада змінила Конституцію України щодо правосуддя

За закон проголосували 335 народних депутатів на засіданні парламенту в четвер за необхідних 300 голосів для остаточного затвердження конституційних змін, повідомляє Інтерфакс-Україна.

«За» проголосували 138 депутатів з фракції «Блок Петра Порошенка» , 80 - «Народний фронт» ; «Опозиційний блок» – дав 38 голосів, «Самопоміч» – 0, Радикальна партія – 1, «Батьківщина» – 13, група Партія «Відродження» – 22, «Воля народу» – 18.

Зміни до Конституції щодо правосуддя підвищують віковий ценз для заняття посади судді – ним може бути громадянин України не молодший 30 років (раніше – не молодше 25 років). Як і раніше, суддею можна буде працювати до 65 років. Крім того, збільшено стаж роботи у сфері права, необхідний для призначення на посаду судді – тепер це п'ять років (було – три роки). Також в Основному законі немає вимоги про те, що претендент на посаду судді має не менше ніж 10 років проживати в Україні.

Замість Вищої ради юстиції в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якого будуть ширшими, ніж у ВРЮ. Так, Вища рада правосуддя прийматиме рішення про звільнення судді з посади та переведення до іншого суду, давати згоду на затримання чи арешт судді, а також приймати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Також прописаний порядок формування Вищої ради правосуддя, що складатиметься з 21 члена.

Призначає суддю на посаду президент України за поданням Вищої ради правосуддя. Відповідно до змін до Основного закону, будь-яка особа може подати конституційну скаргу до Конституційного суду, якщо вважає, що застосоване в остаточному судове рішення у її справі закон України суперечить Конституції держави.

«Конституційна скарга може бути подана у випадку, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпані», - зазначено в документі.

З Конституції вилучили норми, що передбачали наглядові функції прокуратури. Згідно з прийнятими змінами, ліквідується інститут «народних засідателів».

Крім того, Конституція передбачає, що «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським Статутом Міжнародного кримінального, проект якого вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Згоду на затримання і арешт судді відтепер даватиме не Верховна Рада, а Вища рада правосуддя".

Зміни до Конституції щодо правосуддя набувають чинності через три місяці з дня, наступного за днем публікації відповідного закону. Водночас положення, що стосується визнання Україною юрисдикції МКС, набуває чинності через три роки.

Згідно з перехідними положеннями, до запровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції в частині децентралізації, але не довше ніж до кінця 2017 року, створення, реорганізацію і ліквідацію судів здійснює президент України.

Крім того, протягом двох років після набуття чинності змін до Конституції переведення судді з одного суду до іншого здійснює президент України за поданням Вищої ради правосуддя.

За словами заступника голови адміністрації президента Олексія Філатова, законопроект повністю відповідає європейським стандартам і двічі отримував позитивну оцінку Венеціанської комісії.

Пропоновані зміни до Конституції вирішують, за словами О. Філатова три основні питання - деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади, формування відповідальності судової влади і перезавантаження судового корпусу.

Він зазначив, що зміни до Основного закону забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя. "Вперше на конституційному рівні вводиться конкурс на будь-яку посаду в суді», - розповів О. Філатов.

Як повідомлялося, на початку лютого Верховна Рада попередньо затвердила доопрацьований законопроект №3524 про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя. 22 січня Конституційний суд України визнав законопроект "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідним Основному закону країни (вимогам статей 157 і 158 Основного закону).

1 лютого Конституційний суд визнав документ відповідним Основному закону країни (вимогам статей 157 і 158 Основного закону). Цей законопроект містить норми про ліквідацію суддівської недоторканності, автоматичній відставці судді в разі непроходження переатестації, також значно збільшується прозорість у підборі суддівських кадрів і значно підвищується відповідальність суддів за винесення неправосудних рішень. 2 лютого парламент схвалив відповідний законопроект №3524 у першому читанні 244 голосами.