Омбудсман+. Четверта хвиля. Не вірте всьому, що написала влада? Блог Дмитра Посипанка

269
Омбудсман+. Четверта хвиля. Не вірте всьому, що написала влада? Блог Дмитра Посипанка

Це остання, четверта, розповідь про відкритість і доступність найвищих владних інституцій на Львівщині.

Ця хвиля моніторингу була найкоротшою серед усіх, але виявила дуже багато порушень з боку органів влади. Під час її перебігу монітори намагалися дослідити, яким чином можна надіслати запит на інформацію, чи існують на офіційних веб-сайтах влади спеціальні форми для подання запитів і чи не вимагають такі форми інформації, яка не передбачена Законом «Про доступ до публічної інформації».

Розпочнемо із Львівської обласної державної адміністрації. Спочатку про те, що не надто стосується цієї хвилі моніторингу, але наочно показує, як наша виконавча влада відноситься до норм чинного законодавства. Якщо відкрити підрозділу «Нормативно-правова інформація» розділу «Доступ до публічної інформації» і завантажити звідти Закон України «Про доступ до публічної інформації», то ви одержите текст Закону п’ятирічної (!!!) давності. 5 років найвищий орган виконавчої влади на Львівщині живе застарілими нормами законодавства, які регулюють доступ до публічної інформації! За це час Верховна Рада України 5 разів вносила зміни до цього документу! А у Львівській ОДА про це ні сном, ні духом.

Тепер по суті. На офіційному веб-сайті Львівської ОДА зазначено, що запити можна подавати телефоном, факсом, електронною поштою та письмово, але ця інформація не відповідає реальному стану справ. Телефоном подавати запити до Львівської ОДА не можна, оскільки на вказаному номері телефону (261 23 99) налаштована функція автоматичного увімкнення факсу. Що стосується подання запитів електронною поштою, то чиновникам облдержадміністрації варто було б поцікавитись, як налаштувати автовідповіді на одержувані електронні листи. Так запитувач хоча б міг орієнтуватись, чи одержав суб’єкт владних повноважень його запит, чи ні. Але це вже питання поваги до своїх мешканців, чи, правильніше буде сказати, її відсутності.

Також варто констатувати той факт, що за правління пана Синютки з офіційного сайту обласної державної адміністрації щезла спеціальна форма для подання запитів на інформацію. Чим ця форма так заважала нашому очільнику області, важко зрозуміти, але «маємо те, що маємо».

У Львівській обласній раді справи трохи кращі, але зовсім трохи. Ну, хоча б гіперпосилання на Закон «Про доступ до публічної інформації» веде на найновішу версію цього документа. А от із самим Порядком доступу до публічної інформації, що знаходиться в розпорядженні Львівської обласної ради, затвердженим розпорядженням голови обласної ради №892 ще 18 травня 2011 року, страшні проблеми. Оскільки, як я писав трохи вище, за 5 років п’ять разів вносились зміни до цього Закону, а в обласній раді якось проспали ці 5 моментів.

Спеціальної форми для подання запитів на інформацію, як не було, так і немає на сайті облради, хоча сам сайт найвищого представницького органу влади на Львівщині за ці роки вже кілька разів оновлювався (навіть пан Ганущин за свою поки що недовгу каденцію встиг це зробити).

Як зазначається на офіційній сторінці Львівської обласної ради, «запити на інформацію можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача». Але і тут не склалося: Львівська облрада не приймає запити телефоном і факсом! За вказаним на сайті номером телефону (2999-140), просто ніхто не відповідає і налаштувати функцію автоматичного увімкнення факсу теж ніхто не вміє!

І на завершення, Львівська міська рада. На її офіційному веб-сайті зазначено, що «запит на інформацію подається: в письмовій формі – особисто до відділу «Центр надання адміністративних послуг» адміністративно-господарського управління (79006, пл. Ринок, 1); в усній або письмовій формі – на особистому прийомі громадян посадовій особі, яка здійснює прийом; електронною поштою на адресу електронної пошти; факсом за номером +38 (032) 297-57-47; телефоном за номером +38 (032) 297-59-11 або 15-80 (відділ «Гаряча лінія міста»).

І тут не все так, як хотілося б. Письмово я пробував подавати запит на інформацію ще під час першої хвилі і процедура ця зайняла у мене більше години часу, тому не раджу нікому користатись таким привілеєм від нашої влади. Особисто я вважаю, що ЦНАП – це зовсім не те місце, куди мають подаватись запити на інформацію. Телефоном теж не раджу подавати запити на «Гарячу лінію міста». Моя спроба зробити такий запит завершилась тотальним фіаско і повним здивуванням жіночки-оператора: «Запит по телефону? Як Ви це собі уявляєте? До побачення!».

І кілька слів про спеціальну форму для подання запитів. Львівська міська рада – єдина, хто створив такий «привілей» для відвідувачів свого сайту. Форма працює і працює дуже добре. У відповідь на надісланий запит одразу ж надходить відповідь, що запит одержаний. Це реально зручно. Але чиновники Садового і тут мусіли напартачити: згідно із Законом «Про доступ до публічної інформації» я не зобов’язаний в обов’язковому порядку зазначати у запиті свою поштову адресу та контактний телефон, але ця форма вимагає від мене обов’язково зазначити таку інформацію. І плювали вони всі норми законодавства. У нас у Львові – самоврядування, яке дуже часто переростає у самоуправство.

Хочеться вірити, що колись наші органи влади стануть доступними для своїх громадян. Але я, мабуть, забагато хочу? Минуло лише 5 років, як цей закон набув чинності.

Далі не буде! Принаймні найближчим часом на цю тему…

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ
Посипанко Дмитро
Політичний оглядач. Експерт з комунікацій та доступу до публічної інформації. В минулому державний службовець з десятирічним стажем (останнє місце служби державі — директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Львівської ОДА).

Реклама

Loading...

Реклама