Речовини, які потрапляють у повітря, воду і грунт через дим зі сміттєзвалища, можуть спровокувати рак або навіть генні мутації

127

Через низьку температуру горіння пластику на грибовицькому сміттєзвалищі у повітря, грунти та воду потрапляють небезпечні канцерогени. Про це під час прес-конференції повідомила Лідія Бойчишин, доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії хімічного факультету ЛНУ ім. І. Франка.

Лабораторні дослідження львівських науковців, проведені ще до пожежі на грибовицькому сміттєзвалищі, показували перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) важких металів на території, прилеглій до полігону.

«Підрахунок середніх значень перевищень ГДК у межах санітарно захисної зони і поза нею виявили таке співвідношення: свинець – 1,39, допустима норма – 0,54, нікель – 0,44, допустима – 0,36, кадмій – 1,46, допустима – 1,18. Це лабораторні дослідження взяті ще до горіння. Але грибовицьке сміттєзвалище треба розглядати комплексно, насамперед це горіння, розклад органічних речовин, які ми викидаємо у сміття. Наприклад, йдеться про полівінілхлорид. Це звичайні пластикові пляшки, лінолеум, деякі види упаковок, тобто целофанові кульки, іграшки, шкірозамінники, тканини, вкриті полімерною кліткою, електричні кабелі – це все хлорвмісні речовини. Їхнє горіння має відбуватися за температури вище півтори тисячі градусів. Однак на сміттєзвалищі відбувається горіння при температурі 350 градусів. Перша проблема – це гудрон. А 350 градусів – це температура кипіння сульфатної кислоти. Вона обвуглює целюлозу, органічні природні матеріали, тобто звичайний папір. А це значить, що коли займеться папір, який є на сміттєзвалищі, то цього вже не зупинити», – каже Лідія Бойчишин.

Науковець пояснила, якщо горіння полівінілхлоридів відбувається за температури нижчої ніж 1100 градусів, то  хлор перетворюється на хлорвмісні поліароматичні вуглеводні, які є канцерогенними речовинами. Вони такі ж шкідливі як діоксан, який теж утворюється при постійному горінні. Відповідно може утворитися така речовина як компонент гербіциду оранжевий агент. Його, наприклад, американці використовували під час в’єтнамської війни.

«Ми не можемо стверджувати на всі 100%, що ця речовина утворилася, але чисто теоретично це можливо. Тому що горіння супроводжується виділення диму, а дим – це колоїдна система, яка містить і тверді, і рідкі заміси, що нависають над сміттєзвалищем. Легкий подув вітру несе далі цей дим. До речі, не треба забувати про нанотехнології. Адже невеличкі частинки, присутні у повітрі, потрапляють до нас в організм і осідають на наших легенях. Наночастинки, на які абсорбовані отруєні канцерогенні матеріали, вони попадають в легені, на рослини, в грунт. А діоксани можуть спричиняти генну мутацію», – зауважила експерт.

Науковець додала, що очільники екологічних державних інспекцій не вивчають наукові результати профільних інституцій. Усі ці результати є у вільному доступі. Є десятки публікацій науковців, які працюють у Львівському національному університеті.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама