Брія Блессінг: «Тільки разом ми зможемо змінити Україну» (Фото)

207
Брія Блессінг: «Тільки разом ми зможемо змінити Україну» (Фото)

Американська співачка з українським серцем. Брія Блессінг – відома виконавиця,  волонтерка та громадська діячка,  яка упродовж тривалого часу мешкає у Львові, співає українські національні пісні та  всіляко допомагає нашим бійцям на Сході.

Як переконує сама Брія, Україна стала для неї другою Батьківщиною, тому коли тут почалися буремні події – не змогла залишитися осторонь.

У своєму інтерв’ю для Дивись.info співачка розповіла про останні творчі здобутки та плани на майбутнє, а також зізналася про те, як бачить ситуацію в державі після Євромайдану.

— Америка, Україна та Брія. Розкажіть, будь ласка, коротко про те, як маленька американка потрапила до України та стала тут відомою співачкою і волонтером?

— В березні 1993 року наша сім’я переїхала з Техасу в Україну через те, що мої батьки відчували особисте покликання від Бога перебратися  сюди на місіонерську працю. На початку ми думали, що це лише на рік або два. Але до сьогоднішнього дня вся наша сім’я живе в Україні. Я ж стала відомою після участі у 4-му сезоні «Голосу країни». А волонтерськими та місіонерськими справи займаюся уже давно, бо з дитинства мої батьки  через свою віру в Бога та бажання жити згідно з Його Слово навчали мене, що кожна людина, яка живе на цій землі, має відповідальність допомагати іншим людям та жити так, аби світ навколо тебе став хоч трішечки кращим.

— Які останні досягнення на музичній ниві та чим здивуєте своїх слухачів надалі?

— Наприкінці червня вийшов кліп на мою пісню «Я відчуваю Тебе», яка є саундтреком до нового фільму Тараса Химича «Жива», що вийде в кінотеатрах  України восени 2016 року. Щодо здивування, то це слово досить лякає (сміється – авт.). Не знаю, чи я здатна здивувати. Проте подарувати щось особливе я завжди готова. Якщо все вдасться, то наступний сингл та кліп мають вийти в серпні.

— Чи спілкуєтесь зараз зі Святославом Вакарчуком, який був вашим  тренером  у одному із національних телевізійних талант-шоу? Якщо так, то коли востаннє бачилися і про що розмовляли?

— Давно зі Святославом не спілкувалася. Останній раз, мабуть, був півтора роки тому. Розмовляли про музику звісно.

— Ви на Україні відомі не лише своїм голосом й історією успіху, але й громадською діяльністю. Зокрема, музичні виступи у зоні АТО на підтримку українських військових. Коли востаннє давали такий концерт і чи маєте намір й надалі їздити на Схід?

— Я завжди готова їздити на Схід, як тільки матиму таку можливість. Для мене це дуже велика честь, велике благословення спілкуватися та проводити час разом з нашими захисниками на передовій. Востаннє я була там в квітні і, як завжди, найважчий момент для мене був тоді, коли треба було повертатися додому. Як буде в мене знову така  можливість –  я зразу поїду.

— Ви були активною учасницею подій на Євромайдані у Львові та Києві. Як для людини, яка на власні очі бачила єднання цілої країни заради кращого майбутнього, поділіться враженнями про те, чи всього досягнуто?

— Ми ще далеко всього не досягнули. Для цього потрібен час та дуже багато свідомих зусиль. Ми, як людство, дуже ліниві. Тим паче в сьогоднішньому світі фест-фуду, швидкісного Інтернету і так далі. Ми хочемо якийсь мінімум роботу зробити –  і отримати негайно максимум результатів. І коли ми щось зробимо, але не отримуємо всього, що хотіли – здаємося.  Я була ще на помаранчевому Майдані і бачила, яким було розчарування народу, коли після перемоги все пішло не так.  І, звісно, то було важко і неприємно. Власне і через те, коли закликали знову народ на Майдан, я не знала чи народ захоче знову вийти після того, що сталося минулого разу. Але була приємно здивована, коли все ж таке всі вийшли.  Коли люди стояли, вірячи знову  у те,  що ми здатні разом змінити майбуття. Ніхто не міг передбачити, що після перемоги над внутрішніми ворогами прийдуть на нашу землю й  іноземні вороги. І знову розчарування. І знову спокуса здатися. Жити свідомо і кожного дня думати про країну, про майбуття нашого народу та постійно докладати зусилля ,аби змінити себе та змінити нашу країну – то забагато.  Ми всі втомилася. Після двох років ми не хочемо більше чути, бачити, чи думати про війну. Легше просто усвідомлювати, що нічого на Сході не відбувається і що нічого від нас не залежить. Відкинути всю відповідальність.

Але, на жаль, якщо ми так  зробимо, якщо ми закриємо очі на те, що відбувається,  що від нас залежить, то доведеться знову через 10 років виходити на Майдан. Але, може,  третій раз вже ніхто не буде виходити. Тому сьогодні не можна здаватися і відступати від мрії. Все у наших з Вами руках. Тільки разом ми зможемо змінити Україну.

— Ви також працюєте у громадській організації «LvivAbolitionists». Що це за структура та які вона має досягнення?

— Я колись заснувала цю організацію. Ми працювали проти торгівлі людьми в Україні. На даний момент організація активною діяльністю не займається.

— Якби вам довелося кількома словами описати Україну. Що б ви про неї сказали?

— Це не важко, бо вже багато років розповідаю людям в інших країн про мою другу батьківщину. Україна – це країна прекрасних різноманітностей. В природі – гори, море, долини, полонини, пустелі, мороз, спека. В населених пунктах – метрополія, містечка, села. Та найголовніше – у людях. Бо українці є спокійним та миролюбним народ, і водночас, неймовірно сильним. Українці готові багато витерпіти,  аби був мир. І у той час, коли довелося боротися за країну та свої родини,  вони не втекли. Тому із найперших моментів перебування на Україні ми полюбили український народ. І з часом ця любов лише зміцнюється.

Розмовляв Олег ГАЛІВ

Фото надані Брією Блессінг

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама