Топ медійних скандалів довкола висловів про російсько-український конфлікт

87
Топ медійних скандалів довкола висловів про російсько-український конфлікт
Ирина Гаврилова / ICTV

За час Євромайдану та російсько-української війни на Донеччині та Луганщині українське суспільство стало особливо уважним до ідей, що транслюються у медіапросторі його країни. Бажання захиститися від російської пропаганди призводить до прискіпливого ставлення до будь-яких висловів і оцінок подій протистояння України та Росії.

ІА «Дивись.Info» пригадала найбільш гучні скандали, пов’язані із висловами щодо протистояння України агресії Москви.

Ірина Гаврилова, Матвій Ганапольський і загибель Василя Сліпака

Одним з останніх прикладів транслювання відверто проросійської позиції та глумлення над боротьбою українців стало висловлювання редактора «Радио Весті» Ірини Гаврилової. Журналістка на своїй сторінці у Facebook давно відзначалася антиукраїнськими меседжами, але увагу громадськості привернула лише тоді, коли образливо прокоментувала загибель на фронті оперного співака Василя Сліпака.

Це обурило колектив «Радио Весті», який написав керівництву радіостанції листа із вимогою звільнити Ірину Гаврилову. Інакше співробітники погрожували піти із редакції самі. Таку ж вимогу до «Радио Вести» скерувала й група народних депутатів на чолі із Бориславом Березою.

Учора ввечері стало відомо, що скандальну редакторку звільнили.

На жаль, ця ситуація не стала єдиним скандалом довкола смерті Василя Сліпака. Декількома днями раніше неоднозначні висловлювання колишнього ведучого «Радио Вести», а нині обличчя каналу «News One» Матвія Ганапольського спричинили суперечки у мережі. Ведучий, коментуючи загибель співака, сказав, що Україна та Росія сьогодні є дуже схожими, адже живуть у ганебних обставинах. Мовляв, українці не хочуть воювати за Донбас, мають неймовірно високий рівень корупції, поки на фронті гинуть найкращі люди країни. І в цьому вони схожі на росіян, які так само не хочуть брати на себе відповідальність за країну.

Натомість у своєму посланні Ганапольський використав улюблені вислови російських пропагандистів, що нині триває «операция Киева на Донбассе», а Україна та Росія мають спільну ганьбу.

Ганапольського ніхто не вимагав звільняти.

І знову «Радио Вести»

У березні довкола української радіостанції «Вести» вже розігрувався схожий скандал. Тоді на роботу ведучого до цієї редакції запросили одіозного Отара Кушанашвілі. Звісно, одіозним він був завдяки своїй манері висловлюватися про російську естраду. Але багатьох українців можливість Кушанашвілі працювати в Україні обурила не тому.

Річ у тім, що в інтерв’ю телеканалу LifeNews, відомому як рупор російської пропаганди, Кушанашвілі заявив, що у війні на Сході України він вболіває за перемогу Росії: «Мне кажется, что только один взгляд премьер-министра страны, в которую я собираюсь ехать, говорит о том, что уровень психопатии является очень высоким … По глазам его видно, что он не в себе. И исходя из того, что он является одним из руководителей государства, которое ведет эту войну, можно сказать, что с киевской стороной что-то не так … Но если вы меня спрашиваете, за кого я, то конечно, я за Российскую Федерацию, в которой живу и которую люблю».

Громадянка Росії на українському каналі

Чимало громадян Росії сьогодні підтримують Україну у протистоянні з агресією Москви, чимало навіть беруть участь у військових діях з українського боку або працюють над розбудовою нашої держави. Але є й такі власники російського паспорту, які мають сумнівну репутацію та навряд чи можуть пояснити мету своєї роботи в Україні. Однією із таких була колишня шеф-редактор телеканалу «Інтер» Марія Столярова.

Під час транслювання на каналі сюжету в пам’ять про Небесну Сотню у лютому цього року, медійниця в прямому ефірі дозволила собі такий коментар щодо демонстрації заходів на Майдані: «Давайте закінчуйте цю х**ню». Звісно, непоміченим цей факт не лишився.

На вимоги громадськості про вибачення Столярова відповідала, що говорила про зовсім інші речі і мала на увазі інакший сенс. Так чи інакше, за декілька днів в «Інтері» оголосили, що більше не працює із цим редактором, а саму Столярову СБУ вислала з України.

Цікаво, що на початку війни на Донеччині та Луганщині Марія Столярова не приховувала своєї підтримки колабораціоністського батальйону «Восток». Пізніше це вона коментувала так: «Війна є війна».

«Україна» та «Донбас, який просто хотів спокійно жити»

Часто скепсис в української громадськості викликає діяльність та позиція працівників каналу «Україна», який належить олігарху Рінату Ахмєтову: то ведучий Олександр Мозговий оголошує про свою прихильність ідеям т.зв. «ДНР» через «ненависть усієї України до Донбасу», то репортери цього медіа підготують неоднозначний сюжет про життя на Донеччині в умовах війни.

Але наймасштабніше обговорення, заклики до бойкоту та закриття каналу спричинила трансляція телесеріалу «Не зарікайся». У 66 серії цього фільму одна з героїнь нарікала на «київську хунту», яка «зіпсувала бажання Донбасу на просте мирне життя». Так само в інших серіях картини з’являлися актори, які грали «ополченців так званої «ДНР» і яких виставляли героями.

Агенція «Держкіно», що надає ліцензії на транслювання кінокартин в Україні, не побачила підстав відмовити каналу «Україна» у демонстрації серіалу «Не зарікайся». Незалежна медійна рада також не побачила у фільмі порушень українського законодавства, адже у картині «відсутнє порушення законодавства України» (пропагування ідей сепаратизму, заклики до повалення конституційного ладу).

Натомість Національна рада із питань телебачення та радіомовлення виніс попередження телеканалу «Україна». Мовляв, порушення законодавства дійсно відсутнє, але транслювання фільмів на таку тематику під час війни не є доречним.

Жадан і «діалог примирення»

У грудні 2015 року український медіапростір сколихнула подія, яка, здається багатьом, не могла б статися за нинішніх обставин. У Харкові на форумі, присвяченому розв’язанню наслідків війни на Сході України, виступила поетка Олена Заславська, яка відкрито підтримує так звану «ЛНР».

Олена Заславська
Олена Заславська

Найцікавіше, що ініціатором її запрошення став письменник, активіст харківського Євромайдану Сергій Жадан. Таким чином він намагався ствердити думку про необхідність початку діалогу з апологетами сепаратистських ідей для подолання неприємних наслідків протистояння.

Сам письменник потрапив під шквал критики, Заславська свою думку не змінила. Благо, Жадана ніхто після всього зроблено не зміг звинуватити у сепаратизмі.

Стандарти журналістики під час війни

Майже одночасно із грудневим харківським форумом у Львові проходив майстер-клас журналістки «Громадського» Анастасії Станко. Медійниця говорила, зокрема, і про подолання мови ворожнечі в інформаційному полі, і про роботу журналіста на війні. Станко розповіла, зокрема, про те, що намагається не використовувати слово «наші», коли говорить про українських військових, а будь-яку смерть на фронті позначає словом «загиблий», а не «знищений».

Анастасія Станко / journalism.ucu.edu.ua
Анастасія Станко / journalism.ucu.edu.ua

Ці меседжі чи не найбільше обурили відому літераторку та філософиню Оксану Забужко, яка побачила у цьому намагання принизити боротьбу України із зовнішньою агресією і вияв багаторічного малодушного комплексу багатьох українців.

Івано-франківський «репортер» зі Сходу

Однією з останніх гучних кримінальних справ, пов’язаних із медійною діяльністю в Україні, стало засудження блогера та активіста «Майдану на граніті» Руслана Коцаби на 3,5 роки. 2014 року він побував в окупованому Донецьку та записав відеозвернення, в якому розповів про «відсутність російських військ на Донеччині» та закликав бойкотувати мобілізацію до української армії.

Коцабі інкримінували «державну зраду» та «перешкоджання діяльності армії». За першою статтею його виправдали, за другу він отримав термін ув’язнення у 3,5 роки, частина якого минула в СІЗО.

Руслан Коцаба / УНІАН
Руслан Коцаба / УНІАН

Резонансу цій справи додав той факт, що на захист Коцаби стали чимало відомих українських діячів, зокрема, Тарас Прохасько, який назвав засудженого «старим антирадянщиком, який помилився». Тобто, для багатьох в Україні справа Коцаби є показником існування репресивної машини держави, для інших – нормальної роботи силових структур. Дискусія триває.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама