Помилки децентралізації та польсько-українська співпраця – підсумки міжнародного форуму у Трускавці

Парубій і Кухцінські
Голови парламентів України і Польщі на Форумі місцевого розвитку

Днями у Трускавці завершився перший в Україні Форум місцевого розвитку. Тобто, уперше в нашій державі влада та експерти намагалася обговорити виклики та перспективи адміністративної реформи у масштабах однієї області. Уперше це відбувалося за участі іноземних колег.

ІА «Дивись.Info» вже писала про перший день Форуму. Нині ж редакція підбила підсумки зустрічі, зібравши найважливіші думки та заяви.

Польща – найкращий приклад для України у питаннях децентралізації, але не ідеальний

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій на спеціальному брифінгу на Форумі місцевого розвитку у Трускавці відзначив, що надважливою подією на цьому заході стане його зустріч із маршалеком польського Сейму Мареком Кухцінським. Мовляв, саме Польща є найкращим прикладом реформи децентралізації, відомим українцям.

Ці слова підтвердив і посол Сейму Республіки Польща Богдан Жоньца, який розповів, що внаслідок децентралізації влади у Польщі місцеві громади збагатіли в рази, зуміли створити гідну інфраструктуру та надати можливості розвитку своїм жителям на місцях. Це була одна із найуспішніших реформ місцевого самоврядування у Європі.

Натомість цей процес мав значні вади, зокрема в освіті та медицині.

Богдан Жоньца

Богдан Жоньца

У навчальній сфері децентралізація створила певний ухил: багатші ґміни розвивали свої школи, а бідніші – подекуди змушені були закривати через брак коштів. Сьогодні у Польщі знову повертаються до ідеї створення національної системи освіти.

Друга проблема пов’язана із фінансуванням лікарень у різних повітах. Розподіл коштів між ними передавався старостам повітів. Але на сьогодні більшість медичних закладів країни мають борги перед державою. І вони дедалі більшають.

Також Жоньца зазначив, що управління казначейського контролю подекуди перешкоджають органам місцевого самоврядування.

Тобто, процес реформування місцевого самоврядування у Польщі досі триває.

Давні проблеми стосунків Польщі та України

Натомість на Форумі у Трускавці говорили не тільки про децентралізацію чи майбутню польсько-українську співпрацю. В обговоренні спливла й тема польсько-українських історичних непорозумінь. Приводом для цього стали нещодавні рішення Сейму Польщі щодо оцінки стосунків наших країн, у якій депутати Речі Посполитої достатньо жорстко поставилися до деяких подій нашого минулого, зокрема, Волинської трагедії

[dyvys_blockqoute text="Те, що ця тема буде на обговоренні на Форумі місцевого розвитку, анонсував спікер українського парламенту Андрій Парубій.У польському парламенті готується ряд постанов, які мають дати оцінку українсько-польським відносинам. На жаль, багато із тих постанов носить дуже критичний характер щодо України. Ми хочемо запевнити наших побратимів, що у час, коли відбувається російська агресія, підняття питання історичних стосунків є передчасним," author="– пояснив Парубій."]

Це питання прокоментував і голова Львівської обласної адміністрації Олег Синютка. Він певен, що історичні питання не повинні заважати говорити про майбутнє двох країн.


[dyvys_blockqoute text="Ми сьогодні повинні бути більш чутливими до українсько-польських стосунків. Є чимало недоброзичливців, які хочуть зіпсувати їх. Цей Форум має продемонструвати, що Українці та поляки переступили ті незгоди, що були в нашій історії, та спільно рухаються вперед," author="– резюмував Синютка."]

Зрештою, це питання вже за результатами зустрічі із маршалеком польського Сейму Мареком Кухцінським прокоментував Андрій Парубій.

Ми не могли не зачепити історичної дискусії, що сьогодні триває. Я переконаний, що ми дійшли згоди у тому, що повинні шукати порозуміння у складних сторінках нашої спільної історії і чути один одного. Водночас ми висловили бажання продовжити історичну дискуію. Але також ми зробимо все необхідне, аби історичні питання не перешкоджали побудові наших великих планів на майбутнє,
– зазначив Парубій.

Посилення співпраці двох країн

Незважаючи на суперечності, про які говорили деякі учасники Форуму, зустріч у Трускавці зайвий раз продемонструвала, що Польща є для України стратегічним партнером, і навпаки. По-перше, це стосувалося транскордонної співпраці на рівні прикордонних регіонів двох країн. Андрій Парубій на брифінгу після зустрічі із Мареком Кухцінські пояснив, що домовленості у цьому питанні втіляться у нових митних переходах, залізничних з’єднаннях, з’єднаннях автобанів.

По-друге, Польща та Україна поглиблюватимуть співпрацю на ширшому міждержавному вимірі.

Спершу Марек Кухцінський зазначив, що Польща пропонуватиме своїм колегам із Вишеградської четвірки (організація співпраці Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії) створити спільну асамблею із Румунією, Україною та іншими державами регіону для спільного протистояння викликам. Під викликами варто розуміти російську загрозу та деструктивні процеси у ЄС після Brexit.

Те, що ці заяви вилилися у конкретні документи чи зобов’язання, не підтвердив жоден із політиків. Але про подальшу співпрацю у ширшому форматі говорили після Форуму як Андрій Парубій, так і Марек Кухцінські.

[dyvys_blockqoute text="Ми проговорили перспективи співпраці у Карпатському регіоні, також – залучення та участь України у дискусіях і форумах Вишеградської четвірки, де із 1 липня Польща починає головувати. Також ми продовжили дискусію щодо ширшої співпраці у форматі Міжмор’я (Адріатичного, Балтійського та Чорного моря) і пошук можливих форм і руху для цієї співпраці," author="зазначив Парубій."]

Краща комунікація між управлінцями різного рівня

Директор програми USAID «Рада» Ігор Когут пояснив, що їхня організація вирішила підтримати проведення Форуму місцевого розвитку у Трускавці, адже опікується розвитком українського парламенту.

[dyvys_blockqoute text="Ви спитаєте, що поєднує ці два питання [децентралізація та парламент]. Але все це різні рівні представництва. Для нас дуже важливою є ідея посилення і покращення функції представництва, яку здійснює Верховна Рада України. Кращого розуміння потреб регіону і виборців і вирішення конкретних проблем: чи це питання децентралізації, чи соціальні проблеми," author="– пояснив Ігор Когут."]

Він вважає, що такий муніципально-парламентський форум є важливим і в питанні Конституційної реформи, адже від того, як відбуватиметься децентралізація, залежатимуть зміни до Основного закону і навпаки.

Парламент – найслабша ланка децентралізації

Колишній народний депутат, директор ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак вважає, що найбільше у питаннях децентралізації серед усіх органів влади гальмувала Верховна Рада. Мовляв, інші можновладці робили все від них залежне. Щоправда, кожен у свій спосіб.

[dyvys_blockqoute text="У системі поступу на шляху впровадження децентралізації парламент виглядав найслабшою ланкою. Тобто, уряд робить все, що може: підготовка документів, реальні заходи, які проводяться. Президент робить те, що має робити – не перешкоджає (це конституційна норма, і велике щастя, що голова держави розуміє, що він допомагає тим, що не вмішується у ці справи)," author="– пояснив Ганущак."]

Реформа, яку треба вистраждати

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин підтвердив, що після місцевих виборів створення об’єднаних територіальних громад, як і вся реформа децентралізації загальмувала. Причина цього – питання співпраці сіл і міст.

[dyvys_blockqoute text="Сільські і селищні голови тільки увійшли у смак самоврядної роботи. І тут постає питання, що із кимось треба об’єднуватися. Але тільки заради того, що треба об’єднуватися. Найгірше на рішення села про об’єднання діє близькість міст. Адже тоді виходить нерівноправне партнерство [між селом і містом]. Це найбільше рубає бажання об’єднуватися," author="– пояснив Ганущин."]

З іншого боку, вважає спікер облради, уже створені об’єднані громади демонструють кращі показники, ніж колишні райони. Сьогодні існують території, які досі не об’єдналися чи не долучилися до якоїсь громади. На думку Ганущина, неминучим є той момент, коли всередині українського парламенту буде концентрація політичної волі, коли їх об’єднають примусово.

У цьому можновладця підтримує Юрій Ганущак.

[dyvys_blockqoute text="Це реформа, яку треба вистраждати. Ні в кого у владі не повинно бути шляхів для відступу. Тобто, якщо раніше, в усталеній системі, ти міг нічого не робити і могти бути обраним на наступний термін, то зараз виникла нова конкурентна сфера. Середовище стало нестерпним для тих, хто не приймає рішення. Саме тому пішли всі ці крики, адже люди не хочуть приймати рішень," author="– пояснив цей процес Ганущак."]

Форум триватиме далі

Ігор Когут очікує, що цей Форум місцевого розвитку не буде останнім у своєму роді ані на Львівщині, ані в Україні. Адже такі зустрічі допомагають краще розуміти проблеми реформ і йдуть на краще євроінтеграційним прагненням України.

Замість резолюції

Учасники Форуму місцевого розвитку у Трускавці прийняли резолюцію, у якій постановили звернутися до депутатів Верховної Ради Україні, аби ті розглянули можливості покращення динаміки реформи децентралізації та вирішили складнощі. Натомість йшлося і про посилення транскордонної співпраці України та Польщі.

Але головне рішення чи, навіть, домовленість Форуму стосувалися не децентралізації чи транскордонної співпраці Польщі та України (хоча, безумовно, дискусії за цими питаннями принесли чимало попередніх рішень чи зробили явними певні проблеми). На Форумі у Трускавці так само витало очікування майбутніх змін у Європі, що відбуватимуться після референдуму у Великій Британії.

Спершу Марек Кухцінські заявив, що його політична сила «Право і справедливість» давно заявляла у Європарламенті про те, ЄС ставить себе під удар тим, що ставить свої рішення вище за рішення національних парламентів. «Євросоюз не повинен бути супердержавою, яка нав’язує рішення. Це добровільне об’єднання рівних держав», – заявив маршалек.

Логічним продовженням цих заяв стали попередні домовленості України та Польщі про долучення Києва до роботи міждержавних організацій. Польща Убезпечує себе від деструктивних процесів у Європі, Україна може увійти до Європи через інші двері.

Що ж до питань децентралізації та транскордонної співпраці, то результат від сказаного за цими проблемами на пишному форумі складно буде побачити найближчими днями. Усе вирішиться тоді, коли децентралізація увійде у примусову стадію.

Михайло ДРАПАК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: