Судами Бронетанкового: скандальний кримінал і мільйонні борги (Інфографіка)

Скандали навколо ДП «Львівський бронетанковий завод» точаться вже роками.  То відремонтовані на їхньому заводі танки не їздять, то «Дозор-Б» ніяк на передову не доїде через недоліки, то активісти звинувачують керівництво в розкритті державної таємниці і передачі технічних креслень танків Казахстану… Громадські активісти по крихтах збирають інформацію про події на заводі.

До попереднього керівництва не тільки громадські організації мали значні претензії. Нещодавно винесли вирок колишньому директору підприємства Олександру Остапцю (5 років умовно, три випробувальний термін і штраф в майже 11 тисяч гривень).

Нагадаємо, що в жовтні 2015 навколо затримання Олександра Остапця зчинили всеукраїнський скандал. Його звинувачували в недбальстві та розкраданні державних коштів.

Навіть два мільйони гривень знайшли в його помешканні. На час суду екс-директор залишався в СІЗО, бо йому присудили найбільшу в історії українського судочинства заставу – 30 мільйонів гривень. У вироку чітко розписуються обставини вчинення злочину. Так, Міністерство оборони відправило на Львівський бронетанковий 31 БМП-1 з двигунами УТД-20. Техніку завод мав би відремонтувати і отримав за це більше 41 мільйона гривень. Але, оскільки на заводі не було потрібних спеціалістів, то двигуни відправили на ремонт ПП «Пацифік-2».

Директора цього підприємства також засудили до 5 років позбавлення волі, але від покарання звільнили, з іспитовим строком в 3 роки. Хоча саме цю пані суд звинуватив у підставній діяльності, про яку, за висновком суду, Олександр Остапець нічого не знав. Зрештою, «ремонтуючи» двигуни, які ремонту не потребували, фірма «Пацифік-2» отримала від Бронетанкового більше двох мільйонів гривень. І це тільки на ремонті 9 двигунів УТД-20.

Цікавий факт: за кілька днів до підписання договору між ДП «ЛБТЗ» та ПП «Пацифік-2» в Єдиному реєстрі судових рішень знайшлась ще одна кримінальна справа, яка стосувалася двигунів і тих же ж підприємств. Цього разу слідчий міліції Луганської області вимагав через суд надати йому доступ до документів Бронетанкового. Річ у тім, що 22 грудня 2014 на дорозі Біловодськ-Луганськ на одному з блокпостів затримали машину завантажену 20 дизельними двигунами, захованими під сіном. На них наклали арешт і відправили на зберігання на Львівський бронетанковий.

«Надалі у ході досудового розслідування, під час аналізу вилучених матеріалів тимчасового доступу з ДП «Львівський бронетанковий завод» встановлено, що 10.12.2014 між ДП «ЛБТЗ» та ПП «Пацифік-2» укладено договір № 355, строком дії до 31.12.2015. Згідно умов та специфікацій до даного договору, від постачальника - ПП «Пацифік-2» покупцю - ДП «ЛБТЗ», було поставлено двигуни УТД-20  у кількості 30 штук на суму 12600000,00 грн», – йдеться в поясненні до справи. Аби розібратись в ситуації, слідчий просив надати йому фінансові документи господарських взаємовідносин між Бронетанковим і «Пацифік-2».

На заводі поставили порядкувати нове керівництво. Місяць тому військова прокуратура хизувалася, що повернула державі 8,7 мільйона гривень за невиконанні умови договору по ремонту танків Т-72. Після цього «Дивись.info» вирішив поцікавитися господарською діяльністю підприємства з відкритих джерел – через Єдиний державний реєстр судових рішень.

Рекордсмен з кількості судів

Перш за все, судячи з інформації на сайті, ні зміна дирекції, ні війна, ні розташування зір на небі не впливають на кількість судових справ Бронетанкового заводу. До прикладу, зараз ДП «Львівський бронетанковий завод» одночасно веде мінімум шість судових спорів на загальну суму майже в півтора мільйона гривень.

Так, до прикладу, ТзОВ «Імперія Металів» з Харкова вимагає через суд сплатити борг в більше, як 260 тисяч гривень. За майже 400 тисяч боргу судиться Проектний інститут Укрмашпроект з Луцька. А ще Міністерство оброни хоче стягнути 573 тисячі. Розгляд цих справ триває, тож остаточного результату ще нема.

Проте, півтора мільйона для заводу це, можна сказати, — дрібничка, адже були в нього позови і по 50 мільйонів. І один з них, стосувався власне злощасних БМП-1 з двигунами, за які «постраждав» пан Остапець.

Цікаво, що 8 грудня 2014 року між Міністерством оборони і Бронетанковим було укладено одразу дві угоди про ремонт техніки. Судячи з матеріалів справ, завод виконувати замовлення не поспішав і прокуратура в 2015 подала до суду. Перший позов стосувався 50 мільйонів і 800 тисяч гривень, другий – ще більше 53 мільйонів. Частина коштів в обох позовах була штрафними санкціями. Отож, в першому випадку (судовий спір стосувався договору між міністерством і заводом № 294/14/105 ) мова йшла про ремонт трьох десятків БМП-1. Це саме та справа, де екс-директора звинуватили в недбальстві, через яку держава втратила понад 2 мільйони гривень. Але недбальство, недбальством, а бойові машини таки ремонтували. От тільки завод мав не тільки поремонтувати БМП, а й вчасно їх відправити. До слова, ремонт одного БМП обійшовся в 1 мільйон 343 тисячі 16 гривень. Тобто за нехитрими підрахунками, «дбало» виконуючи свої обов’язки Олександр Остапець міг би зекономити гроші на ремонт ще двох бойових машин.

Понад 2 мільйони за недбальство

В ході розгляду справи прокуратура відмовилась від претензії на основну суму в трохи більшу, ніж 41 мільйон гривень, адже БМП все-таки відремонтували. Але всі штрафні санкції, через прострочені терміни залишились. Зрештою, 30 листопада 2015 року Господарський суд Львівської області вирішив  стягнути з Львівського бронетанкового 2 584 599 гривень 42 копійки (з яких: 1004149,12 грн. пеня за порушення термінів виконання зобов’язання, 1165737,89 грн. 7% штрафу за прострочення виконання зобов’язання понад 30 днів; 414712,41 грн. штрафна санкція у розмірі однієї облікової ставки НБУ за неповернення попередньої оплати). І ще 73 тисячі судового збору.

Після подальшої судової тяганини той же Господарський суд 24 травня 2016 ухвалив розстрочити відшкодування на шість місяців. Тож завод наступні півроку має сплачувати трохи більше, як по 430 тисяч щомісяця.

Друга справа, що стосувалася підписаного в той же ж день договору, тільки за номером № 294/14/106(про ремонт Т-64Б), відбувалася паралельно. Розгляд справи переносився з дати на дату, аж поки 22 лютого 2016 року сторони не підписали мирову угоду. Згідно з нею Бронетанковий зобов’язувався виплачувати Міністерству оборони по 150 тисяч гривень щомісяця, аж до 31 грудня 2016, поки не виплатить 1 мільйон і 500 тисяч гривень.

Черговий розтермінований борг завод має за держзамовлення за жовтень 2015. В матеріалах справи зазначено, що Міноборони замовило в Бронетанкового ремонт трьох БМР-1 за більше, ніж 5 мільйонів гривень. Завод техніку сумлінно відремонтував, з чим погодився і позивач, але зробив це не вчасно. Зрештою Господарський суд Львівської області вирішив стягнути з держпідприємства майже два мільйони гривень заборгованості, розстрочивши платіж на сім місяців (по 309 тисяч до 31 грудня 2016).

Заводу теж «не доплатили»

Не тільки Міністерство оборони має претензії до заводу, Бронетанковий також вважає, що держава йому грошей не додала. Так, зараз триває судовий спір на суму в трохи більшу, ніж 250 тисяч гривень. Бронетанковий переконує, що за ті гроші провів ремонт озброєння та військової техніки в жовтні 2014 року. Господарський суд Києва, який розглядає справу, 3 січня 2016 року ухвалив призначити наукову експертизу і з’ясувати: які роботи були проведені, чи це ті самі роботи, про які говорить Бронетанковий, і чи дійсно вони вартують 250 тисяч гривень. А поки триває експертиза, провадження у справі припинити. Бронетанковий куди тільки не скаржився на таке рішення, але всі інстанції, включно з Вищим господарським судом України, йому відмовили. Тож чекаємо результатів експертизи.

Христина ІНЖУВАТОВА

Графіка: Микита ПЕЧЕНИК

Шарж: Антон БРИНИХ