Україна – Польща: На роздоріжжі

216
Україна – Польща: На роздоріжжі

7 липня Сенат, верхня палата польського парламенту, ухвалила резолюцію щодо Волинської трагедії, яка називає події на Волині 40-х років минулого століття «геноцидом».

За це проголосували  60 сенаторів, 23 були проти, 1 утримався. Тональність документу стає зрозуміло лише з кількох цитат: «Сенат Республіки віддає шану памʼяті громадян II Республіки, по-звірячому убитих українськими націоналістами», «памʼять про жертви злочину, скоєного в 1940-ві роки українськими  націоналістами, досі не була належним чином увічнена, а масові вбивства не були названі, за історичною правдою, геноцидом».

Водночас у резолюції також висловлюється подяка українцям, які ризикуючи власним життям, рятували поляків. Також резолюція закликає встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої». Прийняття аналогічної постанови Сеймом – питання часу. Голосування відклали лише з огляду на саміт НАТО. Зайве говорити, що такі кроки руйнують двосторонні стосунки, які вибудовувалися роками.

Серед польських авторитетних істориків а також представників костелу немає нікого, хто б спробував дати об’єктивну оцінку цим подіям
Володимир Середа

«Три роки тому, коли було 70- річчя волинських подій здавалося, що питання вичерпане. Сейм і Сенат прийняли ухвалу, що події на Волині мали «ознаки геноциду». Але після виборів минулого року у Сейм прийшли сили, які мали більш радикальну позицію. Більше половини мандатів у сеймі має ПіС, а ще є така група як «Кукіз’15» і ПСЛ, яка теж не відзначалася особливою симпатією до українсько–польських стосунків. Серед польських авторитетних істориків а також представників костелу немає нікого, хто б спробував дати  об’єктивну оцінку цим подіям», — каже голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа.

На цьому тлі слабкою втіхою виглядає обмін листами польських та українських діячів в яких вони вибачають та просять пробачення за взаємно завдані кривди. Ці листи з обох боків підписали відомі та впливові люди, політики, діячі культури, журналісти. З польського боку це колишні керівники держави та урядовці: президенти,  прем’єр-міністр, кілька міністрів, а також відомі журналісти та редактори провідних видань. Однак голосування в Сенаті доводить, що їх голос не почули.

Ще гірша ситуація складається на нижчому рівні. Лише впродовж кількох останніх місяців відбулася низка прикрих інцидентів, на які центральна влада  обох країн не відреагувала, або відреагувала в дивний спосіб. Це плюндрування могил на українських цвинтарях у Польщі, напад на українську ходу у  Перемишлі і зовсім свіжий випадок із забороною в’їзду до Польщі українському гурту «Ot Vinta», яку польське МВС пояснило загрозою громадському порядку. В Україні переконані — не обійшлося без  третьої сторони. «На сплюндрованому українському пам’ятнику в Грушовичах був напис «Смерть катам Донбасу і Волині», — розповідає Володимир Середа.

«Ми розуміємо кому потрібно нагнітання ситуації і створення напруги, але якби активніше спрацювала польська поліція провокації у Перемишлі вдалося б уникнути. Маємо великі сподівання що влада, правоохоронці Польщі зроблять все щоб українські заходи відбувалися належним чином», — каже  секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета.

Я вірю що є «московська рука», але польське суспільство вже дозріло до таких акцій, яка відбулася у Перемишлі. Там цільово нагнітаються антиукраїнські настрої у тому числі і у ЗМІ, вони це роблять навмисне
Остап Козак

Втім дехто вважає, що й саме польське суспільство потроху починає змінювати своє ставлення до українців. «Я вірю що є «московська рука», але польське суспільство вже дозріло до таких акцій, яка відбулася у Перемишлі. Там цільово нагнітаються антиукраїнські настрої у тому числі і у ЗМІ, вони це роблять навмисне. Представники української громади в Перемишлі кажуть, що скоро ходитимуть з білими повязками з тризубами, подібно до того, як свого часу з пов’язками ходили євреї. І це не перебільшення. Політична ситуація в Польщі така, що думаю не помилюся, коли скажу, що вона помалу йде до тоталітаризму. Всім відоме критиковане ЄС нове законодавство, яке стосується  ЗМІ. Завдяки цьому ПіС вже зробила чистку в ЗМІ, звільнено понад 100 журналістів.

Польська держава готується до інформаційних кампаній і одна з таких кампаній стосується Волинських подій. Але в даній ситуації мене більше цікавить реакція української сторони. Чи зробило наше консульство якісь дії, чи видало МЗС ноту щодо цих подій? Нічого не було. Це закид до міністра зовнішніх справ, посла і консулів, яких в нас є в Польщі багато», — каже працівник ЛКП «Доля» Остап Козак.

Експерти констатують , що на перший план стосунків між двома державами знову виходять питання історії. «Прикро, що ці питання в контексті наближення  річниці волинських подій починають брати гору над загальними аспектами співпраці України і Польщі в усіх сферах. Коли ми говоримо про історичні питання то мало б діяти правило, що історією повинні займатися історики. Коли історією починають займатися політики ми бачимо наслідки», — каже Святослав Шеремета.

Коли історією починають займатися політики ми бачимо наслідки
Святослав Шеремета

За його словами політики часто роблять собі промоцію на тих питаннях які не треба висвітлювати емоційно. «У Польщі є певна медійна кампанія, яка в основному зосереджує ці стосунки на питаннях подій на Волині. І Україна програє  в цій кампанії. У нас немає такої кількості матеріалів, які є в наших сусідів, і прикро, що питання стосунків звузили до питання Волині з одного боку і операції «Вісла» з іншого. Цілі пласти наших стосунків випали з  історичного дискурсу і не присутні в медіа. Такі речі як «пацифікація», переселення 1944-46 років, яке всі плутають з операцією «Вісла», майже  невідомі в польському і українському суспільстві. Те ж саме питання Волині зводиться до  того, що в медійній сфері і в загальному дискурсі присутнє питання тільки польських жертв і не піднімається питання українських», — каже Святослав Шеремета.

Понад те, Україна програє і в науковій сфері. «Йде однобока інформація. Якщо порівняти книгарні в Україні та Польщі ми побачимо великий дисонанс, який є в науковій та науково-популярній літературі. Якщо в Польщі це десятки книжок з питань подій на Волині, то в Україні це одиниці. Проведені нашими науковцями дослідження не перевищують десяти і придбати їх складно або неможливо. Має бути державна політика, потрібно фінансувати  дослідження, виділяти  гранти для науковців видавати книги. Ми повинні в першу чергу говорити правду. І коли ми будемо говорити правду і обговорювати дослідження істориків в дружньому колі науковому, не емоційно, тоді реально можна говорити  про примирення і взаємне прощення», — каже Святослава Шеремета.

Якщо зараз українці ставлять пам’ятники бандерівцям, це значить, що вони готові в майбутньому застосовувати такі самі методи, які застосовували українські націоналісти, зокрема масове вбивство
Ян Жарин

Однак навряд чи можна на це розраховувати при сучасній політичній ситуації в Польщі. «Українська нація не здатна до самоусвідомлення без допомоги Польщі та польського народу, але такого, в якому  Польща і поляки кажуть, що на Волині і Східній Галичині був геноцид… Якщо зараз українці ставлять пам’ятники бандерівцям, це значить, що вони готові в майбутньому застосовувати такі самі методи, які застосовували українські націоналісти, зокрема масове вбивство… Без Львова, міста, яке завжди було вірне Польщі, немає польського народу. Це очевидно і сьогодні,  хоча вважається дуже політично некоректно згадувати про ці очевидні речі», — ці вислови належать не якомусь польському націоналісту маргіналу, а сенатору від ПіС, відомому польському історику Яну Жарину. І сказані вони зовсім недавно, у жовтні минулого року, одразу після парламентських виборів на яких перемогу здобула «Право і Справедливість».

Схоже така точка зору стає все більш популярною в польському суспільстві.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама