Трагедія на сміттєзвалищі – наслідок жадібності Львівської міськради, – еколог (ВІДЕО)

795
Трагедія на сміттєзвалищі – наслідок жадібності Львівської міськради, – еколог (ВІДЕО)

Відсутність перешарування і дегазації сміттєзвалища, незаконне сортування сміття, порушення правил безпеки, зрештою, багаторічне ігнорування проблеми грибовицького полігону як такої – усе це разом і призвело до трагедії, внаслідок якої загинули троє людей, а четверту особу досі шукають. Про це «Дивись.info» розповів, депутат Жовківської районної ради, голова постійної комісії  з питань сільського господарства та екології Ігор Муравський.

Що ховає під собою сміттєвий монстр

Грибовицьке сміттєзвалище – не просто величезна купа сміття, згідно із офіційною статистикою, у 45 метрів заввишки. Це лише верхівка айсберга, зануреного на багато метрів углиб.

«Полігон розташований на карстових печерах, де свого часу були криївки УПА. Глибина сміттєзвалища десь 80-100 метрів. І з самого початку на полігон звозили гальванічні відходи військової промисловості (відпрацьовані концентровані технологічні розчини (електроліти нанесення покриттів, розчини зняття покриттів, лужні і кислі травильні розчини тощо); промивні води; гальванічні шлами – ред.). Відомо, що там зберігається близько двох мільйонів тонн гальваніки», – розповідає Ігор Муравський,посилаючись на копії документів, що вдалось отримати з міських архівів.

Крім того, туди вивозили відходи з усіх підприємств Львова і, зрозуміло, побутові відходи. Еколог пояснює, що, згідно із правилами експлуатації, сміттєзвалище мало перешаровуватися – 20 сантиметрів сміття і 20 сантиметрів глини.

«Очевидно, на це виділялися кошти. Але коли стався зсув сміття, то було видно, що жодним перешаруванням там і не пахне. А якби робили все так, як треба, то ні пожежі не було б, ні сходження сміття», – продовжує пан Ігор.

Така сама ситуація із дегазацією. Труби для відведення газу давно поламані і знаходяться під 15-метровим шаром відходів.

«Фактично цим газом можна було б повністю забезпечити два села і ще й подавати його до Львова», – сказав еколог.

Того фатального дня, 30 травня, коли стався зсув, на верху сміттєзвалища продовжувала працювати техніка ЛКП «Збиранка».

«Трактор насував землю на гору. Тобто було порушення правил техніки безпеки. Зрештою, це призвело до відколу брили і зсуву сміття, що поховало під собою рятувальників. А лавина була просякнута великою кількістю води, адже перед тим понад добу тривало гасіння. Крім того, ЛКП «Збиранка» своїми шлангами поливала сміттєзвалище інфільтратами, що постійно перекачувалися знизу на верх для зменшення їхньої кількості в озерах. Зрештою цими інфільтратами гасили пожежу, коли в навколишніх водоймах вичерпали всю воду. Заливали вогонь інфільтратами, бо гідрантів, звідки б мала подаватись вода на сміттєзвалище у разі пожежі, міська влада за десятиріччя експлуатації сміттєзвалища так і не спромоглась забезпечити. Усі ці токсичні дими йшли як на навколишні села, так і на Жовкву та Львів», – наголосив Ігор Муравський.

У Львові смерділо через злив інфільтратів у каналізацію?

Загалом інфільтрати – окрема тема для розмови. Нині є написані заяви до правоохоронних органів, зокрема звернення народних депутатів до Генеральної прокуратури.

«Мене включили в екологічну комісію, я був присутній на зборах в облдержадміністрації, потім разом із комісією на сміттєзвалище. Почали з озер з інфільтратами. Показав, яка раніше була дамба. Триметрова хвиля таки потрапила у грунти, а це дуже токсично, адже інфільтрат – це дощова вода, що проходить через тіло сміттєзвалища і виходить у вигляді темно-коричневої, майже чорної субстанції із їдким запахом, вона стікає і накопичується в озерах. На тому сміттєзвалищі є дуже багато органіки, хімії, залишки мертвих тварин. Коли ми шукали хлопців, знаходили останки собак, корів. Так ось інфільтрати, які увібрали усю таблицю Менделєєва, стікають в озера», – пояснює пан Ігор.

Спочатку глибина озер становила 10 метрів, але завдяки насипу до дамби було додано ще 10 метрів і, зрештою, сьогодні її висота становить усі 20-ть. Зрозуміло, що все це потроху всотується у ґрунтові води. Крім того, згідно із правилами експлуатації, дамба мала б бути бетонною. Коли стався зсув, на її укріплення мішками з піском скерували курсантів Львівського університету безпеки життєдіяльності.

«Коли йдуть дощі, відповідно, кількість інфільтратів збільшується, а озера не бездонні. Тобто надлишок потрібно кудись дівати. Біля сміттєзвалища стоїть станція очищення інфільтратів. Її потужність обраховували фахівці університету «Львівська політехніка». Лише на вивчення  питання Львівська міська рада видала і заплатила фахівцям університету  понад 400 тис. гривень. Станцію називали єдиною, першою в Україні. Суми, що витратили на її спорудження, називають різні: від 1,5 до 5 млн. грн. Станція здатна переробити 15 кубометрів інфільтратів на добу. Перегнану воду можна зливати в каналізацію, іншу – ні. Але 15 кубометрів – надто мало. Ніхто, незважаючи на проведені дорогі дослідження, не може й досі сказати, який відсоток інфільтратів від потреби ця дорога станція переробляє, в чому саме полягає процес переробки і чи вихідний перероблений матеріал є достатньо чистим для зливу в каналізацію.  Ця станція охоронялась Львівською міськрадою не гірше, ніж секретний державний об’єкт. Екологи туди потрапити не могли, депутатам шлях теж був закритий, лише комісія Верховної Ради отримала доступ до приміщення. В середині споруди виявились такі собі діжки з фільтрами. Коли спитали, як це працює, працівники відповіли, що закидують бактерії, що знищують шкідливі речовини. Екологи, що були в комісії, попросили назвати бактерії, які розчиняють солі важких металів, котрі містяться в інфільтратах. Зрозуміло, що потужності станції з переробки інфільтратів були, м’яко кажучи, недостатніми. Тому ЛКП «Збиранка» відкачувала токсичний інфільтрат просто озер і виливала у львівську каналізацію за угодою з ЛКП «Львівводоканал». 14 січня ми спіймали машини з інфільтратом. У нас є свідки, які готові підтвердити це», – розповів Ігор Муравський.

За фактом зливу інфільтрату порушено кримінальну справу. Ані екологи, ані санстанція не погоджували злив інфільтратів у львівську каналізацію. Угода, підписана між ЛКП «Збиранка» та ЛКП «Львівводоканал», стосувалась зливу стічних вод, а не інфільтратів.

Депутат припускає, що жахливий запах, який роками допікав львів’янам влітку, – це прямий наслідок зливання інфільтратів у каналізацію.

Гудрони просто крали

Є заяви до правоохоронців й через кислотні гудрони, які невідомі почали викрадати торік восени. Зараз на грибовицькому сміттєзвалищі є три гудронних озера. Є версія, що гудрони через високу калорійність використовують як паливо або замість бітуму для вироблення асфальту.

«Почали надходити скарги від людей, які помітили багато чорного диму в районі сміттєзвалища. У грудні виїхала комісія Жовківської районної ради. Там стояли тени, генератори, гудрони розігрівали до 800 градусів. Були викопані такі собі 9-метрові казани у землі діаметром десь 6-7 метрів. Туди перекачували гудрон, тоді розігрівали тенами і закачували у цистерни автомобілів, що вивозили все у невідому напрямку», – пояснює депутат.

Тоді стався прорив дамби, і вода з гудронами потрапила у річку Малехівку, яка є притокою Полтви. Загинула уся риба. Як наслідок, відкрито два кримінальних провадження.

Комісія, яка займалася проривом гудронів, скерувала головному лікарю Жовківського району Ігорю Шевціву запит щодо стану здоров’я мешканців району в зоні ризику. Відповідь містилася на 65 сторінках. У порівняльному аналізі за 2013-2015 роки йшлося про збільшення онкологічних захворювань, про збільшення хвороб крові і кісток. Однак повної інформації про динаміку захворювань у селах в околиці грибовицького сміттєзвалища немає, оскільки мешканці воліють лікуватися у Львові. Відтак спільної електронної бази немає, а збирати по одному папірцеві – праця практично сізіфова.

«Ми відбирали грунт і кригу в руслі біля Голосківського цвинтаря. Рівень нітратів просто зашкалював. У лабораторії почало виходити з ладу обладнання. Крига, коли її брали у руки, відразу обпікала шкіру. Усі, хто виїжджав на місце прориву води з кислими гудронами, усю ніч не могли спати», – розповів Ігор Муравський.

Сміттєва мафія

Трагедія на сміттєзвалищі призвела до того, що на поверхню спливло усе, що там відбувалося роками, зокрема незаконне сортування сміття, про яке знали усі, але воліли заплющувати на це очі, принаймні дивитися на проблему крізь пальці. Адже відсутність сміттєпереробного заводу була вигідна «чорним сортувальникам». Як тим, що присилали щоночі машини за сортованим, так і мешканцям навколишніх сіл, які сортували сміття ночами.

«Ми спілкувалися з людьми, які там працювали. На місяць вони заробляли по 30-35 тисяч гривень. Серед цих сортувальників були люди і з Ямполя, і зі Львова, з усіх ближніх сіл, було багато приїжджих. Вони розповідали так: «Мовляв, ну прийде інвестор, і скільки я тоді зароблю? 5-10 тисяч. А я заробляю 30-35». Визначеного робочого дня не було. Окремо збирали кольорові метали, зокрема мідь, алюміній, а також пластик, бите скло, окремо цілі пляшки. Пляшки з горілки різних виробників теж сортувалися. Окремо картон, окремо папір. Ті, хто працював, стверджують, що отримували розпорядження від Юрія Голеця, начальника Управління житлового господарства Львівської міської ради. Саме він керував сортувальним бізнесом», – розповідає пан Ігор.

Одночасно на сортуванні сміття працювало іноді близько 300 осіб. Роботи тривали цілодобово. Вночі полігон освітлювався генераторами.

«То було схоже на якийсь базар. Ми змогли туди потрапити лише тому, що було кілька машин, приїхали АТОвці у військовій формі. Якби туди поїхав сам, то міг би і не виїхати», – продовжує голова екологічної комісії Жовківської міськради Ігор Муравський.

На думку пана Муравського, був організований дуже потужний бізнес, тому сюди і не зміг зайти жоден інвестор, а їх, згідно офіційної відповіді чиновників міськради на депутатський запит від фракції партії УКРОП у Львівській міській раді, було 43 з 14 країн світу. Нам же наразі залишається лише здогадуватися про масштаби «сміттєвої мафії», якщо пересічний сортувальник заробляв на місяць понад тисячу доларів.

Зрозуміло, наразі, одне: львівські чиновники не розгубилися і зрозуміли, що сміття – це гроші, до того ж чималі. Ось тільки прибутки від нього краще ховати у власній кишені, ігноруючи державну скарбницю. А про стан екології і здоров’я людей й годі говорити. Очевидно, так могло б тривати ще роками, якби не загибель людей, бо, власне, трагедія й оголила всю жахливу потворність ситуації, коли одні вже сьогодні заробляють мільйони, а місцевих мешканців роками годують порожніми обіцянками та подачками з місцевих бюджетів.

Відео: YouTube

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама