Прокуратура ЮРського періоду, або Остаточний реванш старої системи

«Вчора Генеральний прокурор здійснив чергове феєричне призначення – посаду прокурора столиці посів, хто би ви думали?! Правильно – ніхто інший як Говда, широко відомий тим, що під час Революції Гідності очолював відділ Генпрокуратури із нагляду за додержанням законів під час здійснення міліцією оперативно-розшукової діяльності. Чим саме займалася міліція на Майдані під керівництвом прокуратури Пшонки – всім добре відомо. Саме його як прокурора Одеської області Михайло Саакашвілі публічно звинуватив у рекеті та бандитизмі по відношенню до бізнесу, у відповідь Шокін призначив Говду заступником Генерального прокурора, тим самим демонструючи, що таким і має бути «справжній» прокурор. Саме у прокуратурі Одеської області, яку він очолював, Шокін ховав кримінальне провадження про розкрадання так званих «нафтопродуктів Курченка» і коштів від їх продажу, яке лежало мертвим вантажем, доки його не знайшов Сакварелідзе, призначений в Одесу замість Говди. Як заступник Генерального прокурора Шокіна керував «замовними розслідуваннями» проти мене, Сакварелідзе і Шабуніна, слідство у яких вели слідчі підрозділу «Кононенка-Грановського», підпорядковані Столярчуку. Був кандидатом від Шокіна та Банкової на посаду Спеціалізованого антикорупційного прокурора і не пройшов лише завдяки тиску громадянського суспільства і позиції кількох не заангажованих владою членів комісії», – написав Касько.

За його словами, список «чеснот» цього «прокурора» Пшонкінського періоду можна продовжувати вічно.

«Але вже тепер очевидно, що зміна Шокіна на Луценка є зміною обличь, а не підходів, а ключові рішення, у тому числі, кадрові, приймаються не Генеральним прокурором, а замість нього. Столярчук, Севрук, Говда і їхні поплічники залишилися керувати прокуратурою. А це люди, які завжди виконують вказівки своїх господарів у владі. Проте влада, яка керує прокуратурою у ручному режимі, як показує все ще свіжа у пам’яті людей історія, довго не живе», – додав Віталій Касько.